Українська Херсонщина героїчно протистоїть рашистській навалі

З перших годин російської загарбницької війни проти України мешканці Херсонщини почали протистояти окупанту

Спочатку мирні херсонці були дещо збентеженні несподіваним та нічим не спровокованим російським вторгненням, але у праведній боротьбі за свою українську землю загартувалися та почали самовіддано її боронити. Мужньо стали на захист рідних міст і сіл, не дивлячись на те, що дії рашистських загарбників на тимчасово окупованій території Херсонської області виходили й виходять за межі здорового глузду та людяності.

Бездушні російські вояки нищать населені пункти ракетами, артилерійськими та авіаційними ударами, вбивають, катують мирних жителів, ув’язнюють їх та примушують визнавати злочинний рашистський режим. До того ж, вони нахабно викрадають сільськогосподарську продукцію і техніку, мародерять, розграбовують магазини та оселі місцевих мешканців, усе нищать та псують. Такого божевілля та варварства жителі Херсонщини ще не бачили, але російські вояки показали тут себе «у всій красі». Вони, вдираючись до помешкань та незважаючи навіть на дітей, демонструють усю свою лють, нелюдські звірства та вседозволеність.

Поряд з фізичним насильством, окупанти вдаються до інформаційної агресії, використовуючи різноманітні маніпулятивні технологій. Вони поширюють вигідну їм інформацію, усілякими способами намагаються залякати мирне населення, сформувати в мешканців психоемоційну нестабільність та виснаженість, щоб краще можна було впливати на їх психіку та поведінку. Але жителі Херсонської області виявились ще тими «міцними горішками». Вони не тільки мужньо протистоять оркам, а й намагаються різними можливими і не можливими способами виганяти їх зі своєї рідної Херсонщини. Люди мужньо виходять на мітинги проти окупаційного режиму, співають на вулицях патріотичних пісень, знімають рашистські прапори та гордо піднімають власні, українські, реалізовують прийоми інформаційного протиборства, які, як відомо, з давніх часів застосовувалося у збройних конфліктах у якості психологічного засобу деморалізації ворога та задля підняття бойового духу власних військ.

Отже, херсонці виявились надзвичайно стійкими, загартованими та героїчними, а окупанти – дуже боязкими й психічно неврівноваженими. Навіть тоді, коли рашисти десь на тимчасово окупованій Херсонщині бачать український прапор чи просто синьо-жовті кольори, то одразу впадають у паніку. Національний прапор над будівлею залізничного вокзалу в Херсоні, який у двадцятих числах травня майстерно прилаштували мешканці, викликав у росіян неабиякий страх та тривожну метушню. Вони ще раз переконалися, що херсонці ніколи не віддадуть їм своєї рідної землі, а партизанський рух зруйнує всі рашистські плани. А що коїлося з окупантами, коли в останні дні травня наші війська здійснили прорив на окремих ділянках фронту на Херсонщині… Перелякані орки так хаотично заметушилися, що за клубами пилу та автомобільної кіптяви їх взагалі було погано видно. Вони в паніці почали знову відключати мобільний зв’язок та Інтернет українських операторів, стягувати для оборони свій військовий брухт, ще глибше вривати в землю танки на Каховському напрямку…

Але міць Української Армії, патріотизм та незламність духу мешканців славетної Херсонщини надихають увесь Український Народ на самовіддану боротьбу з ненависним рашизмом. Вдалі контрнаступальні дії, мужність та самовідданість наших захисників деморалізують російських загарбників та наближають беззаперечну перемогу над ними. Українська Херсонщина вистоїть і стане ще прекраснішою! Херсонці – волелюбні люди, а їх віра в перемогу – безмежна!

Національна академія СБУ