Гідність - наша суперсила
Шафку з півником (так-так, ту саму, якою ми тепер відповідаємо на питання "Як ти?" - "Тримаюсь!") - зняли і передали до музею.
А узагалі, Бородянка у цій війні дала цілу когорту символів. Із тих, що запам"ятали усі - це розстріляний Шевченко, і зранений рашистами архангел Михаїл, який зронив хреста, але меча втримав. А ще з Бородянки, наче ж, було фото мотанки біля зруйнованої чиєїсь хати... Якесь просто тобі потужне місце сили, яке до нас говорить через усі ці знаки! Дуже хочеться туди з"їздити після Перемоги, дізнатися його історію, зазнайомитися із людьми що там живуть: вони очевидно мають бути прекрасними!
І ще одне: той факт, що ми ці символи готові зберігати для нащадків - показово! Це ще одна архіважлива річ, яка нас відрізняє від них.
Ну і ще - музей, очевидно, варто назвати просто музеєм гідності. Бо гідність - це і є наша, українська, суперсила. У нас навіть пам'ятники і шафки нею наділені.
Тетяна Когутич