«Відкрите небо»: звідки російські літаки атакують Україну
Журналісти «Схем» скористалися доступом до системи супутникових знімків
Для здійснення авіанальотів проти України російська армія використовує практично всі придатні для цього аеродроми Білорусі, Росії та окупованого Криму.
Звідти авіація РФ бомбить військові та цивільні цілі, обстрілює територію України ракетами, здійснює десантування, використовує гелікоптери. Коли Україна просить західних партнерів «закрити» небо, вони мають на увазі комплекс дій направлений на стримування саме авіації та ракет Росії, які завдають колосальної шкоди військовій та цивільній інфраструктурі України.
Звідки саме летить ця авіація, де вона базується? Скільки військових літальних апаратів зібрала навколо України російська армія? Щоб відповісти на ці та інші питання, журналісти скористалися доступом до системи супутникових знімків та зібрали думку експертів.
Загалом аеродромів з тактичною військовою авіацією біля кордонів України близько 40. До арсеналу РФ слід також додати літаки стратегічної авіації РФ, що можуть базуватися на відстані більше 5 тисяч кілометрів від цілі.
«Схеми» зосередилися на тих аеродромах, які російські військово-космічні сили використовують найактивніше і які розташовані на територіях як Росії, так і Білорусі, а також окупованого Криму.
Однією із останніх жертв ударів російської авіації, яка сколихнула українське та світове суспільство, став Драмтеатр у Маріуполі. У ньому знайшли прихисток від безперервних бомбардувань сотні цивільних – жінок та дітей. На одному з останніх зображень компанії Maxar, яка спеціалізується на супутникових знімках високої якості, було видно, що перед авіаударом росіян з обох боків будівлі театру великими літерами написано «ДЕТИ», проте навіть це не зупинило нападників з РФ.
Навпаки, для ураження цивільної мішені росіяни використали потужну бомбу. У експертів є кілька версій, звідки прилетів літак, який скинув її на мирний об’єкт.
«Загальний повітряний напад на Маріуполь могли здійснювати з окупованого Криму та Краснодарської і Ростовської областей Росії. Але останній раз, наскільки нам відомо, застосовувалась надпотужна бомба, а це вже стратегічна авіація, яка могла злетіти хоч з Уралу», – розповів військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
Стратегічна авіація – це переважно бомбардувальники, які входять до складу Командування дальньої авіації Повітряно-космічних сил Росії, і за допомогою яких може застосовуватись ракети великої дальності ураження. Мова йде про ураження на відстані до 5,5 тисяч кілометрів.
Найближчий до України відомий аеродром стратегічної авіації – це авіабаза у місті Енгельс Саратовської області. Там базуються такі стратегічні бомбардувальники, як Ту-160 та Ту-95МС, які видно на супутникових знімках від 6 лютого
Але стратегічна авіація РФ наразі застосовується не надто активно і переважно у тих областях України, де окупаційні війська вже здолали опір української протиповітряної оборони, кажуть фахівці.
Оскільки таких територій не так багато, у більшості випадків використовується «звичайна» тактична російська авіація. Зазвичай вона летить з суміжних до України областей Росії, Білорусі та окупованого Кримського півострова.
Аеродроми окупованого Криму
Окупований Крим став для Росії не тільки плацдармом для наступу з півдня сухопутними військами, а й зручною базою для повітряних нальотів, кажуть експерти. Саме тут розташовані щонайменше два великі військові аеродроми, які РФ активно використовує у війні проти України.
«З Криму дуже багато авіації злітає, і вони відпрацьовують по різних напрямках. Не виключено, що по Маріуполю також. З Криму є інформація і про стратегічну авіацію таку, як літаки «Ту», які запускають ракети типу «Х», – розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Саме такі ракети класу «Х» застосовувались, наприклад, для ударів по Вінницькій, Львівський та Івано-Франківський областях. За словами експертів, у більшості випадків атаки на ці області РФ використовує такі ракети, як «Х-101». Також є ризики, що вони можуть використати іншу модифікацію – «Х-102» із термоядерною боєголовкою.
Військовий аеродром Саки
Один із ключових для авіації РФ аеродромів в окупованому Криму розташований поблизу міста Саки. Він і до початку повномасштабного наступу був готовий до негайних бойових дій. Раніше тут була база ВМС України, але нині базується 43-й винищувальний авіаційний полк ПКС Росії, у складі якого переважно літаки Су-30СМ, Су-33 та бомбардувальники Су-24М.
Одного з пілотів, який літав із міста Саки і бомбив міста України, взяли у полон після того, як його літак збили у Миколаївській області.
Це командир авіаційної ескадрильї майор Олексій Головенський. Під час пресконференції Києві він розповів, що виконував аналогічні завдання в Сирії. Та підтвердив, що в нього є родичі на Полтавщині, які потерпають від бомбардувань його ж російських колег.
Військовий аеродром Бельбек
Саки – не єдина авіабаза росіян в окупованому Криму. На півострові є інший великий військовий аеродром – Бельбек. Він розташований на північ від Сімферополя. На ньому, судячи із супутникових знімків, як мінімум з 2005 року, тут також розташоване велика кількість військових літаків.
Зараз, за інформацією Повітряних сил України, тут базуються Су-27, Су-27СМ, Су-30М2 та Су-27М. Після реконструкції у 2020 році цей аеродром може приймати і стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, Ту-160 та Ту-95МС, з яких, за даними ЗСУ, з території Чорного моря ракети вже випускають, зокрема, по Львівській області.
За словами експертів, такі літаки мають на озброєнні крилаті ракети, що здатні долати відстані до 5,5 тисяч кілометрів. На супутникових знімках аеродрому Бельбек з 2005 року, які є в нашому розпорядженні, таких літаків не видно, однак їх можуть ховати у спеціальних ангарах. Чи базуються такі літаки в Криму зараз, невідомо.
Військовий аеродром «Морозовськ» (Росія)
У Ростовській області дислокується оперативне об’єднання Росії – 4-а Червонопрапорна армія Військово-повітряних сил, націлене на атаку за напрямом південного сходу України. Вона включає в себе винищувачі, гелікоптери, сили протиповітряної оборони, а також понад 40 бомбардувальників, більшість з яких стоїть на аеродромі «Морозовськ». Це пов’язано з тим, що саме тут базується 559-й бомбардувальний авіаційний полк.
Навіть до повномасштабного вторгнення на цьому аеродромі базувалося безліч військових літаків, що підтверджує знімок Maxar за листопад 2021 року. На ньому видно понад 20 бомбардувальників Су-34. Ближче до нового вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року бачимо на супутникових знімках, що на аеродромі з’явилися додаткові військові літаки, тепер їх уже більше 30. Така ж картина і на 20-й день вторгнення.
Аеродроми Краснодарського краю
Найближчими авіабазами до Маріуполя також є російські військові аеродроми Приморсько-Ахтарськ та Єйськ.
Від Приморсько-Ахтарська до блокадного Маріуполя приблизно 125-130 км. Зазвичай тут базуються лише винищувачі Су-25, а бомбардувальників немає. Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії винищувачі можна було роздивитися з супутника. Та вже у березні тут було також помічено «блакитні» бомбардувальники Су-34.
Хоча насправді винищувачі також можуть використовувати ракети різного калібру для нанесення ударів по наземних цілях, зокрема будівлях. За словами експертів, часто такі літаки застосовують некеровані ракети, що робить ураження цивільних об’єктів дуже ймовірним навіть незалежно від намірів пілота.
Другий російський аеродром у Краснодарському краї розташований в Єйську, «через затоку» від Маріуполя. Відстань від нього до українського міста складає всього близько 60 км. Тут, за даними порталу Military Aviation, базується понад 20 літаків МіГ-29К, але на знімках з супутника такої кількості російських винищувачів не видно. Переважно тут стоять протичовневі літаки Ту-142 та близько 5 винищувачів, серед яких є Су-33.
Справжнім «ударом ножем у спину» та прямим невиконанням публічних обіцянок самопроголошеного президента Олександра Лукашенка стало те, що російські війська почали здійснювати авіанальоти на Україну з території Білорусі.
Оскільки публічна позиція Білорусі щодо України завжди була «миротворчою», кількість українських сил ППО на цій ділянці на початку вторгнення була не така велика, як, наприклад, на кордоні з Росією. Посилювати засоби ППО на цьому кордоні почали тільки після подій у Білорусі під час останніх виборів, коли Олександр Лукашенко став самопроголошеним президентом республіки, про що журналістам «Схем» розповів речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Дійсно, на північному напрямку ми не зосереджували потужних засобів з протиповітряної оборони з початком російської агресії у 2014-му році. Втім, враховуючи політичні процеси, які почалися в Білорусі ще рік-півтора тому (придушення народних протестів, інтеграція Білорусі в «русский мир»), Повітряні Сили прискорили процес нарощування системи ППО на півночі країни – як винищувального, так і зенітного ракетного прикриття. Було створено нові підрозділи зенітних ракетних військ, розширено можливості авіаційних бригад та інші заходи з посилення північного напрямку, про які не будемо говорити публічно», – пояснив Юрій Ігнат.
За його словами, нині російські військові активно використовують у Білорусі практично всі діючі аеродроми біля міст Ліда, Бобруйськ, Мозирь, Гомель, Лунінець, Барановичі, Брест та інші. «Схеми» вирішили детальніше дослідити ті, де нині спостерігається посилена активність.
Військовий аеродром Ліда (Білорусь)
Зазвичай на цьому аеродромі стоять сили 116-ї гвардійської штурмової бази ВПС Білорусі. Приблизно таку ситуацію видно на знімку за вересень 2020 року від Maxar для GoogleMaps: понад 20 військових літаків, частина з яких може бути схована у спеціальних підземних ангарах.
Зазвичай тут стоять переважно літаки Су-25 та МіГ-29, а також Як-130.
На останньому детальному знімку супутникової системи Planet за 14 лютого 2022 року також не видно серйозних змін у кількості літаків, але поряд зі злітною смугою вже можна побачити понад 20 гелікоптерів, яких там раніше не було. Це може свідчити про початок активного перекидання військових РФ ще під час так званих «навчань».
На останніх знімках за 17 березня зміни вже відчутніші. Кількість літаків на злітній смузі збільшилася майже вдвічі. Серед них бачимо літаки, які через яскравий блакитний колір досить легко розпізнати навіть на знімках невисокої якості. Це російські бомбардувальники Су-34.
Тільки 17 березня з аеродрому Ліди у напрямку України щонайменше дев’ять разів злітали Су-34 та ще двічі – Су-25, це підтвердили у Збройних силах України. Раніше про це повідомили білоруські активісти, які відстежують переміщення військової техніки для телеграм-каналу «Біларускі Гаюн».
Щоразу використовували не всі літаки, а від 2 до 7 у групі. Це пояснюється обережною тактикою, яку обрали військові РФ після того, як отримали гідну відсіч від української ППО.
«Це тактика. Російські колони сухопутних військ також намагаються не пачками їздити, а розсереджуються після того, як їх почали бити. Групову ціль бити легше. Літають парами, або ланкою по 4-5. А після цього розлітаються у різні боки. Це тактика, вони її змінюють», – пояснив Ігор Козій.
Для прикладу він розповів, що касетна ракета може знищити всі 4 літаки, якщо вони близько, а коли вони літають по одному, то постраждає тільки один борт.
Військовий аеродром Барановичі (Білорусь)
До повномасштабного вторгнення на аеродромі Барановичі налічували близько 50 військових літаків ВПС Білорусі. Це пов’язано з тим, що саме там базується 61-а винищувальна авіабаза, до складу якої входять переважно літаки типів Су-30СМ, Су-27 та МіГ-29.
Але з вересня 2021 року туди почали прибувати й російські літаки Су-30СМ та Су-34. Тоді це пояснювали навчаннями «Захід-2021», які військові Білорусі та РФ здійснювали кожні 4 роки. Пізніше цей же аеродром стали використовувати для нападів і бомбардування території України.
Канал «Білоруський гаюн» пише, що тільки 17 березня з цього аеродрому злетіло до 6 літаків, серед яких могли бути і бомбардувальники. Іноді вони злітають одночасно з бомбардувальниками на аеродромі Ліди.
Що цікаво, згадані аеродроми Білорусі (Ліда та Барановичі), які ПКС РФ зараз активно застосовують проти України, під час Другої світової війни використовували повітряні сили нацистської Німеччини Люфтваффе. І німці також тримали тут переважно бомбардувальники.
Аеродром Лунінець (Білорусь)
На знімках Maxar для GoogleMaps видно, що у 2018 році аеродром стояв порожнім і така сама картина була і на початку 2022 року перед початком полномасштабного вторгнення. Це пояснюється тим, що у цього аеродрому статус запасного.
Усе змінилось після того, як аеродром Лунінець, як і Барановичі, вирішили використати як додатковий під час «навчань» військових. Тепер тут розташувалося щонайменше 20 літаків Су-25СМ, а також є як мінімум один бомбардувальник Су-34.
Для бомбардування Києва, Харкова, Чернігова та інших міст на півночі та північному сході України Росія також активно використовує і власні аеродроми в суміжних областях. У хід ідуть навіть ті авіабази, що раніше використовували як транспортні. Тепер, під час війни проти України, на них повно винищувачів та бомбардувальників.
Військово-транспортний аеродром Сеща (Росія)
Згідно знімків з супутника, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, цей незвичний за формою круглий аеродром у Брянській області слугував переважно для транспортних літаків ІЛ-76 та АН-124-100 («Руслан»). Приблизно за місяць до початку вторгнення Росії в Україну на ньому почали з’являтися бомбардувальники та винищувачі.
Згідно з останніми супутниковими знімками Planet, станом на 17 березня на аеродромі Сещі стоять бомбардувальники Су-34. Їх теж можуть застосовувати проти цілей на півночі України.
Це підтверджує те, що щонайменше один такий бомбардувальник Су-34 вже збили в Чернігівській області, а один із пілотів потрапив у полон.
Полонений – майор, який раніше брав участь у бойових діях Росії в Сирії.
Які ще аеродроми використовує Росія?
Загалом «Схеми» нарахували приблизно 40 аеродромів на території Росії, Білорусі та окупованого Криму, які російські військові використовують для своїх цілей.
У Росії це аеродроми поряд з населеними пунктами Кримськ, Краснодар, Коренівськ, Мінеральні води, Кущевська, Ростов-на-Дону, Міллерово, Маринівка, Волгоград, Саратов, Бутирлинівка, Старий Оскол, Бєлгород, Ліпецьк, Шаталово та Калуга.
В тимчасово окупованому Криму, крім згаданих вище Сак і Бельбека, це аеродроми поблизу населених пунктів Кача, Гвардійське і Джанкой.
У Білорусі такі аеродроми розташовані біля міст Мінськ, Мозир, Гомель, Брест, Вітебськ та Бобруйськ.
І це, за даними Повітряних сил ЗСУ, ще не весь перелік, бо РФ іноді використовує навіть покинуті аеродроми або поля, наприклад, для посадки гелікоптерів. Також використовують цивільні аеродроми, що було зафіксовано Міністерством оборони РФ під час зльоту безпілотників з аеропорту Гомеля.
Станом на 18 березня Збройні сили України знищили вже 93 російські літаки. Експерти пояснюють, що навіть враховуючи загальну кількість бортів у Збройних силах РФ (за даними видання Defence Express, їх 1585 одиниць), це все одно вагомі втрати. Якщо ж врахувати, що напередодні вторгнення в Україну на її кордонах було близько 300 російських військових літаків, то знищено вже майже третину. Щоб відновити потужність своєї авіації, Росії потрібно перекидати не тільки пілотів і літаки, а й боєприпаси.
Суттєві втрати змушують Росію змінювати свою тактику в небі на обережнішу. Крім того, за даними експертів, окремі пілоти РФ уже відмовляються «гинути від української ППО».
«У звичайний час, якщо пілоти не потрібні, їх звільняють, якщо потрібні – їх призивають та навчають. Але є але. Якщо треба мобілізовувати нових, а ніхто не хоче, що робити? Навіть діючі російські пілоти зараз відмовляються літати, бо система ППО працює і цьому треба радіти. Вони бачать, що інші пілоти не повертаються, і не хочуть летіти», – пояснив Ігор Козій.
Росія починає відчувати нестачу льотчиків.
«Зараз, за попередніми оцінками, у пілотів Росії від 50 до 80 годин нальоту на рік. Хоча, за стандартами НАТО, має бути близько 300 годин. Але це найдосвідченіші з тих, кого вони мають, і зараз вони фактично втрачають найдосвідченіших військових льотчиків, а далі вони почнуть задіювати вже інших, у яких навіть такого досвіду немає», – пояснює Олександр Мусієнко.
Найближчим часом Україна отримає від США та ЄС додаткові засоби ППО (типу С-300, ЗРК «Оса» та інші), що знову погіршить ситуацію для РФ у небі. На думку експертів, зброя, яку вже надали і нададуть Києву найближчим часом західні партнери, на жаль, не є аналогом «закритого неба», тому Україні вкрай потрібні додаткові сучасні винищувачі.
«Основний удар повинен іти через нашу винищувальну авіацію. Зараз вирішують питання по літаках через С-300, питання щодо крилатих ракет – через «Осу». Можемо знищувати усе, що спускається нижче 5,5 тисяч метрів, все, що трохи вище – це С-300, але все інше – тільки винущувальною авіацією», – каже Козій.
Зараз усі аеродроми, які використовує Росія, добре відомі ЗСУ. За допомогою місцевих жителів та телеграм-каналів у сусідній Білорусі про вильоти літаків стає відомо навіть без засобів локації. Чому ж українські військові вдарили лише по аеродрому Міллерово у Ростовській області Росії і більше не намагаються повторити успіх?
Удар завдали тактичним ракетним комплексом «Точка-У» з дальністю польоту до 120 кілометрів. Експерти пояснюють, що зараз відстань до переважної більшості цілей більша, а ракети ефективніше випускати по скупченнях російської техніки. Скільки таких ракет є в розпорядженні ЗСУ, також невідомо.
Тоді як українські урядовці продовжують просити НАТО «закрити небо», українські військові уже навчилися «прикривати» його самотужки.