Йде глобальна проксі війна нового покоління
Теза частини західних інтелектуалів про те, що Україна є "останнім форпостом ліберально-демократичних цінностей" має право на існування тільки за умови, коли провідні держави-носії цих цінностей і стандартів, зможуть (як колективно так і індивідуально) бути спроможними і ефективними у відстоюванні на глобальному і регіональному рівні свого права на власну самоповагу і "демократичну національну ідентичність" у їх відстоюванні.
Мова йде насамперед про ключовий принцип "вільного світу" незалежно від політичної орієнтації - "право вільного вибору" для "кожного", але за умови взаємоповаги. Варто бути відповідальними за свої прогнози, поради і управлінські дії не тільки перед партнерами, а й власними громодянами-виборцями. Особливо новими поколіннями.
У іншому випадку, як варіант, інтереси "глобальної економіки і торгівлі " у поєднанні з "національними інтересами", "національним егоїзмом", глобальною корупцією та механізмами "оперативного впливу" і лобізму третіх сторін, породжують наративи про "вимушеного агресора" і "агресивної жертви". За рахунок якої, як варіант, "можна спробувати вирішити ряд нагальних питань", як то: "глобального голоду", економічної стагнації на національних рівнях, розповсюдження тероризму, "гарячої війни", "холодного миру" тощо. За цих умов відбувається кардинальне переформатування світу, ідеологій і моделей управління через систему взаємопов'язаних конфліктів різної якості та інтенсивності на найближчі сім-десять років у більшості регіонів світу. Назвемо це явище - "глобальна проксі війна нового покоління".
Сергій Телешун