Пів року повномасштабної війни: боротьба України за Незалежність у фото Укрінформу

Фото

Україна зустрічає свій 31-й День Незалежності в умовах повномасштабної російської збройної агресії, що триває з 24 лютого. Ці пів року війни принесли біль, втрати й незламну віру в перемогу. З усвідомленням того, що ціна свободи – висока.

Якими були 182 дні боротьби за Незалежність – в добірці світлин фотокореспондентів Укрінформу.

Свобода України нині відстоюється на лінії фронту, протяжність якої становить понад 2500 км, активні бойові дії тривають на 1300 км. 

Українські воїни протистоять російській армії за допомогою сили свого духу та озброєння, яке поступово постачають західні партнери. У перші дні повномасштабного вторгнення українці довели, що даватимуть відсіч ворогу навіть з обмеженими ресурсами для ведення бою. А відповідно – потребують підтримки світу в боротьбі за демократію і загальнолюдські цінності. Сьогодні Україна не лише відбиває збройну агресію ворога, а й перебудовує свою армію і оборонну промисловість під міжнародні стандарти. І все це – на плечах її мужніх воїнів-захисників.

Фото: Дмитро Смольєнко

Боєць Запорізької окремої бригади територіальної оборони на передовій лінії фронту поблизу міста Оріхів, Запорізька область, 18 серпня 2022 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський

Зенітник підрозділу спеціального призначення Національної гвардії України під час використання засобів протиповітряної оборони по визначених цілях, 10 серпня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Танк Збройних сил України на Гуляйпільському напрямку, 29 червня 2022 року.

Фото: Анна Опаренюк

Українські військові застосовують саморухому гаубицю FH70 на сході України, 18 липня 2022 року.

Збройні сили України з 24 лютого по 22 серпня ліквідували близько 45 700 російських загарбників.

За даними Генштабу, також за пів року повномасштабної війни захисники України знищили ворожих танків 1924 (+3) одиниці, бойових броньованих машин – 4243 (+5), артилерійських систем – 1036 (+3), РСЗВ – 266 (+0), засобів ППО – 147 (+1), літаків – 234 (+0), гелікоптерів – 199 (+1), БПЛА оперативно-тактичного рівня – 819 (+2), крилатих ракет – 196 (+0), кораблів / катерів – 15 (+0), автомобільної техніки та автоцистерн – 3160 (+10), спеціальної техніки – 99 (+0).

Фото: В’ячеслав Мадієвський

Знищені бойова техніка та російський військовий на підступах до Харкова, 26 лютого 2022 року.

Фото: Анна Войтенко

Знищена російська військова техніка на території звільненого від окупантів міста, Тростянець, Сумська область, 15 квітня 2022 року.

Головною ціллю російських загарбників від перших днів повномасштабного вторгнення стали цивільні, а завданням – знищення українців та їхніх домівок. Відтак ворог скидає авіаційні бомби на житлові будинки, запускає ракети в мирні оселі, адміністративні будівлі, торговельні центри, школи.

Фото: Геннадій Мінченко

Розстріляний пам'ятник Тарасу Шевченку на тлі зруйнованих російськими військами будинків на території звільненого від загарбників смт Бородянка, Київська область, 16 квітня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Місцева жителька Зіра Іванівна біля свого зруйнованого внаслідок артобстрілів російських військ будинку у прифронтовому селі Кам’янське, Запорізька область, 6 травня 2022 року.

Фото: Ангеліна Страшкулич

Залишки ракети на тлі будівлі Харківської ОДА, яку зруйнували росіяни, Харків, липень 2022 року.

Фото: Юлія Овсяннікова

Зруйнований унаслідок обстрілу російською армією ТРЦ в Подільському району Києва, 23 березня 2022 року.

Фото: Юлій Зозуля

Стовп диму над будівлею торговельно-виробничого складу, куди влучила російська ракета, Одеса, 16 липня 2022 року.

Фото: Олександра Бутова

Наслідки обстрілу російськими військами житлової багатоповерхівки у Святошинському районі, Київ, 15 березня 2022 року.

Фото: Євген Любімов

Український прапор у вікні понівеченої унаслідок обстрілів російськими військами житловій багатоповерхівці, Ірпінь, Київська область, 20 травня 2022 року.

Фото: Євген Котенко

Чоловік спить на сходах на території станції метро, що працює як бомбосховище, Київ, 25 березня 2022 року.

Фото: Анна Опаренюк

Чоловік, поранений унаслідок обстрілів російськими військами, у своїй квартирі у місті Краматорськ Донецької області, 9 липня 2022 року.

Фото: Анна Опаренюк

Собака, поранений унаслідок обстрілів російськими військами, лежить на порозі знищеного будинку у місті Костянтинівка Донецької області, 9 липня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Журналісти та військові фіксують наслідки російських обстрілів житлових будинків у смт Комишуваха, Запорізька область, 10 червня 2022 року.

Поруч з українськими військовими героями цих 182 днів повномасштабної війни стали рятувальники. Вони першими прибувають на місця трагедій і попри загрози повторних обстрілів ідуть в епіцентри руйнувань, бо це – їхня робота.

Фото: Анна Опаренюк

Аварійно-рятувальні роботи на місці зруйнованого внаслідок ракетного обстрілу рф п’ятиповерхового житлового будинку у місті Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, 10 липня 2022 року.

Терористичні методи ведення війни росіян спричинили незліченну кількість людських трагедій. Одними з перших таких, про які дізнався весь світ після звільнення Київщини від окупації, стали злочини російських загарбників в українській Бучі. Вони отримали назву «Бучанської різанини» й фактично свідчили про геноцид українців. Там російські військові закатували та вбили майже пів тисячі цивільних. Там же отримали бій і поразку від українських захисників.

Фото: Анатолій Сірик

Обгорілі тіла мирних жителів, яких вбили російські загарбники і намагалися спалити, щоб приховати сліди своїх злочинів, Буча, Київська область, 5 квітня 2022 року.

Фото: Анатолій Сірик

Журналісти оглядають наслідки бойових дій на вулиці Вокзальній у звільненій від російських окупантів Бучі, Київська область, 5 квітня 2022 року.

Фото: Геннадій Мінченко

Знищений унаслідок обстрілів російськими військами автомобіль з табличкою «Діти» на території звільненої від окупантів Бучі, Київська область, 20 квітня 2022 року.

Понівечений, але не скорений Чернігів, страждання Маріуполя, «концтабір Ягідне», незламний Харків, обстріляна Вінниця – окремі сторінки умовного багатотомника під назвою «Воєнні злочини російських військових».

Фото: Анатолій Сірик

Напівзруйнована будівля готелю "Україна" у Чернігові, 9 квітня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Відомий на весь світ "Маріупольський щоденник", який у березні почав вести на той момент 8-річний хлопець Єгор Кравцов, де описав жахи війни, Запоріжжя, 6 червня 2022 року.

Фото: Павло Багмут

Написи на стіні і дверях підвалу школи, де росіяни майже місяць тримали 350 місцевих жителів під час окупації села Ягідне, Чернігівська область, 7 червня 2022 року.

Фото: Ангеліна Страшкулич

Наслідки обстрілу російськими військами району Північна Салтівка, які видно з даху багатоповерхівки, Харків, липень 2022 року.

Фото: Олександр Лапін

Знищені внаслідок ракетного обстрілу російськими військами автомобілі у центрі Вінниці, 14 липня 2022 року.

Також російські військові вдалися до ядерного шантажу, коли 4 березня захопили найбільшу атомну станцію в Європі – Запорізьку АЕС. Відтоді на майданчику станції загарбники розміщують військову техніку та боєприпаси, а 5-6 серпня обстріляли місцеву інфраструктуру, зокрема, завдали ракетного удару по ЗАЕС поблизу сухого сховища з ядерними відходами. Наразі атомна електростанція працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки.

Так кремль розгорнув нову сторінку історії тероризму, відкрито погрожуючи світові ядерною катастрофою. Російські загарбники вперше в історії перетворили цивільний ядерний об’єкт на військову ціль та місце для розміщення своєї армії.

Фото: Дмитро Смольєнко

Вид з Нікопольської набережної на Запорізьку АЕС, з якої російські війська щодня обстрілюють Нікополь, Дніпропетровська область, 20 липня 2022 року.

Через окупацію частини територій, бойові дії та постійні обстріли ворога під загрозою опинився український урожай зернових. А українську землю всіяли численні вирви від влучання снарядів. Однак Україна взяла перед світом зобов’язання у боротьбі з глобальним голодом, а відтак «зерновим коридором» постачає на світовий ринок урожай, який таки вдається збирати.

Фото: Дмитро Смольєнко

Пожежа на пшеничному полі у Пологівському районі. Російські війська обстрілюють поля, щоб не дати фермерам зібрати урожай. Запорізька область, 17 липня 2022 року.

Фото: Ніна Ляшонок

З морського порту Чорноморська вийшло два балкери з українським збіжжям: Star Helena прямує до Китаю із 45 тисячами тонн насіння соняшнику, Glory рухається до порту Стамбула з 66 тисячами тонн кукурудзи, Одеська область, 7 серпня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Наслідки обстрілів російськими військами інфраструктури Кушугумської ОТГ, смт Кушугум, Запорізька область, 10 серпня 2022 року.

За свободу доводиться платити високу ціну, яка вимірюється людськими життями – і військових, і цивільних українців. І мати справу з ворогом, що не дотримується своїх обіцянок.

Фото: Маркіян Лисейко

Дівчинка під час акції на підтримку полонених з "Азовсталі" на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Львів, 18 серпня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Люди, стоячи на колінах на знак шани, проводжають в останню путь труну з тілом 22-річного старшого лейтенанта Віталія Голубки, який загинув 12 серпня, захищаючи Україну від російських окупантів, Чоп, Закарпатська область, 17 серпня 2022 року.

Фото: Руслан Канюка

Рідні та близькі під час церемонії прощання з героєм Карімом Гуламовим, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів, на території Михайлівського Золотоверхого собору, Київ, 21 липня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Батьки загиблого Марія, Іван та брат Роман під час церемонії прощання з 41-річним сержантом Русланом Ференці, який служив у десантно-штурмовому батальйоні і загинув, захищаючи Україну від російської агресії, Ужгород, 15 липня 2022 року.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), від початку широкомасштабного нападу росії, у період з 24 лютого по 14 серпня 2022 року, в Україні загинули щонайменше 5514 мирних людей, ще 7698 отримали поранення.  

Найбільша кількість жертв серед цивільного населення, за інформацією УВКПЛ, – у Донецькій та Луганській областях.

Більшість зафіксованих випадків загибелі цивільних сталася внаслідок застосування росіянами зброї вибухової дії з широким радіусом ураження: обстрілів із важкої артилерії, реактивних систем залпового вогню та ударів з повітря. УВКПЛ вважає, що фактичні показники набагато вищі.

Фото: В’ячеслав Мадієвський

Чоловік плаче над тілом загиблої дружини. Російські війська обстріляли житловий район Харкова з реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого загинуло троє людей, Харків, 7 липня 2022 року.

Фото: Анатолій Сірик

У місті Буча проводять ексгумацію тіл із ще однієї братської могили, в якій поховано убитих російськими окупантами мирних жителів, Київська область, 13 квітня 2022 року.

Фото: Анна Войтенко

Мати 36-річного Сергія Пилипенка, вбитого росіянами, 65-річна Віра Пилипенко плаче біля труни з тілом сина у машині на дорозі біля Бучі, Київська область, 28 квітня 2022 року.

Фото: Анна Войтенко

Поховання Романа Вереди, вбитого росіянами в місті Ірпінь. Родичі знайшли тіло у морзі тільки після звільнення міста від російської армії. На кладовищі в Ірпені вже три останні лінії поховань зайняті могилами вбитих людей внаслідок російського вторгнення, місто Ірпінь, Київська область, 18 квітня 2022 року.

Фото: Анна Войтенко

Жінка плаче, поруч з місцем, де були виявлені тіла вбитих російськими загарбниками двох чоловіків, які зникли 6 березня, Бузова, Київська область, 10 квітня 2022 року.

За даними Офісу генерального прокурора, станом на 24 серпня російські загарбники вбили в Україні 374 дитини. Загалом від повномасштабної агресії рф постраждали понад 1097 дітей.

Фото: Дмитро Смольєнко

Медики КНП "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" ЗОР надають медичну допомогу дітям, які отримали важкі травми внаслідок обстрілів з боку російських військ, Запоріжжя, 18 березня 2022 року.

Фото: Олександр Лапін

Портрет 4-річної Лізи Дмитрієвої, яка загинула 14 липня внаслідок ракетного удару російських військ по місту, у Свято-Преображенському кафедральному соборі, Вінниця, 17 липня 2022 року.

Зброя росіян змусила мільйони українців стати переселенцями та біженцями. Хтось знайшов прихисток в західних областях України, комусь довелося рушити далі – за кордон. Ця криза біженців стала найбільш швидкорослою з часів Другої світової війни. 

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на початок червня з України за кордон через війну виїхало понад 7,5 млн осіб. Ще близько 8 млн людей стали внутрішніми переселеними особами, які переїхали із зони бойових дій у безпечніші області України.

Фото: Юлій Зозуля

Люди, які покидають місто через російську агресію, прощаються з близькими на вокзалі, Одеса, 25 квітня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

У спортивній залі одного з навчальних закладів Ужгорода тимчасово оселилися майже три сотні переселенців, які втекли від російської агресії, Ужгород, 18 березня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Українські біженці, рятуючись від російської військової агресії, перетинають кордон зі Словаччиною у пункті пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке", Закарпатська область, 8 березня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Автобуси з евакуйованими жителями Енергодара прибули до Запоріжжя, 9 березня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Евакуаційна колона з Маріуполя прямує до Запоріжжя, Запорізька область, 3 травня 2022 року.

Ті ж, хто перебуває в Україні, почали ставати до лав тилових «військ»: обкладати пам’ятники піском, щоб захистити їх від можливих обстрілів, перетворювати театральне закулісся на «цехи» з плетіння маскувальних сіток, а в перші дні повномасштабного вторгнення – активно готувати «коктейлі Молотова», або «Банденрівські смузі». А ще традиційно вдаватися до гумору як зброї.

Фото: Ніна Ляшонок

Обкладений мішками з піском пам’ятник Дюку де Рішельє на Приморському бульварі, Одеса, 9 березня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Актори та працівники Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру, а також містяни й вимушені переселенці долучилися до плетіння маскувальних сіток для українських військових на фронт, Ужгород, 2 березня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Волонтери під час примірювання "кікімори", Ужгород, 21 червня 2022 року.

Фото: Сергій Гудак

Ужгородці масово роблять заготовки для "коктейлів Молотова", призначених для фронту, Ужгород, 28 лютого 2022 року.

Фото: Ніна Ляшонок

Білборд з напрямками руху для російських загарбників, Одеса, 1 березня 2022 року.

Крім того, українці показали світові, що свободу треба захищати спільними діями та об’єднуватися, коли в дім, де живе воля, приходить той, хто хоче насильно встановити там свої правила.

Фото: Анна Войтенко

Учасники акції Save Ukraine #Stop War розгорнули плакати та прапори на підтримку України у російсько-українській війні у центрі Варшави, Польща, 27 березня 2022 року.

Попри війну життя українців триває – у підвалах, що перетворилися на укриття, в метро, яке повернулося до перевезення громадян, але водночас продовжує слугувати укриттям на випадок обстрілів. І навіть на одеських пляжах, де встановлено обмежувальні сітки, бо купатися заборонено через мінування узбережжя. Водночас триває розмінування звільнених від загарбників територій та поступове відновлення зруйнованого.

Фото: Дмитро Смольєнко

Жінка у підвалі житлової багатоповерхівки, Гуляйполе, Запорізька область, 29 червня 2022 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський

Пасажири Харківського метро проходять повз спальні місця на одній зі станцій, Харків, 7 липня 2022 року.

Фото: Ніна Ляшонок

На пляжах Великого Фонтану – одного з найбільших та найпопулярніших приморських курортних районів Одеси – загородили захисними сітками прохід до води відпочивальникам через мінну небезпеку, Одеса, 4 липня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники на території населеного пункту, постраждалого від артилерійських обстрілів російськими військами, де триває очищення місцевості від мін та вибухових предметів, Запорізька область, 29 квітня 2022 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський

Кіт у вікні житлового будинку у приватному секторі, в який під час чергового обстрілу росіянами Чугуєва влучила одна з ракет, Харківська область, 26 липня 2022 року.

Фото: Руслан Канюка

Родина Кириленків, власники першого з трьох модульних будинків, які у Макарові звів український соціальний стартап Tera Monada за кошти американського фонду To Ukraine With Love. Кошти на будинки збирали американські діти з штату Айдахо, смт Макарів, Київська область, 1 серпня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Військовослужбовець за роялем у зруйнованій російськими військами музичній школі, в яку влучило два снаряди з Ураганів, Оріхів, Запорізька область, 24 червня 2022 року.

Нині в Україні час прощання зі старими символами або ж набуття ними нового сенсу. Це і давно потрібні дії – як-от демонтаж радянської скульптури двох пролетаріїв – частини колишньої «Арки дружби народів» (тепер – Арка Свободи українського народу) – у Хрещатому парку на схилах Дніпра у Києві. І вимушені переосмислення, як це сталося з флагманом української авіації – найбільшим у світі транспортним літаком Ан-225 «Мрія», який росіяни знищили у перші дні вторгнення на території аеродрому «Антонов» у Гостомелі під Києвом. Ворог зміг зруйнувати літак, але своїми діями ще більше зміцнив мрію українців про вільну від загарбників Україну.

Фото: Геннадій Мінченко

Демонтаж бронзової скульптури двох робітників під аркою дружби народів, Київ, 26 квітня 2022 року.

Фото: Павло Багмут

Знищений літак АН-225 "Мрія" на території аеропорту, Гостомель, Київська область, 8 квітня 2022 року.

Крім того, створюються новітні символи відваги, стійкості, відродження, які набувають для українців сакрального значення і наближають день Перемоги.

Фото: Євген Котенко

Мініскульптура "Привид Києва", присвячена збірному образу пілотів 40-ї бригади тактичної авіації, які від перших годин повномасштабного російського вторгнення боронили небо столиці, Київ, 23 червня 2022 року.

Фото: Анатолій Сірик

«Тримається шафка, тримається Україна»: кухонна шафа з керамічним півником, яка вціліла після авіаудару російських військових по будинку у Бородянці, Київська область, 6 квітня 2022 року.

Фото: Юлій Зозуля

Поштова марка "Русскій воєнний корабль, всьо...", Одеса, 23 травня 2022 року.

Фото: Володимир Тарасов

Пес-сапер Патрон під час ознайомлення делегацій пожежно-рятувальних служб Польщі, Естонії, Латвії та Литви з роботою ДСНС України в умовах війни, Київ, 7 липня 2022 року.

Фото: Євген Котенко

Зруйнований унаслідок обстрілу російськими військами Будинок культури, Ірпінь, 26 квітня 2022 року.

Фото: Олександра Бутова

Дівчина роздивляється розстріляні росіянами на Романівському мосту під час повномасштабного вторгнення рф в Україну автомобілі, на яких художники намалювали соняшники, Ірпінь, 11 серпня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Подружжя 19-річних Катерини і Владислава Гуслякових з Івано-Франківська, які служать у бригаді ТрО на Запоріжжі, позують для фото серед соняшників у межах інтерв'ю кореспонденту Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", 5 серпня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Український військовий під час демонстрування журналістам завершального етапу зведення третьої лінії фортифікаційних споруд для оборони Запоріжжя, Запорізька область, 17 травня 2022 року.