Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації

Розмова Укрінформу з головою Харківської обласної військової адміністрації Олегом  Синєгубовим відбулася безпосередньо в Харкові буквально за пів години після завданих російськими військами ударів із реактивних систем залпового вогню по Індустріальному та Немишлянському районах міста. Під час інтерв‘ю детальної інформації щодо наслідків цієї події ще не було, тому предметно вона не обговорювалась. 

Керівник Харківської ОВА розповів нашому агентству про умови життя в області, зокрема і на тимчасово окупованій території, а також про готовність регіону до можливого повторного наступу росіян на Харків.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДСТУТНІСТЬ ППО У ХАРКОВІ – ЦЕ ВОРОЖИЙ ФЕЙК

– Яка зараз ситуація з обстрілами Харкова? Можете проаналізувати динаміку: їх кількість збільшилась або навпаки зменшилась?

– Якщо говоримо про ракетні обстріли, то останні два тижні, на жаль, ситуація стабільна. За добу можемо зафіксувати в середньому до п‘яти ракетних обстрілів, частина з яких переважно вночі. російські війська б‘ють по житлових будинках, освітніх закладах, промисловій зоні, полях тощо. 

Спочатку ми фіксували, що обстріли відбувалися з 23:00 до 01:00. Пізніше росіяни почали наносити удари орієнтовно о 02:00. Зараз перейшли ближче до ранку – орієнтовно з 03:00 до 05:00. Проте, наприклад, позавчора (10 липня – ред.) взагалі був ракетний удар приблизно о 10:00.

Що стосується реактивних систем залпового вогню, фактично останні два дні фіксуємо активні ворожі удари по місту. Відбуваються хаотичні удари по житлових районах, де немає жодної військової інфраструктури. Учора (11 липня – ред.) постраждала лікарня, торгівельний центр та приватні домогосподарства. Тобто удари хаотичні та жодним чином не пов’язані з військовою інфраструктурою. Страждає виключно цивільна та критична інфраструктура.

Підрозділи ДСНС працюють у посиленому режимі, буквально очікуючи наступних обстрілів, які можуть бути в будь-який момент. Так само працівники екстреної медичної служби, щоб наші лікарні були готовими приймати постраждалих.

– У контексті повітряних атак доречно обговорити протиповітряну оборону міста. В якому вона стані?

– Я не можу детально розповісти, в якому стані протиповітряна оборона міста, оскільки цю інформацію зможе використати ворог. Але протиповітряна оборона в місті є, системи ППО, звичайно, є. 

Ті ракетні удари, які наносяться по Харкову, не відповідають кількості ракет, яка щоденно випускається в сторону міста з території російської федерації, зокрема з околиць Бєлгорода. Лише вчора (11 липня – ред.) ми зафіксували вихід близько 15 ракет із цього міста або поблизу нього. До Харкова долетіло три-чотири. Робимо висновки.

Звісно, ми не можемо всього розповідати людям. Це правильно, адже існує поняття військової таємниці, однак, будьте впевнені, що наші Збройні Сили працюють на межі  можливостей для того, щоб відстояти не лише місто Харків, але й всю область.

– У соціальних мережах поширюються повідомлення про начебто відсутність у Харкові ППО. Це ворожий фейк?

– Абсолютно так. Якщо відслідковувати настрої тих повідомлень, які з‘являються в соцмережах, можна зробити висновок, що їх ініціатором безумовно є російська пропаганда, яка не сприймалася тут у жодному вигляді. російські пропагандисти зрозуміли, що треба якось змінювати настрої харків’ян, бо вони категорично налаштовані у ставленні до загарбників. Такі намагання наразі фіксуються, розганяється “зрада”, що нібито про Харківщину забули і т.д. Однак, повірте, наші Збройні Сили роблять усе можливе для оборони регіону. 

Розумієте, коли в Харкові фактично на окраїнах міста відбувалися бойові дії, були постійні вибухи, обстріли з авіації, артилерії, сприйняття війни було зовсім інше. А зараз, коли ворога ЗСУ відсунули далеко від кордонів міста, через що стало відносно спокійно, повітряні обстріли сприймаються, як щось неприпустиме. Ми маємо усвідомити, що війна триває. І не лише на території Харківської області. Ворог не зник. А ті реактивні системи залпового вогню, які використовують росіяни, дозволяють їм здійснювати обстріли навіть із території росії, тому що дистанція польоту досягає близько 70 кілометрів, а в нас до кордону 40 кілометрів. 

Тому, єдине, що ми маємо робити, продовжувати посилювати оборону міста та області. Зараз ми займаємося цим практично 24 години на добу. Військові роблять свою справу, роблять її якісно, а мирних жителів просимо бути обережними, не розслаблятися, не ігнорувати сигналів тривоги. 

НАРАЗІ НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МАСОВОЇ ЕВАКУАЦІЇ З ХАРКОВА НЕМАЄ

– Скільки харків’ян зараз перебувають у місті? Упродовж останніх кількох тижнів містяни більше повертаються чи виїжджають?

– Десь місяць тому харків‘яни почали повертатися до міста. Нині в місті близько 700-800 тисяч людей. До 24 лютого було півторамільйонне місто та орієнтовно 300 тисяч студентів.

Щодо повернення – динаміка зменшилась, бо ті, хто хотів повернутися, уже повернувся. Ті, хто можуть собі дозволити і надалі перебувати за кордоном або в інших, порівняно більш безпечних областях України, залишаються там. Комусь потрібно було повернутися через бізнес, комусь перевірити стан майна або вжити заходів для збереження майна. Хтось просто хоче жити вдома, попри обстріли. У кожного ситуації різні.

Крім цього, у нашій області 220 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які виїжджали з Донецької та Луганської областей, з окупованої території Харківщини. 

– Чи існує наразі потреба евакуювати населення безпосередньо з Харкова?

– Наразі необхідності та підстав проведення масової, організованої евакуації з Харкова немає. Ми проводили евакуацію з міста на початку війни, коли була загроза вторгнення російських військ і взяття в окупацію самого Харкова. 

Звичайно, ми розуміємо, що ворог не облишив своїх планів, тому працюємо над обороноздатністю міста та області. 

ВІДБУДОВА ЗРУЙНОВАНИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ У ХАРКОВІ ТА ОБЛАСТІ МОЖЛИВА ЛИШЕ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ У РЕГІОНІ 

– Скільки об‘єктів інфрастуктури було зруйновано внаслідок російських обстрілів? 

– По області близько 4800 об‘єктів інфраструктури зруйновано або пошкоджено. Серед них постраждали заклади освіти – понад сто шкіл лише в Харкові, майже двісті шкіл на території області, окремі корпуси деяких вищих навчальних закладів, спортивні об‘єкти. Зруйновані частково або повністю майже 100 закладів культури.

Щодо медичної системи – загалом зруйновано або пошкоджено більш ніж сто закладів. В області є населені пункти, де районні лікарні зруйновані повністю. У Балаклії, що перебуває під окупацією, районна лікарня зруйнована повністю і не функціонує. У Золочеві лікарня дуже постраждала. Ми змушені оперативно ухвалювати рішення щодо зміни маршрутів пацієнтів, щоб люди, які потребують медичної допомоги, були доставлені до функціонуючих медзакладів.

Нагадаю, що на початку війни дуже сильно постраждала обласна дитяча лікарня. Ми її передислокували разом із медичним персоналом. 

Насправді, ще є над чим працювати в майбутньому. Адміністративні будівлі, історичний центр, житлові будинки… По всій Харківській області 4200 житлових будинків зруйновані або мають пошкодження. У цю цифру входять багатоповерхівки, багатопід’їздні, багатоквартирні будинки - таких не менше 2700.

– Підготовка до відбудови зруйнованих об’єктів уже розпочалась?

– Звичайно, ми налаштовані оптимістично. За дорученням Президента щотижня готуємо звіт, аналізуємо, обстежуємо ці житлові будинки. 

Дві мети. По-перше, оперативно відбудувати те, що можемо. Наприклад, вставити вікна, полагодити дах, щоб люди змогли повернутися до початку опалювального сезону. По-друге, якщо будинок зруйнований повністю, йдеться про компенсацію або коштами, або квадратними метрами. Для цього є відповідна програма, яка ще доопрацьовується, але про це ми зможемо говорити вже після завершення бойових дій на території нашої області.

– Тобто початок реалізації програми комплексної відбудови можливий лише після завершення бойових дій на Харківщині?

– Ми зараз оперативно отримуємо від Офісу Президента через закупівлі "Укрзалізниці" будівельні матеріали для проведення поточного ремонту. Уже працюємо з територіальними громадами, у тому числі з Чугуївською, щоб будівлі, які можна зараз відбудувати, були відбудовані, щоб котельні, які можна зараз відремонтувати, були відремонтовані, бо ми вже готуємося до опалювального сезону.

Але, якщо йдеться про відновлення об‘єктів, які зруйновані повністю, наприклад, будинки на Північній Салтівці або будівля Харківської обласної державної адміністрації, це лише після завершення бойових дій. 

АКТИВНІ БОЙОВІ ДІЇ НИНІ ВЕДУТЬСЯ НА ПІВНІЧНОМУ, ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОМУ НАПРЯМКАХ ХАРКІВЩИНИ 

– Що нині відбувається в Харківській області? Поінформуйте щодо оперативної ситуації. 

– Окрім Харкова, обстрілюються населені пункти, які найбільше наближені до міста. У Чугуївському районі – безпосередньо саме місто Чугуїв, у Печенізькому районі – селище міського типу Печеніги, яке знаходиться поблизу лінії зіткнення, у Богодухівському районі – населений пункт Золочів. Буквально до початку нашої розмови отримав повідомлення про руйнування житлових будинків у Золочеві. Ми постійно фіксуємо обстріли цього населеного пункту впродовж останніх двох тижнів. 

Крім того, Ізюмський район обстрілюється. Зокрема, промислові підприємства, які там залишилися, піддаються ударам, хоча вони жодного відношення до військово-оборонного кластеру не мають.

– Які основні напрямки ведення бойових дій? 

– Зараз ведуться активні бойові дії на півночі Харківської області, на північно-східному напрямку, а також на південно-східному, тобто Ізюмському напрямку. Це три основні напрямки, де ведуться активні бойові дії. Там ворог постійно намагається атакувати та атакує позиції українських військових, але успіхів у цьому не має, після чого відходить на зайняті раніше позиції. При цьому несе значних втрат серед живої сили та техніки.

Зазначу, що на Ізюмський напрямок загарбницькі війська йдуть досить великими силами, щоб утримати коридор, який використовується для направлення сил на напрямки Донеччини та Луганщини. Ворог постійно намагається проривати наші позиції, зокрема, у населеному пункті Барвінкове. Зараз там ідуть активні бойові дії.

– Збройні Сили України ведуть контрнаступальні дії в регіоні?

– Усе залежить від військової обстановки, яка змінюється щохвилини.

Згадаймо, село Дементіївку. Навколо неї постійно йшли бойові дії: або ми змінювали свої позиції, або ворог контратакував. Днями українські Збройні Сили провели контратаку і змусили російські війська відійти на околиці цього населеного пункту. Зараз позиції стабільні. Ми зосереджуємося на тому, щоб відбивати атаки ворога і тримати свої позиції.

ЩОТИЖНЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЕВАКУАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

– Можливість проводити евакуації населення з тимчасово окупованих територій зараз є? 

– Евакуація з тимчасово окупованих територій проходить. Лише вчора (11 липня – ред.) ми евакуювали 1200 людей, серед яких майже 300 – діти, більшість із дорослого населення – жінки і люди поважного віку. Евакуація проходить за участю місцевої влади, волонтерських організацій, обласної військової адміністрації.

– 1200 – це кількість людей з усієї області?

– Це лише з одного напрямку. Але з міркувань безпеки не можу сказати, з якого саме. 

30% ХАРКІВЩИНИ НАРАЗІ ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД РОСІЙСЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ

– Розкажіть детальніше про складні умови життя населення на тимчасово окупованих територіях.

– У нас 30% області знаходиться під окупацією. Із перших днів повномасштабної війни у нас окуповані Куп‘янський та Вовчанський райони. Також можемо говорити про Ізюмський район, де залишаються приблизно 20 тисяч людей. Напевно, він найскладніший, тому що люди живуть там без електрики, води, опалення, телефонного зв’язку. 

Напружена ситуація в Балаклії. Ворог вживає всіх заходів, щоб унеможливити пересування людей, бо їх невдоволення місцевим режимом тільки зростає. Місцезнаходження мера, який перейшов на сторону загарбників, зараз невідоме. Тобто містом фактично ніхто не займається, бо місцева влада відсутня. Звичайно, окупанти намагаються встановити там свій режим. росіяни поділили місто на три, так би мовити, райони, між якими заборонено переміщення. Ворог намагається максимально скоротити переміщення і спілкування людей, бо невдоволення лише зростає.

У Куп‘янську, як відомо, мер – перша людина під час повномасштабної війни, яка публічно визнала окупаційний режим та почала йому сприяти, заарештований російськими ж військами, тримається під вартою. Це гарний приклад того, як відповідатимуть такі зрадники. Вони ж не потрібні навіть окупантам, які просто використовують їх, як інструмент до певного періоду часу. У цьому місті так само змушують співпрацювати з окупантами. Голів територіальних громад, які не погоджуються, заарештовують. Над ними вчиняються "певні заходи" – назвемо це так, дуже м‘яко.

Є приклади, коли людина перебувала під арештом 1,5 місяці. Спілкування з цим головою громади наразі поновлено. Вони тримаються з проукраїнською позицією. Але ми розуміємо, що з кожним днем це важче і важче робити.

На території Куп‘янського та Вовчанського районів ворог намагається інтегрувати систему освіти під свою вертикаль. Аналогічно відбувається на різних напрямах, зокрема, медицині, рятувальних службах.

Ми чітко розуміємо, що підрозділи ДСНС, які залишилися там, відмовлялися працювати під прапорами ворога, хоча такі пропозиції лунали неодноразово. Вони сказали: або ми працюємо у своїх формі, під прапором України, або ми не працюємо зовсім. Так само екстренна медична допомога. Ті, хто залишився, працюють під українськими прапорами.

– Багато представників органів місцевого самоврядування виявилися колаборантами? 

– У нас невелика кількість людей перейшли на сторону ворога. У прокуратурі відкрито близько 50, так би мовити, яскравих кримінальних проваджень щодо фактів державної зради. Це не 50 голів громад, бо на Харківщині їх усього 56, ні, звичайно. "Найяскравіші" – це очільники Куп‘янська, Балаклії. Це ті, кого вже затримано при звільненні населених пунктів, наприклад, Старого Салтову чи Вільхівки. У першому випадку затримали голову, у другому – секретаря. 

Ми знаємо, хто і з ким співпрацює. Ці зрадники не потрібні ворогові. Для росіян вони виконують функції тимчасового баласту. А для нас вони – вороги народу. Це той кримінальний злочин, який не має терміну давності. І через 10, і через 20, і через 30 років, якщо людина вирішить кудись поїхати, а після того повернутися в Україну, вона все одно буде притягнута до кримінальної відповідальності за свої дії. Ми все знаємо. Звичайно, зможемо діяти лише, коли звільнимо наші території, але часом трапляються такі випадки, що колаборанти самі десь підриваються, потрапляють під обстріли, "палять у неналежних місцях".

– На окупованій території Харківщини були зафіксовані факти масових катувань, розстрілів мирного населення? 

– У нас є факти безпосередньо катувань. Явні ознаки були виявлені під час звільнення населених пунктів. Зокрема, у Кутузівці, Вільхівці, Малій Рогані. Знаходили тіла людей і з контрольними пострілами в голову, і із зав‘язаними позаду руками. Щодо масованої зможемо остаточно зрозуміти, коли будемо звільняти наші території. 

Уже зараз ми знаємо, що в Куп‘янську на території одного з промислових підприємств вороги зробили тюрму, фактично концтабор, куди вони розміщують взятих під варту людей і проводять із ними певні заходи для досягнення свого результату.

– Фільтраційні табори функціонують на території Харківщини? 

– Були такі факти. російські війська намагалися робити це на Ізюмщині. 

Також на Ізюмщині були спроби розпочати призовну кампанію, тобто з місцевого населення сформувати собі якісь дружини або армію. У них із цього нічого не вийшло.

Наразі щодо фільтраційних таборів у нас інформації немає.

– А російська паспортизація поширюється в окупованих населених пунктах? 

– У нас немає інформації. Були повідомлення з Куп‘янської та Вовчанської громад, однак поки що підтвердження не знайшли.

У ХАРКОВІ СФОРМОВАНИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОДУКТОВИЙ РЕЗЕРВ НА РІЗНІ ВИПАДКИ РОЗВИТКУ ВІЙНИ

– Чи є в області проблема з постачанням продовольства? Наскільки вона гостра?

– На початку війни у нас було два завдання. Перше – забезпечити наявність продуктів харчування у торгівельних мережах. Аби люди, які могли собі дозволити купити продукти, купували. Друге – забезпечити їжею у вигляді гуманітарної допомоги людей, які не мають можливості купувати. Із цим завданням Гуманітарний штаб впорався.

Проте, все одно наразі у нас триває забезпечення продуктовими наборами найбільш критичні населені пункти, які знаходяться під постійними обстрілами: Золочів, Циркуни, де люди ще залишаються і відмовляються від евакуації з різних причин. Там ми не можемо повністю відновити критичну інфраструктуру, газопостачання, світло, але ми над цим щодня працюємо. Далі будемо дивитися. Із цим важко, звичайно, але працюємо.

– Постачання продуктових наборів до цих населених пунктів часто відбувається? 

– По-різному, залежно від потреб. У нас налагоджений механізм. Спочатку голова громади дає запит, якщо розуміє, що на певній території потрібна гуманітарна допомога. Ми опрацьовуємо цей запит через керівника районної військово-цивільної адміністрації, і гуманітарна допомога їде до населеного пункту впродовж дня або максимум двох днів. 

У нас сформований відповідний продуктовий резерв по Харкову, але це стратегічний резерв. Знову ж таки, ми готуємося до будь-якого розвитку подій. У нас є можливість реагувати на критичні виклики. 

– У багатьох областях України російські війська буквально випалюють українські поля. На Харківщині спостерігають такі випадки?

– Так, бувало. У нас були ракетні обстріли по полях, по лісосмугах. На щастя, наші підрозділи ДСНС оперативно реагували на це, тому масштабних загорянь поки що не було. Будемо тримати руку на пульсі, тому що збір урожаю в нас уже активно триває. Намагатимемося зібрати по максимуму.

Щодо посівних площ – у нас близько 60% від 100% було засіяно. Насправді, проблема не лише в обстрілах, а ще й у тому, що деякі напрямки заміновані ворогом. У нас є факти підривів сільськогосподарської техніки, прямих ракетних влучань у техніку, яка працює на полях…

– Як у Харкові зараз розвивається малий і середній бізнес? Проходячи центральними вулицями міста, звернула увагу, що більшість кав‘ярень, магазинів та інших сфер послуг не працюють.

– Гарне запитання. Ще два тижні тому я би відповідав на нього, напевно, більш оптимістично…

Як уже зазначав, люди можуть повертатися для того, щоб зберегти бізнес або продовжити його. Дехто намагається перевезти свій бізнес із Харківщини. 

Люди розуміють, що зберегти бізнес зараз дуже важко, тому що прилетіти може в будь-яку точку. 

Дійсно, малий бізнес намагається якось відкриватися. Крім того, працює IT-сектор. У нас є певні домовленості. Навіть були спільні заходи з Міністерством цифрової трансформації щодо збереження робочих місць на території Харкова та області, щоб усі податки йшли до місцевих бюджетів. Це для нас є вкрай важливою підтримкою.

Новий бізнес відкриватися тут не може. Люди просто намагаються налагодити роботу. Працює сфера послуг, сфера харчування. 

До речі, заклади харчування дуже активно допомогають місту під час війни. На початку вони об’єднувалися в цілі хаби і готували продуктові набори для війських і цивільних. Дуже велика повага, шана і вдячність їм за це. Зараз настав час їм повернутися до роботи, підтримувати себе і намагатися сплачувати податки.

МАЄМО ПЕРЕКРИТИ ВСІ НЕБЕЗПЕЧНІ НАПРЯМКИ, З ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ПОВТОРНИЙ НАСТУП ВОРОГА НА ХАРКІВ

– Ви вже зазначили, що розглядаєте різні сценарії військової ситуації. Вочевидь, повторний наступ на Харків також. Регіон готовий до цього? 

– З того, що я можу вам озвучити – ми робимо все, щоб ворог не пройшов. Ми перекриваємо абсолютно всі найбільш небезпечні напрямки, з яких можемо очікувати наступ.

Ангеліна Страшкулич, Харків 

Фото: Укрінформ та facebook Олега Синєгубова