Лубінець розповів, що не так зі складом місії ООН в Оленівку
Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи склад місії ООН зі встановлення фактів щодо вибуху у в’язниці в Оленівці 29 липня 2022 року, яка скоро розпочне свою роботу, заявив, що лише такий склад цієї місії міг задовольнити рф.
Про це він поінформував у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Очевидно, що тільки такий склад місії міг задовольнити росію, і сьогодні ми бачили заяву замглави мзс рф андрія руденко про «обговорення деталей поїздки, маршрути та склад», - уточнив він.
Український омбудсман зазначив, що вже від назви цієї місії віє відомим «принципом нейтральності» міжнародних організацій: «Але чи є її учасники такими ж нейтральними, як назва їх місії?», - запитав він.
Зокрема, чиновник поінформував, що раніше генсекретар ООН Антоніу Гуттереш призначив очільником місії зі встановлення фактів щодо вибуху в Оленівській в’язниці, внаслідок чого загинули 53 українських військовополонених, генерал-лейтенанта у відставці бразильця Альберто дос Сантоса Круза.
«І хоч в релізі ООН повідомляється про участь генерал-лейтенанта в миротворчих місіях в Конго та Гаїті, і скромно зазначено – «обіймав численні керівні посади в Бразилії», важливо зазначити, що однією з таких посад є посада міністра-секретаря в Уряді президента Бразилії Жаіра Болсонару», - уточнив він.
Лубінець додав, що Круз активно підтримував діючого крайньоправого президента Бразилії як в його передвиборчій кампанії, так і після його обрання.
Він нагадав, що сам Болсонару провів зустріч із президентом рф володимиром путіним у москві 16 лютого 2022 року, де висловив «солідарність» з рф, без уточнень обставин.
«А вже за кілька днів «призупинив» повноваження свого віце-президента Гамільтона Мурао за порівняння російської агресії з актами вторгнення Гітлера в 30-х роках у Європі. Болсонару сказав, що «він єдиний, хто говорить на цю тему», не засудивши жодного разу російські агресивні дії відносно України, він повідомив, що «ми хочемо миру», - зазначив Лубінець.
Також він додав, що ще однією учасницею цієї місії є ексдиректорка БДІПЛ ОБСЄ Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір з Ісландії.
Уповноважений ВРУ з прав людини поінформував, що Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні неодноразово зверталися до Ґісладоттір із проханням відреагувати на системні порушення прав людини на тимчасово захоплених росією територіях Кримського півострову та Донбасу, а також - здійснювати постійний моніторинг.
«Звертала увагу на показове ігнорування питання російської агресії в щорічних доповідях Ґісладоттір і Місія США при ОБСЄ. Проте, найбільш виразною є заява Ґісладоттір де вона засуджує рішення українського парламенту у 2019 році за обмеження можливості російськім спостерігачам входити до складу моніторингових місій за виборами напередодні президентських перегонів, а також зазначила, що «спостерігачі від росії представляють не цю країну, а ОБСЄ»», - наголосив Лубінець.
Український омбудсман зазначив, що наразі є менше інформації про третього учасника місії, пана Іссуфу Якуба з Нігеру, який має досвід у поліцейських місіях ООН, зокрема, в Малі.
При цьому Лубінець заявив, що хоча сам Якуб мало висловлювався публічно, «варто зазначити, що російська федерація мала високий вплив та інтерес до Малі».
«Щодо ситуації в Малі було багато заяв західних країн про поширення практики залучення ЧВК «Вагнера» та посилення російського впливу, що в результаті призвело до виведення французького контингенту з країни і завершення місії», - уточнив він.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини висловив думку, що він не здивується, якщо місія в Оленівку відбудеться за прикладом МАГАТЕ, де замість міжнародних медіа доступ отримають кремлівські пропагандисти, а учасників місії проведуть по запланованому маршруту. «Здається, вони до цього готові», - заявив він.
Як повідомлялося, на засіданні Ради Безпеки ООН заступниця генсека цієї організації з політичних питань Розмарі Дікарло заявила, що найближчими днями буде розгорнута місія, яка має встановити факти, пов’язані з терактом в Оленівській в’язниці, внаслідок чого загинули 53 українських військовополонених.