Культура під вогнем: українські музеї після обстрілів росіян
Україна сьогодні відзначає Міжнародний день музеїв. Понад два десятки з них уже не можуть приймати відвідувачів, бо туди прилетіли російські снаряди.
Станом на 14 травня 2022 року росіяни пошкодили або зруйнували 26 будівель та комплексів музеїв і заповідників у різних областях України.
Укрінформ пропонує переглянути, якими деякі з цих закладів були і якими стали після влучання російських снарядів або впливу вибухових хвиль.
Численні обстріли та пожежі пошкодили фасади, вікна та інтер’єри Маріупольського краєзнавчого музею, що функціонував з 1920 року. Він розташовувався у старовинній будівлі – т. зв. «Будинку інвалідів», зведеному у 1916-20 роках. Загальний стан музейних колекцій наразі залишається невідомим (деякі – постраждали від пожежі). За повідомленнями місцевих жителів, близько 26 квітня деякі експонати з підвальних приміщень музею російські загарбники вивезли в Донецьк.
Маріупольський краєзнавчий музей мав сім експозиційних залів, наукову бібліотеку з 17 тисячами книг. У його фондах зберігалося понад 53 тисячі експонатів, зокрема речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші.
Основу археологічної колекції, наприклад, становили матеріали унікальних пам'яток – Амвросіївської стоянки, Маріупольського могильника епохи неоліту, знарядь праці, знаки влади, прикраси, колекція кам'яних статуй («кам'яних баб») стародавніх і середньовічних кочівників.
Унаслідок прямого влучання російської авіабомби зруйновано філію краєзнавчого музею Маріуполя – Художній музей імені А. Куїнджі. Він розміщувався у старовинній будівлі– колишній садибі Гіацинтова, зведеній 1902 року у стилі модерн.
За інформацією Маріупольської міськради, оригіналів робіт Архипа Куїнджі в музеї не було. Натомість там перебували картини інших всесвітньо відомих художників: Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Андрія Коцки, Миколи Бендрика, Леоніда Гаді.
Фонд музею налічував приблизно 2 тисячі експонатів, включно з творами живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, графіки та скульптури.
За повідомленням радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка від 27 квітня, російські загарбники повністю вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею ім. Куїнджі. Викрадено оригінали картин Архипа Куїнджі (зберігалися в таємному місці, але їх ворогу передала директорка Маріупольського краєзнавчого музею Наталя Капусникова) та Івана Айвазовського.
Артилерійські обстріли росіян 7 березня пошкодили стіни об’єктів Історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівці, що за 40 км від Запоріжжя. Це єдина замкова споруда в області, відома пам’ятка історії та архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття, яка до наших днів збереглася частково. А після атаки загарбників руйнування зазнала південна башта – будівлі манежу-стайні (пам’ятка історії місцевого значення) та західна стіна будівлі каретної.
Після обстрілів, за інформацією директорки музею-заповідника Анни Головко, 13 березня росіяни пограбували історико-краєзнавчий музей, який розташовується у приміщеннях заповідника. Винесли все, що можна було взяти в руки і сумки. Оргтехніку розбили і розтоптали, виламали двері, побили вікна – нищили все, що траплялося на шляху.
Палац було збудовано 1894 року, за архітектурою він був схожий на середньовічні європейські замки. До цього часу збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, серед яких виділяється Західний флігель (Англійський замок), цегляна оглядова вежа (донжон) та стайня (кінний двір).
Під час окупації селища міського типу Іванків на Київщині, на початку повномасштабного вторгнення, повністю згоріла унаслідок ракетного обстрілу російським винищувачем історична будівля Іванківського історико-краєзнавчого музею ХІХ ст. Більшість музейних експонатів втрачені. Але унікальні роботи української народної художниці Марії Приймаченко вдалося врятувати місцевим жителям. Упродовж двох місяців окупації вони переховували їх від загарбників у своїх домівках.
Також у музеї зберігалися роботи вишивальниці Ганни Верес і місцеві артефакти різних часів: кістки мамонта, монети Бронзового віку, посуд Черняхівської культури, козацька зброя, стародавні ікони.
Російськими обстрілами 2 березня пошкоджено фасади, вікна, інтер’єри та експозицію Краєзнавчого музею Бородянщини, організованого 2016 року в сучасній будівлі.
Загальний обсяг втрачених музейних експонатів та книг розташованої в цій же споруді Бородянської центральної бібліотеки лишається невідомим.
Унаслідок обстрілів 9 березня постраждали вікна, фасади та перекриття пам’ятки архітектури місцевого значення – будівлі Охтирського міського краєзнавчого музею початку ХХ ст. на Сумщині. Пізніше російські загарбники пограбували експозицію закладу (обсяги втрат колекції наразі не відомі).
Фонд музею налічував майже 10 тисяч предметів, повʼязаних із локальною природою, історією та культурою. Зокрема, там зберігалися артефакти слобідських козачих полків Сумщини, особисті речі письменника Івана Багряного, аматорські театральні костюми.
А у Тростянці Охтирського району 27 березня російські обстріли пошкодили вікна та фасади пам’ятки архітектури й містобудування національного значення – головного будинку старовинної садиби Л.Є. Кеніга кінця XVIII ст. – 1870 р. Тут розташовано музейно-виставковий центр «Тростянецький».
На сьогодні у зруйнованій, краєзнавчій частині закладу комунальники вже розчистили завали, а працівники ДБР провели слідчі дії. За висновками слідчих, сума завданих пошкоджень сягає 5 мільйонів гривень.
У Харкові 9 березня вибуховою хвилею внаслідок обстрілу росіян пошкодило фасади та вікна пам’ятки архітектури місцевого значення – будівлі Харківського художнього музею 1912 року, зведеної у стилі класицизм із елементами бароко та модерну. Колекція цього музею образотворчого мистецтва налічує понад 25 тисяч експонатів – одна з найбільших в Україні.
Візуально експонати внаслідок обстрілу не постраждали. Однак через вибиті вікна було неможливо зберігати правильну температуру та вологість у приміщенні. Тут є твори Дюрера, Рєпіна, Семирадського, оригінальна голландська графіка тощо.
У Чернігові російські загарбники розбомбили будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського, зведений наприкінці ХІХ ст. Останні пів століття там розташовувалася Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.
Зазнав руйнувань і Національний музей Григорія Сковороди в Харківській області: ворожий снаряд фактично знищив будівлю, де останні роки життя творив український філософ Григорій Сковорода, 300-річчя від дня народження якого незабаром відзначатиме Україна.
У Міністерстві культури та інформаційної політики нагадують, що руйнування об’єктів культурної спадщини – це воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року.
Як відомо, 24 лютого росія розпочала новий етап восьмирічної війни проти України – повномасштабний наступ. Ворог здійснює масовані обстріли та бомбардування мирних українських міст та сіл. ЗСУ, Сили територіальної оборони та весь український народ ефективно чинить спротив російським військам і завдають їм великих втрат.
За матеріалами mkip.notion.site. Використано фото з відкритих джерел