Правила мобілізації: що треба знати військовозобов’язаним

Вручення повістки ще не означає, що завтра – в зону активних бойових дій. Перша повістка для того, щоб військовозобов’язаний став на облік 

В Україні діє воєнний стан і проводиться загальна мобілізація військовозобов'язаних до лав Збройних Сил. Тому будь-який громадянин України, незалежно від того, до якої черги мобілізації він належить, може отримати повістку - за законом, її можна вручити навіть у громадських місцях. Але отримання повістки не означає негайного відправлення у зону бойових дій.

Розповідаємо детально про етапи мобілізації.

Повістка: її види, як, де і ким вручаються та через скільки потрібно з’явитися у військкомат?

Вручити повістку можуть:

• керівники підприємства, установи, організації, роботодавець військовозобов’язаного;
• військові територіальної оборони;
• співробітники терцентру комплектування та соцпідтримки (колишні військкомат);
• працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
• керівники навчальних закладів;
• співробітники поліції.

Законодавчих вимог щодо місця вручення повісток немає. А значить, їх можуть видавати у громадських закладах, на робочих місцях, на вулиці, у будинках, на блокпосту тощо.

Існує чотири види повісток: 

• Повістка-призов на строкову службу (зараз не видається);
• Повістка мобілізаційного розпорядження (її ще називають «явка з речами»);
• Повістка на проходження військово-лікарської комісії;
• Повістка для уточнення даних.

«У повістці-призові на строкову військову службу вказано термін, у який потрібно з'явитися до призовної дільниці. Втім, цьогоріч такі повістки не видають. Весняний призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань не проводиться через загальну мобілізацію, - коментує Укрінформу юрист Богдан Прачун. - У другому виді повісток - мобілізаційному розпорядженні - зазначено про обов'язок з'явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації». 

Мобілізаційне розпорядження вручається тим військовозобов’язаним, які пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Тобто такий вид повістки передбачає безпосередній виклик до армії.

Юрист наголошує, що ухилення від виконання цих двох видів повісток тягне за собою кримінальну відповідальність. 

«За неявку військовозобов’язаного до військового комісаріату у терміни, які вказані у мобілізаційному розпорядженні або повістці-призові на строкову службу йому може загрожувати притягнення до відповідальності за статтею 335 Кримінального кодексу України, - каже пан Прачун. - Військовозобов'язаний має усвідомлювати, що, прийнявши повістку даного типу і не з'явившись по ній, він здійснює акт ухилення від призову. Тож ризикує отримати покарання через його неявку для відправки на військову службу (тобто до військової частини), при наявності стверджувального висновку медкомісії – ув'язнення від 2 до 5 років».

Тобто, якщо людина прийшла, пройшла медкомісію, її визнали придатною, і вона потім уже не прийшла з речами на збори — це вже кримінальна відповідальність.

«Інші види повісток: повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних та повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) вручаються для уточнення даних військовозобов‘язаного (інформації про склад сім’ї, стан здоров’я, місце роботи тощо) та проведення щодо нього військово-лікарської комісії для визначення його придатності (придатний, непридатний чи обмежено придатний) до несення військової служби», - розповідає юрист. 

Однак вручення таких повісток не означають безпосереднє відправлення на службу військовозобов‘язаного, але у них теж описують чітку дату, коли потрібно з‘явитись в військкомат. І за неявку «світить» покарання: адміністративний штраф від 1500 до 3400 гривень

«Отже ще раз: військовозобов‘язаному, якому вручили повістку необхідно з‘явитись в військкомат у зазначений в повістці термін. Якщо він цього не зробить – його чекає або адміністративна, або кримінальна відповідальність у залежності від виду повістки», - повторив Богдан Прачун.

Крім того, важливо щоби повістка була вручена особисто і підписана тим, кому вона призначена. Адже трапляються випадки, коли їх отримують дружина, батьки чи сусіди, якщо, наприклад, військовозобов’язаного не було вдома. 

«Якщо повістка була видана не особисто і на ній немає підпису, обов'язку з'явитися до військкомату не виникає. Що стосується викликів телефоном, то такий виклик законом не передбачено», - додав юрист.

Чи можна відмовитися від повістки?

Так, законодавство дозволяє відмовитись від повістки, якщо вона заповнена з помилками.

Цей документ обов’язково повинен містити:

• ПІБ;
• рік народження та адресу призовника;
• місце роботи;
• вид повістки;
• дату, час та адресу, коли й куди необхідно з’явитися;
• назву органу, печатку, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника військкомату.

Важливо: Людина, якій вручають виклик, має показати свої документи. Їх в умовах воєнного стану треба завжди носити з собою. Якщо при собі документів не буде, людину ймовірно відвезуть до поліційного відділку.

Під час особистого вручення слід уважно переглянути повістку, перечитати, чи інформація заповнена правильно. Якщо знайшли похибку, можете відмовитись від підписання. У такому випадку співробітник військкомату повинен скласти акт про відмову від отримання. Даний акт укладається у присутності свідків, аби було підтвердження причини відмови від отримання повістки. Потім цей акт передають до центру комплектування. В окремих випадках його можуть направити до поліції.

Як виглядає повістка?

Це аркуш паперу, де вгорі вказане прізвище, ім'я та по батькові військовозобов'язаного, наказ з’явитися за місцем виклику та підпис військового комісара з печаткою, а в нижній частині — розписка особи, яка отримує документ.

Але є важливе «але»: В одних повістках можна побачити формулювання «пропоную з’явитися», в інших — «наказ, наказую». Тим не менш слід розуміти, що наслідки не залежать від цих формулювань. Неявка як за прохальною формою, так і за наказовою – тягне за собою однакову адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Прийшов до військкомату: що далі, чи відправлять в гарячі точки?

Опісля вручення першої повістки військовозобов’язаного не заберуть відразу в зону активних бойових дій. Спочатку поставлять на облік та уточнять особисті дані. Потім прийде повістка, аби ви прийшли медкомісію.

Що треба мати з собою?

З собою необхідно мати документ, що посвідчує особу, військовий квиток (інший військово-обліковий документ), документи, які стосуються стану здоров'я, сімейного стану, навчання тощо.

Що відомо про медкомісію? 

Треба здати загальний аналіз крові та сечі, а також серологічний аналіз крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту В, антитіла до вірусу гепатиту С, а також на реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW). Лікарі також визначають групу крові та резус-належність призовників і проводять флюорографічне обстеження грудної клітини. Призовники повинні отримати щеплення відповідно до спеціального календаря та пройти електрокардіографічне обстеження.

Усі військовозобов’язані мають пройти огляд:

• Невропатолога;
• Психіатра;
• Хірурга;
• Терапевта;
• Окуліста;
• Дерматолога;
• Стоматолога;
• Оториноларинголога.

За наявності індивідуальних показань призовники можуть пройти обстеження в додаткових спеціалістів.

А далі – що? 

За результатами медогляду лікар, який входить до складу призовної комісії, приймає рішення щодо придатності людини за станом здоров’я до військової служби.

Фахівець може винести одну з таких постанов:

• Придатний до військової служби за графами ТДВ “А” 1-11;
• Тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування на термін … (із вказівкою кінцевої дати);
• Підлягає направлення на додаткове медобстеження та повторний медогляд;
• Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
• Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Якщо придатний – одразу відправлять на фронт?

Під час війни осіб без бойового досвіду на передову ніхто не відправляє. Всі мобілізовані проходять відповідне навчання в термін, необхідний для певної військової спеціальності. Під час дії воєнного стану цей термін може становити від 1 тижня до 3 місяців.

Важливо: Якщо чоловіка, який не має навичок володіння зброєю, мобілізували, але не провели спеціальну підготовку, про це необхідно повідомити в Міноборони України, назвавши ПІБ, номер частини та склад правопорушення.

Сказали, щоб чекав дзвінка. Але чи можна в цей час покидати межі району/області?

Так, можна.

«Якщо вам вручили повістку, то до цього терміну, коли необхідно з‘явитись в військкомат – можете безперешкодно перетинати кордони своєї області чи району, - каже Богдан Прачун. - Також, якщо у військкоматі вам сказали очікувати дзвінка, то ви маєте право до цього дзвінка здійснювати короткострокові поїздки поза межами області». 

Автор цього тексту також порозпитував у знайомих, яким вручили повістки і які прийшли у військкомат, як усе на практиці, чи поки залишали вони межі областей? 

Ось, що вони розповіли.

Андрій К. (м. Тернопіль): «Я сам пішов у військкомат. Ще в квітні. Там уточнили мої дані, відправили на медкомісію. До служби придатний. На війну поки не відправили. Просто сказали, щоб був готовий. І що мені зателефонують. І все. Але коли це буде - не повідомили. Чекаю. І тим часом працюю. Зараз я знаходжуся у Києві, чоловік сестри попросив зробити їм ремонт у квартирі. Про всяк випадок військкомат попередив, що їду в столицю. Ніяких заперечень не було, лише: «Коли подзвонимо – будьте готовими якнайшвидше повернутися». 

Назар С. (м. Львів): «Мені вручили повістку в парку, коли гуляв з дружиною. Було чітко вказано, щоби я з’явився на проходження медкомісії 20 червня до 14 години. Прибув до ТЦК, пройшов комісію. Висновок ВЛК: придатний. Лейтенант сказав, що мені невдовзі зателефонують. Сталося це буквально через 2 тижні. Зараз я проходжу підготовку, так як раніше в армії не служив, хоча автомат в руках тримав. Але поки мені не подзвонили – спокійно собі їздив у справах. Тобто межі області покидав. До речі, мій шваґро (чоловік сестри, - Ред.), який ходив у військкомат на місяць раніше від мене, і також, як я, придатний до служби, - без проблем катається у Тернопіль, Київ, Франик... Навіть приїжджав до мене – привозив тепловізор. Коротше кажучи, нам ніхто не казав, щоб ми не покидали межі Львова чи області. Ще раз: мені з військкомату подзвонили відносно швидко, а шваґру – ще досі ні. То що – хіба він мусить весь час сидіти вдома, нікуди не їздити, склавши зуби на полку? А гроші заробляти хто буде?»

Як бачимо, жодних проблем із виїздом за межі області немає – якихось дозволів у військкоматах брати не потрібно. 

Мирослав Ліскович. Київ