Навіщо Орбан говорить те, що він говорить і які це матиме наслідки
Якщо офіційний Будапешт продовжуватиме нинішній курс, то Угорщина ризикує багато чим – аж до позбавлення членства в ЄС
Тези, висловлені угорським прем’єром Віктором Орбаном на «таємній сходці» політичних соратників, відверто обурили. І в Києві, і в Брюсселі цього не збираються приховувати. москві, звісно, це сподобалося. І дуже. Але професійна політика, задля збереження власних інтересів, має гарантувати баланс. В Орбана з цим явно не склалося. Тому ця історія в кращому для Будапешта трактуванні виглядає комічно.
Лапки в попередньому абзаці вжито для того, щоб підкреслити: навряд чи Орбан розраховував, що його висловлювання про війну в Україні, яка «була б локальною, але втрутився Захід і зробив її глобальною» і яка «триватиме до 2030 року й Україна по її результатах втратить до половини своєї території» – ніхто не почує, крім визначених кількох сотень (!) осіб. Де ви бачили таку «секретність»? Тож насправді це мало бути обов’язково почуте у москві й зараховане до звіту про «відпрацьоване». Щодо того, що це почують у Брюсселі та Вашингтоні угорський прем’єр також сумнівів не мав. Тоді на що він розраховував? Наразі у нас є дві версії. Перша – Орбан, подібно до путіна, міг себе переконати, що колективний Захід не наважиться на різкі кроки у відповідь. Друга – Брюсселю теж особливо діватися нікуди, і якщо покаятися – пробачить.
Далі все розвивалося по-очевидному сценарію. Звісно, в Брюсселі не могли пропустити повз вуха слова очільника Угорщини про те, що єврозона, ба, навіть сам ЄС «можуть розвалитися до 2030 року». І тут, мабуть, Орбан дещо перебрав, бо не забарилися проблеми у нього: москва, хоч і до душі, але грошей не дасть, бо самій бракує, а от Брюссель – зобов’язаний, але реально образився. Тож погроза ЄС заблокувати 7,5 млрд євро виплат для Угорщини мала ефект «чарівного пенделя». Без вливань угорській економіці загрожує крах. Заради них, грошей, уряду Орбана довелося загравати з ЄС і пообіцяти виконання взятих на себе зобов'язань строго до 19 листопада.
То що ж це виходить? Фактично угорський прем’єр визнав, що його країна є членом ЄС виключно заради грошей? А як же цінності? Хіба не заради них створювали Європейський Союз?
Спрогнозувати саме такий розвиток подій було елементарно просто. І в Будапешті все це, безперечно, чітко бачили. Тож на що розраховує Орбан, озвучуючи подібні заяви, навіщо він це робить? Зрештою, як прогнозується майбутнє Угорщини?
«Сподіваюся, що Угорщина таки вирішить відійти від краю прірви, а не стрибати в неї»
«Можливо, хтось скаже, що Орбан якийсь хворий або божевільний. Але це не так. Коли в Євросоюзі пригрозили зменшити мільярдні надходження, а Орбан дуже залежний від економічної підтримки з боку ЄС, то це його божевілля, як бачимо, миттєво пройшло. Він пообіцяв, що усі висунуті Брюсселем зауваження в контексті невідповідності угорського законодавства європейському – у сфері судової реформи, прав людини, корупції й так далі – будуть усунуті», - коментує Укрінформу ексміністр закордонних справ Володимир Огризко.
За його словами, Орбан продовжує балансувати між грошима ЄС і залежністю від москви.
«Він вирішив отримувати кошти одночасно з двох джерел, розказуючи кожній зі столиць, що виконуватиме ті чи інші взяті на себе зобов’язання. Але гроші, будь ласка, давайте мені й звідти, й звідти. Проте така політика довго не протримається».
Останні заяви Орбана виходять щонайменше за межі пристойності.
«Та питання тут навіть не в цьому. Ці заяви демонструють наскільки в Орбана неєвропейські погляди на сучасний світ, на правила організації цього світу, на принципи, на яких він має будуватися. Орбан усе більше й більше спускається до рівня малого васала москви. І бачить в путіні чудовий для себе приклад, коли можна бути нескінченно при владі, коли можна задурювати власний народ, коли можна організовувати корупційні схеми. Одним словом, Орбан просто підтверджує, що він не є частиною європейського цивілізаційного простору».
Так сталося, тобто так є: Угорщина – в центрі цивілізованої частини Європи (географічний же центр Європи розташований на території України, - Ред.) Саме через це її практично автоматом, хоча й з великими авансами, але взяли в союз.
«А виявилося, що слова звучать однаково, а от реальні справи – далекі від того, на чому цей союз будується. Тому в Брюсселі, й не тільки, починають думати над тим, у який спосіб можна нейтралізувати угорський фактор. Скоріш за все, буде прийнято рішення про зміну процедури голосування. Тоді Орбан не матиме можливості блокувати принципові рішення ЄС й залишиться зі своїм інтересом, як то кажуть, на одинці. Це найбільш прийнятний для ЄС варіант», - стверджує дипломат.
Звичайно, Орбан та його партія «Фідес» – це не вся Угорщина. Але, при цьому, немала її частина.
«Те, що відбувається в Угорщині мені чомусь хочеться порівняти з тим, що відбувається у рф. Бо що там, що там – підтримують шовіністичний, націоналістичний курс».
У разі, якщо такий курс буде продовжено – Угорщина ризикує в якийсь момент опинитися в ситуації, коли кілька європейських країн поставлять руба питання про її виключення з Євросоюзу.
«Так, наразі це теоретична можливість. Але чим далі Орбан заходитиме на антиєвропейські позиції, тим сильнішим буде спротив Брюсселя. Отже, перспектива залежить від Орбана, а також від того, наскільки його використовуватиме кремль для внутрішньої дестабілізації в ЄС. Надіюся, що Угорщина таки вирішить відійти від краю прірви, а не стрибати в неї», - підсумовує Володимир Огризко.
«Орбан та його режим сьогодні переживає чи не найбільший виклик за останні 12 років перебування при владі»
За словами директора Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, Угорщина загалом у 7-річному бюджеті до 2027 року мала б отримати від ЄС 22 млрд євро, а зараз вона може втратити половину від цих грошей.
«Гроші Угорщина може втратити згідно з новою процедурою Верховенства права, коли виділення коштів прив'язується в ЄС до виконання критеріїв, що пов'язані з корупцією, тендерними процедурами й так далі. Через подібні критерії Угорщина останні півтора року не може розпоряджатися 5,7 млрд євро, які надає ЄС на відновлення після COVID-19. Угорщина єдина країна, яка не просунулася ні на крок у погодженні цього пакету і може взагалі втратити ці кошти, тому що спливає час їх використання», - пояснив експерт.
Пан Тужанський зауважив, що нові втрати Угорщини можуть становити 7,5 млрд євро у рамках нової фінансової програми від ЄС, які, знову ж таки, пов'язані з недотриманням Угорщиною законодавства ЄС.
«Щоб розуміти загальні пропорції, то Угорщина загалом у 7-річному бюджеті до 2027 року мала б отримати від ЄС 22 млрд євро. А зараз йдеться, що втрати можуть бути у третину, а навіть й у половину. Це серйозні гроші, які компенсувати ніхто не зможе, хіба що теоретично росія або Китай, - каже експерт. - Але рф зараз не у тому стані, щоби дарувати такі гроші. Ось приклад з російськими грошима в Угорщині – проєкт атомної електростанції під назвою Paksi, який анонсований ще у 2014 році, але і досі нікуди не просунувся. Тобто це такі собі віртуальні гроші, які неспівмірні з грошима ЄС. Щодо Китаю… Тут також не все просто, проєкт «Один пояс – один шлях» за останні роки скоріше згортається, ніж розгортається».
Отже, Орбан боротиметься за гроші ЄС.
«Хай не публічно, але кулуарно буде переконувати Євросоюз, однак часу у нього не багато, бо до листопаду йому треба це все зробити», - додає пан Тужанський.
Одночасно, продовжує він, уже виникли певні маніпуляції, що рішення ЄС заблокувати 7,5 млрд євро – це умовні санкції проти Угорщини за те, що вона не хоче погоджувати обмеження проти рф, що Орбан лояльний до путіна.
«Насправді, це не зовсім так. Йдеться більше про політичний контекст: законодавство Угорщини не відповідає законодавству і стандартам ЄС з точки зору прозорості, боротьби з корупцією, тендерних процедур і так далі. Банально – ЄС не хоче давати гроші в ту країну, де вони опиняються в руках певних наближених осіб, і на них купуються замки. ЄС не збирається фінансувати корупційні нюанси режиму Орбана», - звертає увагу директор Інституту центральноєвропейської стратегії.
Який висновок? А такий, що Орбан все чудово розуміє, що «Х’юстон, у нас проблеми!» І тому ця його заява…« була сказана не публічно, а лише для своїх. Звісно, Орбан таким чином оприлюднив власне бачення. Але, як я уже казав, нинішня економічна ситуація в Угорщині, мабуть, чи найбільший виклик для Орбана та його режиму за останні 12 років безперервного перебування при владі. Це не просто деморалізує команду Орбана, а ставить під сумнів його авторитет, майбутнє і майбутнє його партії», - вважає політолог.
Тож через подібну комунікацію Орбан намагається приховати власні проколи.
«Що саме приховати? Свою міжнародну ізоляцію, недоліки власної політики й так далі. І показати натомість впевненість у тому, зокрема, що правитиме до 2030 року, - розповідає пан Тужанський. - Через самонавіювання Орбан намагається мобілізувати себе, мобілізувати та підбадьорити своїх партійців, щоби спробувати якось вирулити з надскладної ситуації. Як на мене, то в цій його промові, як і, власне, в багатьох попередніх – великий відсоток блефу».
«Брюссель просто не має права лишити без належної уваги авторитарні замашки прем’єра країни, яка є частиною ЄС»
«Консервація влади в Угорщині (Орбана у 2022 році переобрали прем’єром уп’яте) не може не бути тривожним дзвіночком для Євросоюзу», - каже колишній прем'єр-міністр України Анатолій Кінах.
Цю країну, продовжує він, вважають чи не останнім «другом» путіна в Європі.
«Насправді, в угорському суспільстві більша частина – щонайменше 55-60% – усе ж підтримує Україну та наших людей, які шукають тимчасового притулку через війну, розв’язану рф. Так, це не 92% як, приміром, у Польщі, але тим не менш, - звертає увагу експерт. - Окрім того, на проєвропейський курс Угорщини вказує риторика її президентки Каталін Новак, котра хоч і має обмежені повноваження згідно з конституцією, проте представляє Угорщину на міжнародній арені й формує позицію держави в міжнародній політиці».
Новак засудила війну рф в Україні та однозначно підтримала наш вступ до ЄС.
«Партія ж Орбана має, це ж очевидно, значну і стабільну підтримку в суспільстві», - додав пан Кінах.
«Тому поки що політика Будапешту саме за прем’єрства Орбана буде незмінною. Він підігруватиме настроям консервативних виборців, показуватиме свою «силу», але буде залежним від фінансування з боку Євросоюзу: «Як бачимо, погрози ЄС забрати фінансування в 7,5 млрд євро змусили його швиденько виконати свої зобов’язання. Втім, позиція Будапешта є великим викликом для Євросоюзу. Брюссель просто не має права лишити без належної уваги та реакції настільки авторитарні замашки прем’єра країни, яка є частиною ЄС».
Продовжити фінансування в попередньому обсязі після виконання урядом Орбана суто формальних умов – значить закрити очі на порушення ним європейських цінностей і, по суті, пропаганду розколу самого ЄС.
«Тому тут потрібна більш жорстка позиція ЄС. Можливо, їх активна співпраця із Новак, а також саме із проєвропейськими партіями Угорщини. Крім того, слід показати, що подібна політика офіційного Будапешту у разі її продовження може коштувати країні права голосу ЄС, а також - обмеження у фінансуванні», - підкреслив експерт.
Натомість поки Євросоюз вибрав доволі м’які санкції: випробувальний термін на 2 місяці із замороженням коштів для Угорщини та вимогу виправити недоліки в частині дотримання верховенства права.
«Про заклики уряду Орбана до розколу Євросоюзу, підтримку ним путіна, системні порушення владною партією європейських цінностей у рішенні ЄС не йшлося. Сподіваюся, що ЄС, врешті-решт, дозріє й дасть оцінку політиці Орбана як такій, що сприяє укріпленню автократії в центрі Європи», - підсумовує Анатолій Кінах.
Мирослав Ліскович. Київ