«Я не міг сидіти вдома в Каліфорнії і просто дивитися новини про Україну»

Як волонтер із США покинув свої звичні справи, аби допомагати українцям боротися за свободу 

Мешканець Каліфорнії Джейк вже на другий день повномасштабної війни взяв квиток до Польщі, аби допомагати там з влаштуванням біженців. 

Він прожив в Україні майже 13 років — в Києві, Чернігові й Прилуках —і за цей час полюбив нашу країну, одружився з киянкою і завів чимало друзів. Тут, в Україні, народилися його діти, поки Джейк працював у складі благодійної організації і допомагав дитбудинкам та лікарням. 

З початком повномасштабної війни для дружин і дітей своїх знайомих чоловік взявся шукати житло у Польщі, а далі - у Німеччині, Франції, Данії, Португалії. А ще наймав водіїв і купував автобуси, щоб організувати евакуацію з Чернігова, який ворог тримав в облозі, обстрілюючи безперестанку. Це вдавалося  робити до кінця березня, поки російські війська не зірвали ключовий міст, що вів до Києва.

“Коли підірвали міст, це ускладнило евакуацію людей. Але я хотів і далі бути корисним, тож знайшов склад в Кракові і ми почали регулярно возити гуманітарну допомогу в Україну. Переважно ліки та медикаменти. Роботи було стільки, що думати не було коли — ми просто діяли”, - розповідає волонтер. 

Та паралельно з цим чоловік усвідомив,  що потрібно також допомагати бійцям на фронті, які виконують найважчу роботу — захищають цивільних. “Я розумію, що аби найкраще робити свою справу, потрібно мати хороші інструменти. Усім допомогти я не зможу, тож вирішив знайти через хороших знайомих команду військових, яку буду підтримувати їжею, медикаментами, і головне — технікою. Спочатку ми привезли їм бронежилети, генератор і сумки для медиків. А коли ми ближче познайомилися з військовими, вони стали формулювати конкретні потреби в техніці”, - каже волонтер.  

Джейк продовжує, що найчастіше воїни фронту, якими він опікується, просять дрони, сонячні батареї і електрогенератори. А ще - прилади нічного бачення і тепловізори — їх якраз найскладніше діставати. “Я уже в тісному контакті з усіма військовими, які отримують техніку. Ми стали друзями. Хлопці пишуть і надсилають фото, як вони користуються приладами, регулярно відповідають та показують, наскільки це корисно. Я вірю, що це все обладнання допоможе хлопцям захистити свою країну, свою землю і свою сім’ю і планую їх у цьому підтримувати до перемоги і навіть після, поки Україна не відновиться”, - говорить волонтер.  

На запитання про те, чи було складно покинути звичне мирне життя в Каліфорнії, чоловік відповідає, що це стало для нього природнім рішенням. “Я не зміг сидіти в Каліфорнії, займатися своєю справою, поки мої друзі сидять у підвалах без їжі і води. Це питання виживання людей та існування вільної і демократичної України. Це набагато важливіше, ніж те, чим би я займався в Каліфорнії в щоденному житті”, - підсумовує Джейк.