Попереду марафон: маємо залишатися в ресурсі

Поради для тих, хто вже у відносній безпеці, але має багато питань "Що робити далі?"

- Я дістався/дісталася безпечного місця, але в Україні триває війна. Що мені робити далі?

- Буде дуже добре, якщо ви дозволите собі трохи видихнути. Поїсти, поспати, погуляти... І мозок, і тіло мають відчути, що прямої загрози вашому життю більше немає і можна припинити бігти. Попереду у всіх нас марафон і входити в нього треба з чималим ресурсом, міцною нервовою системою, холодною головою та високою адаптивністю. Так чи інакше, всі ми 24.02.2022 розпочали нове життя, але щоби бути ефективним і надалі, варто дати собі можливість перезавантажитись – ментально і фізично. Наскільки це можливо.

- Як мені потурбуватися про себе? Як подбати про здоров'я, особисті фінанси, роботу, юридичні питання? І як вирішити, залишатися тут чи їхати далі, який статус обрати за кордоном, яку допомогу шукати та як саме?

- Будь-яке фізичне навантаження (руханка, йога, біг, оздоровчі справи для спини і суглобів) наразі набувають принципово нового значення. Це не просто інструмент піклування про себе, підримки тіла в тонусі, а здоров’я в балансі – перш за все, тепер це спосіб «розігнати» енергію та опрацювати надлишок адреналіну. Тому ідеальним буде розпочинати кожен ранок із турботи про себе, яка обов’язково включатиме фізичне навантаження. Інші складові – здорова їжа, вітаміни, молитва, медитація, донат на ЗСУ – на ваш розсуд. 

Решту питань можна і треба вирішувати, коли ви перебуваєте в ресурсі. Отже, ретельно зважте всі «за» і «проти», мінімізуйте кількість невідомих у вашому рівнянні та починайте розбудовувати своє життя у нових обставинах. Якщо вирішили залишатися в Україні – саме час познайомитися з новим для себе містом, вивчити його інфраструктуру, завітати до магазинів, стати на облік, купити собі щось приємно-особисте (чашку, піжаму тощо). І неважливо, скільки ви тут проживете – вам має бути максимально комфортно. Звісно, наскільки це взагалі можливо.

Якщо ж вирішили їхати далі – постарайтеся дізнатися про реальний досвід людей, які поїхали до Європи. Як саме вони обирали країну, як улаштувалися, як оформили тимчасовий прихисток/виплати/страховку, як організували навчання дітей, як знайшли роботу. Що більше інформації отримаєте від реальних людей, то правильніше оціните ризики/вигоди кожного варіанта. Наразі чимало сайтів допомагають українцям зорієнтуватися в тих умовах, що пропонує кожна з країн, які приймають біженців. У численних українських онлайн-ком’юніті в різних країнах радо відповідають на всі запитання. Також варто запитувати про те, що вас цікавить, на ваших акаунтах у соцмережах. Там ви зможете отримати не тільки конкретні відповіді від своїх френдів, але й конкретні поради щодо того, до кого звернутися з приводу вирішення тих чи інших питань. Наразі українці свідомо примножують свій соціальний капітал і це дуже допомагає кожному з нас.

- Як мені потурбуватися про моїх старих і хворих батьків?

- Найкращим варіантом є вивезти батьків у безпечне місце, але, на жаль, із багатьох причин це не завжди можливо. Безумовно, насамперед слід подбати про матеріальну допомогу родичам, але не менш важливо знайти людину (сусіда, колегу, волонтера), яка зголоситься підтримувати постійний зв’язок із вашими близькими та оперативно вирішувати всі нагальні питання: від закупівлі продуктів, ліків і в разі необхідності – до їхнього переміщення в інший район або місто. На допомогу цій людині варто виділити окремий бюджет.

- Як мені потурбуватися про дітей?

- Діти завжди повторюють за нами, віддзеркалюють нас і дуже уважно за нами споглядають. Розпач батьків лякає їх більше, ніж звук сирени. Тому, з одного боку, важливо залишатися їхньою опорою, сильною розумною сміливою людиною, яка точно про них потурбується. З іншого боку, треба говорити з ними про війну зрозумілою їм мовою. І, звичайно, не забувайте про тактильний контакт – психологи підтвердять, що обійми близької люблячої людини зараз надважливі.

- Про себе та близьких я потурбувався/потурбувалася. Як я можу допомогти іншим людям, які залишили свої домівки?

- Наразі в кожному місті України діє потужне волонтерське ком’юніті. І в телеграмі, і на фейсбуці ви знайдете багато посилань. Буде дуже добре, якщо перш ніж доєднатися до роботи, ви попросите рекомендацій від волонтерів/експертів, яким довіряєте. Вони точно порадять перевірені організації. Також дуже важливо ділитися своїм успішним досвідом стосовно дороги, ночівлі, пошуку житла, роботи тощо. 

-  Як я можу допомогти тим, хто залишився у зоні бойових дій?

- Найкращою допомогою залишаються донати на офіційний рахунок ЗСУ в НБУ та допомога великим перевіреним фондам. Якщо хтось із людей, яким ви довіряєте, збирає гроші на конкретні потреби військових – ви можете долучитися в будь-який момент. 

- Коли я зможу повернутися додому? Як це правильно зробити?

- На жаль, цього не знає ніхто. Але про що точно варто потурбуватися заздалегідь – це побут для дітей та фінансова подушка, допоки не буде змоги повернутися до повноцінної роботи. Також врахуйте додатковий час, який знадобиться службам для відновлення роботи міста: рух транспорту, робота магазинів та аптек тощо. Тому перевіряйте новини в офіційних джерелах та в міру сил розпитуйте сусідів про реальну ситуацію у вас удома. 

Ольга Ларіна