Чому перемога над нацизмом не остаточна, поки триває війна кремля проти України

До дня пам’яті загиблих у Другій світовій війні та на шанування пам’яті жертв нової війни

Війська окупантів без оголошення війни нападають на мирні міста і селища сусідньої країни вночі, безжалісно трощать цивільні об’єкти, у тому числі житлові будинки, дитячі садки та школи, лікарні та магазини, склади з продовольством та елеватори із зерном, знищують об’єкти інфраструктури та промислові підприємства. Раптова і підла збройна агресія несе масові жертви серед цивільного населення, у тому числі загибель та каліцтво дітей, які тільки починали своє життя, але вже стали жертвою звірячої жорстокості окупантів. Жахи війни спричиняють багатомільйонні хвилі біженців, головним чином жінок з дітьми, які втратили не тільки своє нормальне життя і майно, але й віру у цивілізоване суспільство на Землі і бажають лише спасіння своїм дітям.

З іншого боку – зухвалий і цинічний агресор на чолі зі своїм фюрером та розбещеними безкарністю іншими представниками влади рейху, імперськими політиками і пропагандистами-шовіністами, генералами, офіцерами та солдатами окупаційних військ. Останні впевненні у швидкій перемозі свого злочинного бліцкригу і тому з презирством ігнорують будь-які норми міжнародного права. Фюрер відмовляє у праві на існування народу, на який він напав. Пропагандисти рейху відвертою брехнею всіляко стимулюють агресію.

І це – не лише про напад у далекому вже серпні 1939 року нацистського рейху на Польщу, що розпочав Другу світову війну, і навіть не тільки про напад у червні 1941 року того ж рейху на мирний Київ та Україну.

Це – також про напад рашистської путінської російської федерації на Київ та іншу територію України 24 лютого 2022 року. Через понад 80 років після Другої світової війни, коли людство, як досі вважалось, нарешті зробило належні висновки з жорстокої війни, спровокованої нацистами-агресорами.

Як виявилося – не зробило. У 2022 році ні ООН, яка покликана зупиняти агресора у всесвітньому вимірі, ні ОБСЕ, яка діє в Європі, виявилися неспроможними припинити війну проти України у центрі цивілізованої Європи, чи хоча б її призупинити. Діяльність місії ОБСЄ на сході України взагалі була спочатку заблокована, а потім й насильно припинена російським агресором.

Наслідки цієї злочинної війни рашистського режиму путіна проти України жахливі: тисячі загиблих та поранених громадян України, включаючи щонайменше 223 загиблих дитини. Тисячі мешканців української Бучі та інших окупованих населених пунктів України замучено та зґвалтовано садистами у російській військовій формі. Внаслідок бомбових та ракетних ударів щоденно гинуть мирні мешканці Харкова, Маріуполя та інших міст України.

Російськими ракетними ударами руйнуються з відстані, навіть з далекого регіону Каспійського моря, мирна інфраструктура міст та селищ України, знищуються лікарні та школи, підприємства і транспортні об’єкти, а мешканці, у тому числі евакуйовані біженці, знаходяться під постійною загрозою смерті з повітря.

На захоплених російським агресором українських територіях панує справжній тероризм та сучасне рабство – громадян України за прояв громадянської позиції арештовують та катують, біженців масово і примусово депортують у віддалені депресивні регіони росії, а чоловіків, під загрозою смерті, намагаються мобілізувати на злочинну війну проти власної Батьківщини. Для утримання незаконно арештованих і затриманих українців на території окупованої України утворюються так звані "фільтраційні табори", які, по суті, є справжніми концентраційними таборами нацистів.

Більш того, пропагандисти Кремля, на догоду хворобливим амбіціям свого сучасного фюрера путіна, намагаються організувати так званий "парад побєди", а вірніше шабаш "побєдобєсія" – нової російської агресивної диявольської релігії мілітаризму і реваншизму на заміну християнській вірі.

Мав рацію великий британський лідер Вінстон Черчиль, який після Другої світової війни з її масовими жертвами та надіями на подальше мирне майбутнє людства якось пророче  заявив, що фашисти майбутнього будуть називати себе "антифашистами". Це тому, що він бачив, що після Нюрнберзького військового трибуналу нацистське тоталітарне зло не було покарано повністю. У ті роки воно збереглось під личиною режиму іншого диктатора, також відповідального за початок Другої світової війни – Сталіна з його тоталітарним режимом. Це зло поступово набирало сили і вибухнуло у лютому 2022 році вже новою вбивчою повномасштабною війною в центрі Європи з вини вже іншого тоталітарного режиму в Москві – рашистського диктатора путіна.

Таким чином, ідеологія сучасного російського рашизму є насправді лише обгорткою справжнього нацизму, захованого в неї.

Звідси і висновки, які негайно треба зробити, щоб не допустити переростання війни в Україні в Третю ядерну світову війну, що вочевидь стане останньою для людства та його існування на Землі.

По-перше, слід організувати ефективну воєнно-політичну підтримку України та запровадити вкрай жорсткі всебічні санкції проти російського агресора. Найкращий початок – це американська програма ленд-лізу та посилення міжнародних санкцій проти росії та її керівництва провідними демократичними країнами світу.

По-друге, відповідальні світові лідери вже зараз повинні опрацювати та почати нарешті втілювати прямі заходи силового стримування агресора. Це може бути запровадження, для початку, безпілотної зони над важливими об’єктами і територіями в Україні, а далі – розгортання ефективної миротворчої місії на території України або ж пряме коаліційне військове примушення до миру російського агресора.

Наступним кроком має стати офіційне попередження агресора про недопущення застосування проти України або інших сторін будь-якої зброї масового ураження, у тому числі ядерної зброї. Реакція на такий гіпотетичний злочин має бути вкрай жорсткою, однозначною і негайною за часом, не залишаючи жодних сумнівів у правлячої кліки в Кремлі. Це особливо важливо, оскільки російські керманичі на фоні провалу свого бліцкригу і війни в цілому, починають голосно шантажувати світ своєю ядерною зброєю.

Таким чином, найкращою пошаною загиблих у Другій світовій війні стануть не офіційні промови та урочисті покладання вінків, а термінові і жорсткі заходи з припинення війни рашизму-нацизму проти України та показове жорстке покарання винних в її початку та веденні. Має бути новий Маріупольський, Харківський або Бучанський трибунал з воєнних злочинів, а на лаві підсудних – вся верхівка рашистського імперського рейху, а також інші російські воєнні злочинці.

І поки не буде здійснено заявлене вище, не можна вважати, що перемога над світовим нацизмом, у тому числі його російським різновидом – рашизмом – є остаточна, і не призведе до загибелі всього людства під час нової, Третьої світової війни.

Полковник Андрій Білевич, аташе з питань оборони при посольстві України у Республіці Австрія