Дискредитація України та зміна риторики про цілі агресії: як працює роспропаганда під час війни

Огляд

Російські фейки і маніпуляції за 25 березня

Зміна риторики про цілі агресії

Провал плану швидкого повного розгрому та повалення легітимної влади України змушує РФ міняти декларативні цілі війни, щоб далі стверджувати, що «все йде строго за планом».

Військове керівництво держави-агресора заявило про виконання основних завдань першого етапу «операції»: знищення військового потенціалу України. За повідомленням Міністерства оборони РФ, практично повністю зупинене постачання українських військ ракетами та боєприпасами.

Наступним етапом і основною метою «операції» оголошено «повне звільнення Донбасу», тобто встановлення контролю над Донецькою та Луганською областями. 

Для зміщення фокусу уваги з усієї України на дві східні області, російська пропаганда вкотре вкинула в обіг тезу про «превентивну війну». Міноборони РФ стверджує, нібито були перехоплені шифрограми Національної гвардії України з секретним наказом про підготовку наступу на Донбас до 28 лютого 2022 року. «Спецоперація Росії зірвала широкомасштабний наступ ЗСУ на ЛНР і ДНР та дозволила врятувати тисячі життів мирного населення» – заявило військове відомство держави-агресора.

Маніпуляції з масштабами втрат

Значною проблемою для російської пропаганди «успішної спецоперації» є повідомлення про значні масштаби втрат серед військ вторгнення. Офіційна риторика держави-агресора еволюціонувала від повного заперечення та замовчування втрат до дозованого інформування із значним заниженням масштабів.

25 березня, вдруге за місяць боїв, Міноборони РФ повідомило про кількість російських втрат: 1351 вбитих та 3825 поранених. За даними української сторони, кількість знищених окупантів на це момент складала приблизно 16,1 тис.

Для уникнення внутрішнього соціального напруження в РФ дані втрат не узагальнюються по регіонах, а озвучуються на низовому рівні (окремих населених пунктів, районів).

Водночас, російська пропаганда різко завищує кількість втрат серед захисників України. Озвучується кількість від 30 до 14 тис. загиблих. Стверджується, що втрати в Україні компенсуються за рахунок мобілізованих без необхідної підготовки, що тільки збільшує їх кількість.

Перекладання відповідальності за воєнні злочини

Російська пропаганда «віддзеркалює» злочини власних військ, висуваючи аналогічні звинувачення на адресу захисників України.

Транслюються повідомлення про зрив з вини України організації гуманітарних коридорів із зон бойових дій для мирного населення.

Начальник Національного центру управління обороною РФ Михайло Мізінцев звинуватив українську сторону в створенні небезпечної ситуації для цивільного судноплавства поблизу чорноморських портів України. Він стверджує, що українські військові порушили регламент встановлення морських мін та обстрілюють судна, які рухаються рекомендованим морським шляхом.

Фабрикуються фейкові «докази» про українських націоналістів та їх злочини. Зокрема, розганяється повідомлення зі «свідченнями» лікаря з Волновахи (окупована) про використання «бойовиками націоналістичних батальйонів» міської лікарні в якості «живого щита».

Російські пропагандисти виклали фото написів, які за їх твердженням залишили на стінах Маріуполя націоналісти. При цьому, як і на інших підробках, фальсифікатори припустилися граматичних помилок.

З метою нівелювати звинувачення проти держави-окупанта у масових вбивствах цивільного населення України, Слідчий комітет РФ оголосив про намір видати «Білу книгу» зі свідченнями злочинів українських націоналістів на Донбасі.

Наратив про безконтрольний обіг зброї

Значні зусилля російські пропагандисти докладають для дискредитації організації оборони України, зокрема, озброєння формувань територіальної оборони та іноземних добровольців.

Стверджується, що українська влада озброює «кого попало», включно з бандитами та випущеними з місць ув’язнення засудженими. І це, як стверджують  російські спікери, призвело до розгулу бандитизму, грабунків та мародерства.

Російський Генштаб заявив, нібито в Україні діють 6595 іноземних «найманців і терористів» з 62 держав. Водночас, російські офіційні джерела стверджують, що протягом останнього тижня іноземні найманці не прибували, а навпаки залишали Україну. При цьому, ті начебто вивозили у невідомому напрямку надані Україні одиниці західного озброєння (ПЗРК і ПТРК).

Таким чином, російська пропаганда намагається переконати, що західна допомога Україні призведе до озброєння міжнародних терористичних угруповань по всьому світу.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки