Вуличні укриття-бомбосховища, які нам потрібні

Архітектори з Дніпра спроєктували компактну споруду, здатну захистити як військових, так і цивільних під час повітряної тривоги

4 серпня в ефірі національного телемарафону Харківський міський голова Ігор Терехов повідомив, що найближчим часом у місті з’явиться перша зупинка громадського транспорту, яка одночасно слугуватиме укриттям від обстрілів. Зараз вона має пройти випробування на полігоні, додав мер.  У Харкові вже визначили 25 місць із найбільшим скупченням людей, де встановлять подібні зупинки.

Тим часом у Кіровоградській області теж планують встановити зупинки-укриття, покликані захистити людей на випадок ракетних атак.

Голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович у телеграмі теж поділився планами щодо встановлення таких споруд і закликав  підприємців долучатися до їх виготовлення. Пан Райкович наголосив на тому, що наявність зупинок-укриттів – не розкіш, а вимога часу.

Укрінформ вже розповідав, що в Ізраїлі, у місті Сдерот, що на кордону з сектором Газа, на вулицях всюди розставлені міні-бомбосховища,  - такі собі залізобетонні «коробки» з одним входом, розраховані на захист кількох осіб. Нашому кореспонденту, який перебував там у відрядженні, навіть довелося сховатися у такому «бункері» під час повітряної тривоги.

Так, час підльоту ракети до, скажімо, міста Сдерота там мінімальний, й мешканці мають секунд 15-20, щоб встигнути сховатися після сигналу тривоги. В українців – де б вони не мешкали - цей час все ж таки більший. Але це не відміняє необхідності в подібних спорудах, особливо в тих містах, які найчастіше потерпають від обстрілів.

До речі, ці бомбосховища в Ізраїлі давно вписалися в міський ландшафт, вони по різному розмальовані й не викликають питань з естетичної точки зору. Нам теж це буде потрібно, альтернативи немає.

Нарешті, не завадило б зупинки-сховища облаштувати й у столиці. 1 серпня, за рішенням Київради, наземний громадський транспорт, включаючи приватних перевізників, має зупинятися під час повітряної тривоги. А пасажири - залишити салон та сховатися у найближчому укритті.

Здавалося б, рішення правильне. Майже, як в Ізраїлі, там знають, що таке воювати десятиріччями. Але де вони в Києві, ті «найближчі укриття»? «Сподіваються, мабуть, що пасажири викопають, поки годинами чекатимуть посеред дороги кінця повітряної тривоги», - іронізували кияни у соцмережах. «Це рішення прийнято для чого завгодно, але тільки не заради порятунку людей» - така от негативна реакція висловлювалася найчастіше. Не дивно, що петиція щодо скасування цього рішення Ради оборони Києва про зупинку роботи громадського транспорту під час повітряної тривоги швидко набрала необхідну кількість голосів, і тепер на неї має щось відповісти мер, Віталій Кличко.

Тож давайте розберемося: що являють собою такі бетонні бокси-схованки? Скільки можуть коштувати? Чи складно їх виготовляти?

Серед основних задач – швидкість виготовлення та мобільність

Ми поставили ці питання тим, хто вже виробляє в Україні об’єкти, здатні захистити людей під час ворожого нальоту. Такі вже встановлено у Дніпрі, зокрема, на новому мосту – там їх в якості блок-постів використовують військові. Авжеж, вони згодяться й для захисту звичайних перехожих.

Сергій Дербін і Олексій Ятін очолюють одне з архітектурно-проєктних бюро у Дніпрі.  Перед війною брали участь у державній програмі по розбудові інфраструктури України «Велике Будівництво». Після 24 лютого постало питання, що робити далі? Вирішили, якщо найкраще, що вони вміють – це будувати, то й сили треба спрямувати саме туди.

 -  Але одна справа – архітектура міста й зовсім інше –  бетонна коробка-укриття. Чи легко було переключитися? – запитуємо у фахівців.

 – Я взагалі вважаю, що нецікавих проєктів не буває. І ця споруда – не менш цікава ніж, наприклад, багатофункціональний центр посеред великого міста. Вже не кажучи про її важливість сьогодні, - відповідає Сергій.

  - Ви бачили, як виглядають наші контрольно-пропускні пункти? –  запитує в своєю чергою Олексій Ятін, будівельник за фахом. – Десь бетонні блоки, десь мішки з піском, які за півроку перетворилися невідомо на що. Тому спершу з’явилася ідея забезпечити достойний захист саме для наших військових.  

Спочатку почали, що називається, гуглити, продовжують молоді люди.  Адже самий короткий шлях до вирішення якоїсь проблеми – це той,  який вже пройшов до тебе хтось інший.

  - Але сказати, що ми повністю  скористалися чиїмсь досвідом – то ні, не випадає - каже Сергій.

Насамперед фахівці поставили перед собою низку задач. Серед найважливіших – швидкість виготовлення укриття та можливість його будувати на будь-яких виробничих ділянках в незалежності від того - це велике місто або невеличке селище. Далі – мобільність, тобто укриття повинно бути таким, щоб його можна було будь-куди доставити неспеціалізованим транспортом. Машини вантажопідйомністю до 15 тонн - не є проблемою. Розрахували таким чином, щоб вага споруди була приблизно до 12 тонн. Інші габарити: висота – 2, 5 метри, загальна площа – трохи більше 3 м2. Звичайно, перед тим, як приступити до реалізації проєкту, консультувалися з військовими.

 -  Наступне питання - як за допомогою доступних матеріалів зробити міцну конструкцію, яка здатна рятувати життя? – продовжують фахівці. - Після того, як перша споруда пройшла випробування на полігоні, ми її удосконалили та почали виробляти.

Одне таке укриття можна зробити за 5-6 днів

Отже, від чого захищає модуль «DOT», як його назвали проєктувальники?

Від будь-якої стрілецької зброї, уламків ракет та снарядів, розказують партнери. «DOT» також може використовуватись як броньований підземний склад воєнного та приватного призначення -  міцність конструкції дозволяє його закопувати. Рецепт бетону, тип арматури  - все  розроблялося з урахуванням усіх цих вимог.

Всередині можуть розміщуватися до чотирьох осіб. За потреби там є, де присісти й навіть прилягти.

На сьогодні один такий «DOT» можна зробити за 5-6 днів. Відлито понад 30 виробів: 20 придбало місто, решту – інші замовники. Тобто ці укриття вже «працюють» у Дніпрі й не тільки.

   - Усього від ідеї до реалізації пройшло два-три  тижні, - розповідає Сергій Дербін. – У нашому бюро приблизно 30 співробітників  - архітекторів, інженерів,  дизайнерів. Хтось проєктував опалубку, інші розраховували міцність та стійкість конструкції, дизайнер зробив презентацію проєкту…  Це – спільна робота всього нашого бюро.

Декілька перших виробів Сергій Дербін і Олексій Ятін виготовили за власні кошти. А після випробувань на полігоні та доробки моделі, отримали перші замовлення. Базова модель наразі коштує 197 тисяч гривень.  «DOT» у повній комплектації  - з броньованими дверима та вікнами – 237 тисяч.

   - У нас є порівняння, - каже Сергій Дербін. -  Сучасний американський бронежилет коштує 40-50 тисяч гривень. І він здатен захистити від дуже вузького спектра зброї десь 30 відсотків тіла. А в нашому укритті може врятуватися від обстрілів 3-4 людини.

До речі, розробили також декілька варіантів  зовнішнього вигляду укриття – щоб воно могло гармонійно вписатися  в простір міста.

  -  Ми відкриті до спілкування. І готові поділитися своїми розробками з усіма зацікавленими в цьому, - каже Сергій Дербін.

Ось – посилання на їхню сторінку в фейсбуці - https://www.facebook.com/dot.ukraine/.

А у нас одразу пропозиція. Захист 3-4 людей – це, можливо, для блок-посту цілком достатньо. А от для зупинки громадського транспорту – очевидно мало. Тож перше, що ми б порадили, це розробити проєкти, які могли б прийняти людей вдвоє, а то й втроє більше.

 Лариса Гаврилова, Київ