Зброя на $800 млн: що саме отримають ЗСУ від США
На думку експертів, наступає переломний момент у забезпечені ЗСУ важким озброєнням наступального характеру
13 квітня президент США Джо Байден підписав закон про надання чергового пакету збройної допомоги для України, що сукупно оцінюється у 800 мільйонів доларів.
Згодом на сайті Пентагону опублікували список озброєння, яке, за повідомленням CNN, вже до кінця тижня буде доправлено до кордону України, звідки транспортуватиметься українською стороною до місць призначення.
«Артилерія, вертольоти, бронетранспортери… Типи озброєнь США укладали спільно з українською владою, яка коригувала свої запити з огляду на ситуацію в районі бойових дій у східних областях. Все це значно підсилить ЗСУ», - заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
Йдеться зокрема про таке:
- 11 гелікоптерів Мі-8/Мі-17 радянського виробництва;
- 18 гаубиць калібру 155 мм і 40 тисяч боєприпасів до них;
- 200 американських бронетранспортерів М113;
- 500 ракет для американських сучасних переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin;
- 300 баражувальних дронів Switchblade;
- 10 радарів для нейтралізації артилерії противника AN/TPQ-36;
- 2 радари розвідки ППО - AN|MPQ-64 Sentinel;
- 100 броньованих багатоцільових машин.
Ще у пакет включені самохідні судна берегової охорони, вибухівка, міни, захисні костюми та засоби радіологічного, бактеріологічного, хімічного та ядерного захисту, 30 тисяч шоломів та бронежилетів, понад 2000 засобів оптичних та лазерних прицілів, а також медичне приладдя.
Укрінформ зібрав деталі про нову зброю, яку постачає США в Україну.
ГЕЛІКОПТЕРИ МІ-17
Ці вертольоти були розроблені в СРСР у 1975 році на базі Мі-8М, і вони використовуються як середні транспортні вертольоти. Але також є їхні озброєні бойові версії.
Мі-17 є на озброєнні майже 80 країн світу, включно з Україною, Польщею, Китаєм, США, рф, Чехією, Індією, Туреччиною, Угорщиною, Північною Кореєю тощо.
Бойові версії вертольотів можуть оснащуватися магазинами на шести вузлах підвіски, включно з ракетами С-8, артилерійськими установками КПК-23−250, протитанковими керованими ракетами Атака, іншими високоточними боєприпасами поряд із двома віконними кулеметами.
Екіпаж вертольота - три особи (два пілоти та один інженер), може взяти на борт 24 військовослужбовці, або 12 нош, або 4000 кг вантажу всередині, або 5000 кг вантажу на зовнішній підвісці.
Дальність польоту Мі-17 — до 800 км на крейсерській швидкості 280 км/год. Практична стеля— 6000 метрів, а швидкопідйомність — 8 м/с.
ДРОНИ-КАМІКАДЗЕ SWITCHBLADE
Switchblade — це легкий безпілотник, який може перебувати в повітрі до 30 хвилин, перш ніж оператор направить його на ціль, розташовану, подеколи, за десяток кілометрів. Дрон запускається зі спеціальної труби як мінометний снаряд. GPS-наведення в реальному часі дозволяє оператору в польових умовах керувати дроном до самого моменту попадання у ціль.
Існують дві модифікації цих апаратів – Switchblade 300 та Switchblade 600. Останній здатен знтщувати танки. В Україну доставлять тільки Switchblade 300 – його боєголовка має вибуховий заряд, еквівалентний 40-мм гранаті, тому він придатний для знищення легкої бронетехніки та особового складу ворога. Він є зручною зброєю в боротьбі проти БМП, БТР та броньованих машин з десантом, непереливки буде й піхоті після атаки цього безпілотника-камікадзе.
У порівнянні з іншими БПЛА Switchblade відносно дешевий (ціна - $6000.), а через малі габарити, високу швидкість і безшумний політ практично невразливий.
Технічні характеристики Switchblade 300:
- дальність дії - 10 км;
- тривалість польоту – до 30 хв;
- вага - 2,5 кг;
- висота - 150-4500 м;
- крейсерська швидкість - 100 км/год;
- максимальна швидкість - 157 км/год.
БРОНЬОВАНІ БАГАТОЦІЛЬОВІ МАШИНИ HUMVEE
Цей бойовий позашляховик використовується армією США з 1984 року. Автомобіль має високу прохідність, придатний до транспортування повітрям і десантування парашутним способом.
Повнопривідні Humvee оснащуються бензиновими та дизельними двигунами V8 об'ємом від 5,7 до 6,5 літра.
Максимальна швидкість 113 км/год, а вантажопідйомність — до двох тонн, при спорядженій масі 2676 кг.
Деякі версії Humvee споряджалися протитанковими комплексами TOW і навіть зенітними керованими ракетами AIM-120.
Також є санітарні варіанти автомобіля.
БРОНЕТРАНСПОРТЕРИ M113
Американський бронетранспортер M113 експлуатується з 1960 року та досі перебуває на озброєнні багатьох країн світу.
На базі M113 існують бронетранспортери з кулеметами та гранатометами, з автоматичними гарматами, командно-штабні машини з радіостанціями, а також самохідні міномети, гаубиці, винищувачі танків, зенітні самохідні установки, зенітні ракетні комплекси, вогнеметні машини та мостоукладачі.
Гусеничні M113 можуть розвивати швидкість до 64 км/год і мають максимальний запас ходу 320 км.
Екіпаж бронетранспортера складається із двох осіб, але на борт можна взяти до 11 десантників
Існують також плавучі версії M113, а максимальна товщина його броні становить 44 мм.
Незважаючи на те, що бронетранспортер досі використовується багатьма країнами, його поступово витісняють сучаснішими машинами.
155-ММ БУКСИРОВАНІ ГАУБИЦІ
Удосконалені американські польові гаубиці, які використовувалися з часів Другої світової війни, потребують підготовки українських військових.
Для управління гаубицею необхідний екіпаж із 11 осіб. Швидкострільність гільзових снарядів роздільного заряджання тут становить 4−8 пострілів за хвилину.
Початкова швидкість снаряда — 563 м/с, а максимальна дальність стрільби — 14,6 км.
Ці гаубиці в експериментальному порядку також встановлювали на подовжене шасі легкого танка М5. Варіант був прийнятий на озброєння як M41 Howitzer Motor Carriage та брав участь у бойових діях у Корейській війні. Згодом зброю замінили на самохідну гаубицю M44.
РАДАРИ AN/TPQ-36 ТА AN/MPQ-64 SENTINEL
Сучасніші американські радари також вимагають підготовки українських військових, як заявив Джон Кірбі.
Хоча, за даними на 2019 рік, на озброєнні України було 13 одиниць рухомих РЛС контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36.
Крім пошуку ворожих мінометів, артилерії, РСЗВ та ракетних пускових установок, установка також може підтримувати власну артилерію для більш точного наведення та коригування вогню.
Максимальна дальність засічення ракети — до 24 км, а артилерії — до 18 км. Установки можуть відстежувати до 99 цілей.
AN/TPQ-36 найчастіше буксирують на згаданих вище бойових позашляховиках Humvee.
3D-радар AN/MPQ-64 Sentinel, своєю чергою, використовується для оповіщення засобів протиповітряної оборони малої дальності, і ці РЛЗ стоять на озброєнні передових підрозділів ППО США.
Установка використовується з початку 2000-х, і її радари можуть автоматично виявляти, відстежувати та ідентифікувати крилаті ракети, безпілотники, вертольоти та літаки.
Ефективна дальність сканування РЛС становить до 40 км, і радар також стійкий до засобів радіоелектронної боротьби.
AN/MPQ-64 Sentinel знаходиться далеко від основної частини, працює автономно і зв’язується з центром управління вогнем по широкосмуговій оптоволоконній лінії зв’язку.
ЕКСПЕРТИ: «СОЮЗНИКИ НАС ПОЧУЛИ. ІЗ ВИКЛЮЧНО ОБОРОНИ НАШЕ ВІЙСЬКО ПЕРЕХОДИТЬ ДО КОНТРНАСТУПАЛЬНИХ ТА НАСТУПАЛЬНИХ ДІЙ»
«Почну одразу з гаубиць. Ми отримаємо від США цілий комплект, дивізіон – 18 штук або 3 батареї. Гаубиці – це більше про наступальне озброєння, ніж оборонне. За час війни наші артилеристи показали свою вискоку вправність і майстерність, працюючи на старих радянських. А ці – ще більш точні, вони забезпечують більшу дальність стрільби. Ми отримаємо тактичні переваги над ворогом. Плюс нам обіцяють також передати станції контбатарейної стрільби і радари, які входять у комплекс цього всього озброєння», - розповідає в коментарі Укрінформу полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський.
Фактично, каже він, ми отримали комплекс мисливця по знищенню батерей противника.
«Ще раз: дальність стрільби цих гармат дещо більша, ніж калібру 152 мм. Крім того, ці гармати мають більш потужні боєприпаси, які ми так само отримали в комплекті. У нас таких боєприпасів немає. А 40 тисяч штук – це 40 тисяч штук. І це дуже добре».
«Така артилерія - це дійсно важка наступальна зброя. З контрбатарейними радарами вони можуть працювати спільно. Тобто точність українських арти, яка й так себе показала на високому рівні, - ще збільшується. Нам треба багато САУ, щоб забезпечувати наступ. Я сподіваюся, що після гаубиць піде ще більш важка, більш ефективна і сучасна зброя. Дуже б хотілося отримати американські РСЗВ HIMARS», - наголошує заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
Ця система, продовжує військовий експерт, багато в чому могла б нам допомогти, оскільки в неї є різні варіанти оснащення, різні боєприпаси…
«Є такі, що б’ють на 100 кілометрів, а є такі – що й на 300 км. Тобто це є тактичні ракети. По характеру дії – ті ж самі російські «Іскандери». Певен, що противник це б оцінив і водночас дуже засмутився», - акцентує пан Самусь.
Наступне, на що звернули увагу військові експерти – це Мі-17…
«Передача гелікоптерів радянського зразка дозволить вирішити питання з нестачею цих машин, компенсувати втрати, при цьому не витрачаючи час на навчання екіпажів. Адже професійних екіпажів для Мі-8/Мі-17 у ЗСУ вистачає, а ось з машинами дефіцит», - звертає увагу Олександр Коваленко.
«Кожен гелікоптер для нас – це абсолютно необхідна зброя. Ми несемо втрати. І ясна річ, що як по кількісному, так і по якісному складу нам треба відновлюватися, і отримувати більш потужні гелікоптери. Мі-17 – це глибока модернізація старого радянського гелікоптера, але він ставить нас на один щабель з рф, тому що армія рашистів використовує точно такі ж самі», - зауважив Сергій Грабський.
Мі-17 розширює спектр завдань, які може виконувати українська армія. Йдеться тепер не тільки про перевезення поранених, чи про доставку вантажів.
«Ці гелікоптери добре озброєні й можуть здійснювати бойову підтримку військ, висадку десанту тощо. Тобто, знов таки, акцент з виключно оборонного озброєння переміщується до наступального. І це для нас вкрай важливо», - додав полковник запасу.
Щодо дронів…
«Вони також призначені для наступу. Наносити ураження противнику, який слідує старим шаблонам і не готовий до боротьби з такими дронами… Виходить цілий комплекс: визначаються цілі, а далі – наші оператори, які знаходяться на безпечній відстані, уточнюють їхню пріоритетність й наносять точні удари. Руйнується система управління противника, скупчення особового складу…», - перераховує пан Грабський.
І ще важливо: не влучити з цієї штуки, наголошує експери, дуже складно.
«Навіть якщо дрон знищить одну окрему машину, наприклад, станцію РЕБ чи пункт управління – це одразу буде мінус 300 ворожих машин, адже вони позбудуться управління. Дрони – це також сильний деморалізуючий ефект. Противник не очікує удару, вважає, що знаходиться на безпечній відстані, артилерія не доб’є... Втім, раптом, отримує з неба «подарунок», який знищує його об’єкт. З досвіду азербайджано-вірменської війни… Будь-який звук із неба викликав просто панічний жах у вірменських солдатів», - певен Сергій Грабський.
Щодо броньовиків…
«Сучасні конфлікти динамічні. Тому броньовані машини – це зараз основа армії. Мобільність, мобільність і ще раз мобільність. Нам це зараз потрібно, а особливо в контексті анонсованого рашистами нового наступу на Сході», - наголосив заступник директора ЦДАКР.
«Певен, що допомога, яка задекларована у відкритих джерелах – це тільки частина з того, що до ЗСУ реально надходить. Втім, навіть ця частина є яскравою ілюстрацією наскільки кількісно та якісно наше військо удосконалюється. І це вселяє надію, що справа з виключно оборони і утримання якихось позицій/локацій переходить вже до тематики початку контрнаступальних, а в майбутньому й наступальних дій. Нас нарешті почули», - каже Сергій Грабський.
Зараз вже ніхто не розглядає питання суто виживання України, зараз – розглядають питання нашої перемоги в цій війні.
«Це такий досить значущий жест. Америка це почала, на черзі – польські танки, словацькі гармати… Я б сказав так: наступає переломний момент у забезпечені наших військ новітніми системами озброєння наступального характеру», - підсумував Сергій Грабський.
Мирослав Ліскович. Київ