Медійники просять іноземних колег не називати вторгнення росії «українською кризою» чи «конфліктом»

Українські медійники просять іноземних колег не називати повномасштабне вторгнення росії "українською кризою" чи "конфліктом".

Про це ідеться у зверненні, переданому Укрінформу.

Як зазначається у документі, медійники звернулися з відкритим листом до іноземних колег, які висвітлюють війну росії в Україні, із закликом не вживати помилкової термінології, яка підтримує російську дезінформаційну кампанію.

Так, українська медіаспільнота закликає не називати вторгнення рф в Україну "кризою", "конфліктом", "військовою операцією" і не називати їх "українськими" ("українська криза" чи "конфлікт в Україні").

У листі підкреслюється, що це повномасштабне вторгнення або ж війна проти України.

Автори документа закликають також не вживати термін "війна путіна", адже навіть коли хочеться вірити, що цю війну було розпочато виключно через президента росії, кілька опитувань, що їх здійснили різні центри та організації (Savanta ComRes, ВЦИОМ, дослідницький проєкт "Чи хочуть росіяни війни?"), показали, що мовчазна більшість росіян – близько 60% – підтримують війну. Протягом першого тижня війни суспільна підтримка путіна в росії зросла від 60 до 71 відсотка. Російські солдати запускають ракети та скидають бомби, а також зумисно вбивають цивільних. Багато з них не мають доступу до незалежних медіа, але це не знімає з них відповідальності.

Крім того, іноземних журналістів закликають чітко вказувати, що "Крим та окремі частини Донецької і Луганської областей були анексовані та окуповані російськими силами у 2014 році", і не подавати російську пропаганду як одну з позицій "рівноправних сторін" та залучати і слухати українських експертів або тих, які жили і працювали в Україні, у журналістські матеріали про війну.

"Наратив, який описує війну як таку, що точиться між росією і Заходом, заперечує суб’єктність України – те, що народ України чітко демонструє своїм опором вторгненню росії. НАТО – це альянс, базований на праві суверенних націй на колективну безпеку, закріпленому в Статті 51 Хартії ООН. Фокусуючись на "розширенні", медіа закріплюють кремлівське виправдання війни й ігнорування демократичного вибору народу України, який хоче жити в мирі та бути вільним від агресії з боку росії", – наголошують автори звернення.

У листі також ідеться, що російські військові вбили чотирьох членів медіаспільноти: Олександру Кувшинову, Брента Рено, Євгена Сакуна та П’єра Закржевського. Російські військові викрадають українських журналістів, щоб змусити їх замовкнути. Так, 12 березня зникла українська журналістка Вікторія Рощіна, а Олег Батурін після викрадення провів 8 днів в ув’язненні. У Мелітополі місцевого видавця Михайла Кумка, а також трьох журналісток його видання - Євгенію Борян, Юлію Ольховську та Любов Чайку - затримали на один день, на них чинився тиск стосовно співпраці з російською окупаційною владою їхнього міста.

Серед підписантів звернення - "Інтерньюз-Україна", Інститут масової інформації, Комісія з журналістської етики, ГО "Українська асоціація медіапсихологів та медіапедагогів", Національна спілка журналістів України, фундація "Суспільність", "Дзеркало тижня", Суспільне, "Українська правда", hromadske, LB.ua, "Заборона", "Реальна газета", "Главком", Центр демократії та верховенства права, Інститут розвитку регіональної преси, "Детектор медіа".

Фото: Stringer, Anadolu Agency