Ці музейні ракети і зараз летять в Україну з рашки
Рік тому в цей день в рамках престуру, організованому Миколаївською ОДА, журналісти відвідали музей ракетних військ поблизу Первомайску.
В радянські часи тут була ракетна база і командний пункт з тією самою ядерною кнопкою, здатною знищити земну кулю. Ми спускалися в шахту пускової установки і навіть посиділи в кріслі тієї людини, яка колись вирішувала долю світу. І поки чоловіки фоткали ракети та питали про їх характеристики, я суто по жіночому звертала увагу на побутові деталі, зокрема, мікрохвильовку в командному пункті, про яку на часи існування ракетної частини в ссср ніхто навіть не знав.
Про ракети усі знали, а про таку просту річ – ні, бо навіщо така дрібнота «наймогутнішій» державі! Тоді ж подумалося: божечки ж ти мій, які шалені гроші керманичі держави викидали на озброєння, а звичайний побут для людей налагодити не могли. Здавалося, це все в далекому минулому. Але ні. Сьогодні в рашії все те ж саме. Ті ж ракети, які стоять в музеї, летять в Україну, несуть смерть.
Ох і шкода, що ми не залишили собі жодної з тих 176-ти межконтинентальних монстрів, пристали на вимогу розброєння. Можливо, одна залізна Сатана допомогла б знищити мільйон покидьків з-за поребрику, які прикидалися друзями, а наразі є… ну ви самі знаєте…