Як росіяни «демілітаризували» давній Чернігів: зруйнований, але не скорений
Росіяни хотіли захопити Чернігів з понад 1300-річною історією у перший же день повномасштабного вторгнення. Однак місто-герой вистояло, стримавши наступ на столицю України – Київ.
Чернігів пережив авіаудари, скидання 500-кілограмових бомб, розстріли забороненими касетними снарядами. Російські війська здійснювали масований обстріл міста, бо не могли його захопити. Тут майже повністю розбита інфраструктура – житлові квартали, школи, дитячі садочки, лікарні, пам’ятки історії та архітектури, музеї.
Зруйновані будинок обласного молодіжного центру, готель «Україна», стадіон імені Юрія Гагаріна, розтрощені багатоповерхівки, бібліотека. Таким місто побачив фотокореспондент Укрінформу.
Будинок Чернігівського обласного молодіжного центру – пам'ятка архітектури місцевого значення.
Російські війська сильно пошкодили споруду (частину – зруйнували) 27 лютого внаслідок авіаудару по Чернігівській міській раді.
Будівлю кінотеатру звели 1939 року. Під час Другої світової війни її було зруйновано, а знову відбудовано в 1947-му. У листопаді того року саме в цій споруді відбувся відкритий судовий процес щодо німецьких та угорських військовополонених, які вчинили військові злочини.
У центрі Чернігова розташований і зруйнований 12 березня тризірковий готель «Україна» – одна з візитівок міста. Близько 2 години ночі російські окупанти скинули на неї авіаційну бомбу ФАБ-500.
Споруджена будівля, в якій розміщувався найбільший готель Чернігова, була 1961 року.
Майже вщент знищена пам’ятка архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття – будівля, в якій свого часу розміщувався музей українських старожитностей Василя Тарновського.
Історія споруди пов’язана з іменами Тараса Шевченка, Василя Тарновського, Бориса Грінченка. Відомий культурний і громадський діяч, меценат Василь Тарновський 1896 року безкоштовно передав Чернігову унікальне зібрання пам’яток історії та культури українського народу ХVІІ-ХІХ століть, зокрема, колекцію козацьких старожитностей та оригінали художніх робіт, рукописів та особисті речі Тараса Шевченка. 1902 року в будинку було відкрито єдиний у Російській імперії український музей – музей українських старожитностей В. Тарновського. Він працював тут (із перервами) до 1979 року. 1980 року до будинку переїхала Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.
Будинок пережив обстріли більшовиками у 1918 та 1919 роках. Вцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Але його зруйнували рашисти в ХХІ столітті.
Ще одна «демілітаризована» російською армією споруда міста – будівля, в якій розміщувалися Чернігівська центральна міська бібліотека для дітей імені О.П. Довженка та Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського для дорослих.
Це був культурно-просвітницький, краєзнавчий і науково-методичний центр Чернігова.
Цьогоріч бібліотеці для дітей виповнюється 70 років, для дорослих – 74 роки.
У будівлі вибиті шибки, уламками снарядів посічено стіни, пошкоджено дах. Поруч зі спорудою – вирва від прильоту ворожого снаряда.
У центрі міста зруйновано і Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів» (стадіон імені Юрія Гагаріна), домашня арена футбольного клубу «Десна» та жіночої збірної України з футболу.
Історія цього стадіону розпочалася 1936 року. Під час Другої світової війни він був сильно пошкоджений бомбардуваннями. У 50-х роках ХХ століття стадіон почали будувати за новим проєктом, територію обнесли муром. Із 2005 до 2008 року тривала реконструція стадіону, наступна розпочалася 2016 року.
Російські війська бомбардували арену три ночі поспіль. На думку представника пресслужби футбольного клубу АПЛ «Десна» Дмитра Дорошка, стадіон реконструкції не підлягає.
За інформацією міського голови Владислава Атрошенка, серйозних ушкоджень зазнали приблизно 150 багатоповерхових житлових будинків Чернігова. Пошкоджені комунікації. Ті, що на поверхні, зокрема дроти, знищені на майже 70-100%. Найбільше постраждало в усіх напрямках передмістя.
Як зазначив очільник Чернігова, обстріли відбувалися абсолютно хаотично і були націлені на те, щоб залякати місцеве населення.
Унаслідок російської агресії тут загинули близько 700 людей (сукупно і військових, і цивільних).
Чернігів тривалий час перебував на межі гуманітарної катастрофи через те, що не було електрики, водопостачання і тепла.
«Місто нагадує Бучу, а в деяких районах воно таке, як Маріуполь», – зазначив міський голова.
На відновлення Чернігова, який за попередніми оцінками, зруйнований на 70%, каже Атрошенко, знадобиться чотири роки, якщо працювати швидко і мати повний обсяг коштів.
За його словами, за такі терміни можна відбудувати місто в оптимальних умовах. Реальність же може бути іншою, бо, наприклад, в Україні наразі немає технологій демонтажу пошкоджених «потужних бетонних будинків», розташованих в оточенні інших багатоповерхівок.
Наразі ж влада наполегливо закликає евакуйованих жителів утриматися від негайного повернення до Чернігова, здебільшого через зруйновані комунікації та інфраструктуру. «Що менше ресурсів споживатиме Чернігів, то швидше ми його відновимо», – заявив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
24 лютого президент рф путін оголосив війну Україні і розпочав масштабне вторгнення. російські війська обстрілюють та знищують об'єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст та сіл із використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
Фото: Анатолій Сірик, Укрінформ