Ще про вибухи в глибокому російському тилу: Україна багато може у сфері озброєнь
Після атак по тилах рф союзники називають українців «неймовірно інноваційними». І це доводить: розробок у нас справді багато. Залишається їх запровадити…
Атака на тилові аеродроми росії. Про подробиці сказано достатньо, нема потреби повторювати (з попереднім матеріалом Укрінформу на цю ж тему можна ознайомитися за посиланням). Втім, навіть на четверту добу існує ряд важливих моментів, які вказують на те, що цей інцидент — більш ніж не рядова подія.
Авіабази у Рязані (“Дягілєво”) та Саратово (“Енгельс”) — це один із елементів сил ядерного стримування рф, тієї самої ядерної тріади, яка мала демонструвати всьому світу “кузькіну мать” і якою путін неймовірно пишався. Однак ЗСУ поставили все це діло під сумнів. Виявляється, що стратегічна авіація рф надзвичайно вразлива для зовнішніх атак — хоча якраз її захищати повинні краще, ніж кремль. Стратегічні бомбардувальники можна вивести з ладу ударами дешевих безпілотників (вартість одного “стратега” і навіть десятка спрямованих проти нього БПЛА абсолютно незрівнянна, - Авт.); прикриття важливих авіабаз ППО як мінімум, поставлено у них геть погано. І найважливіше — це побачив весь світ, зокрема неодноразово залякувані російською ядерною дубиною США і Європа.
“Я навіть боюся припустити, скільки грошей вкрадено російськими генералами та командирами ВПК на створення системи захисту стратегічних об'єктів від нападу з повітря. Я впевнений, що не один мільярд навіть не рублів, а доларів перекочували до їхніх кишень за показ путіну гарних слайдів та мультиків про російський «Залізний купол». Не кажучи вже про Держпремії та ордени з медалями...” - пише колишній віце-прем'єр росії Альфред Кох.
З тим, що російська корупція допомогла зруйнувати міф про “другу армію” можемо погодитися. Але тільки частково. Тому що головний руйнівник міфів — це, безсумнівно, ЗСУ.
Втім, повернімося до теми, а саме: яку ситуацію для агресора створив цей “вибуховий інцидент” на міжнародній арені, зокрема у сфері стратегічного ядерного протистояння зі США?
Потужний репутаційний удар: світ побачив, що жодного “аналоговнєт” озброєння в рф просто не існує
Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко пропонує подивитися на ситуацію очима американців та їх союзників по НАТО: більш ніж на 700 км вглиб території росії зміг залетіти якийсь об’єкт, назвемо його умовно БПЛА, й нанести удар по стратегічному аеродрому, на якому було сконцентровано стратегічні бомбардувальники-ракетоносці, які на сьогодні рф не здатна виробляти та які входять до її ядерної тріади.
“Літаки — Ту-95МС і Ту-22М3 — зазнали серйозних ушкоджень. Гучно розпіарена російська ППО не змогла справитися з невідомим літальним об’єктом. Уявляєте, як цей інцидент обговорювали ті країни, які рф історично та геополітично вважає своїми ворогами? Це просто колосальний репутаційний навіть не удар, а нокаут — саме російському ВПК, який фактично продемонстрував усьому світу те, що рф не захищена, нічого не може зробити у своєму повітряному просторі з проникненням якихось «об’єктів”, - акцентує пан Коваленко.
Росія експортувала багатьом країнам комплекси ППО, розповідаючи про те, що ці системи — надсучасні, що вони не мають аналогів у світі.
“Та насправді російський ВПК уже давно деградував. Жодного “аналоговнєт” озброєння в рф не існує. Це фейк. Натомість, існує виключно модернізація та модифікація радянського озброєння”, - додав військовий експерт.
Тобто зараз увесь світ, щонайперше, країни, які купували в росії ЗРК та системи ППО, пересвідчилився в тому, наскільки все це діло справді “ефективне”.
Політолог Дмитро Сінченко, який сьогодні захищає нашу державу у складі УДА стверджує, що ця атака суттєво знизила на Заході рівень страхів перед загрозою ядерної війни.
Стало очевидним, що росія не тільки не має бажання використовувати ядерну зброю через вплив свого найближчого партнера, Китаю, а також погрози США, а не має достатньої спроможності, щоб застосувати цю зброю.
“Якщо окупанти не можуть захистити свої дорогі стратегічні бомбардувальники від дешевих безпілотників, то вони не зможуть захистити й інші свої ядерні об'єкти. Ядерна зброя — це зброя стримування. І сьогодні це стримування не працює ”, - каже політолог.
Україна зможе звільнити від окупантів всі захоплені Москвою території, і ті, що були захоплені цього року й вісім років тому.
“І навіть сто років тому. Адже сакральної російської території більше не існує. А ядерна загроза зведена до мінімуму”, - підкреслив пан Сінченко.
Втім, без ефективно проведеної наземної розвідки такі атаки не були б можливі. Тобто схоже, що тривалий час групи українських розвідників та диверсантів майже безперешкодно вивчали об'єкти атаки на місці. Спілкувалися. Збирали інформацію.
“Безумовно, слід відзначити ефективність нашого спецназу, роботу якого не зафіксувала ворожа контррозвідка. А це свідчить про дуже високий рівень підготовки українських бійців”, - переконананий політичний експерт Євген Савісько.
Отже, ворожі тили не такі вже й міцно захищені. Тобто попри необхідність для ЗСУ далекобійних ракет, в разі потреби, наші спецпризначенці можуть обійтися і без них.
“США отримали можливість більш тверезо оцінити готовність рф до ядерного протистояння. Засобів для путінського шантажу стає все менше. Не виключено, що українським спецназівцям злили інформацію з надр фсб чи гур міноборони росії”, - вважає пан Савісько.
В будь-якому разі, ЗСУ дали путіну чергового ляпаса, який оцінили наші союзники та партнери, наголосивши на тому, що не заперечують, аби Україна розробляла і застосовувала власні далекобійні засоби. Зокрема, про це сказали глава Пентагону Ллойд Остін та заступниця Держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд.
“Український народ є неймовірно інноваційним. Він робить свої власні безпілотники, повітряні та морські, які є неймовірно ефективними”, - заявила пані Нуланд.
Що сьогодні відомо про українські розробки далекобійного озброєння? Що своє ми виробляємо?
Інженерними мізками Україна славиться на весь світ, розробок є багато
Далекобійних ракет ATACMS для “Хаймарсів” поки годі чекати. Як марно чекати й, наприклад, “Томагавків”. Але той потенціал, який має Україна ніхто не забере. Деякі експерти стверджують, що удари по Енгельсу і Дягілєвому ЗСУ могли нанести старими радянськими безпілотниками Ту-141 “Стриж”. Мовляв, характеристики цілком підходять. Зрештою, і “Стрижів”, а також їх “побратимів” Ту-143 «Рейс» — у нас на складах щонайменше декілька сотень. Вироблялися ці розвідувальні БПЛА на Харківському авіазаводі, а двигуни у них від Запорізької “Мотор-Січ”.
“Але для такої місії прототипи мали бути серйозно модернізовані. Якщо це дійсно так, то із застарілих розвідувальних безпілотників їх переробили на сучасні баражуючі боєприпаси. Тож фактично тепер — це крилаті ракети”, - наголошує керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.
Очевидно, про інші БПЛА дальньої дії говорить речниця “Укроборонпрому” Наталія Сад — ці універсальні безпілотники, які можуть бути застосовані в якості дронів-камікадзе, теж мають дальність польоту до тисячі кілометрів і бойову частину до 250 кг. Ще низку проектів в передвоєнний період демонстрували українські виробники, зокрема КБ “Луч”.
“Тоді ці проекти Міністерство оборони не зацікавили. Тепер настав час оцінити їх бойові спроможності на практиці. До слова, фахівці КБ “Луч” говорили і про те, що ПКР “Нептун” може бути легко перероблений з протикорабельної ракети для ураження наземних цілей, а ще - про збільшення їхнього бойового радіусу. Питання лише в тому, чи доцільно це, чи краще приберегти “Нептуни” для наступної “Москви”, носіїв “Калібрів”, - розмірковує військовий експерт.
Ще краще у нас справи з дронами середнього радіусу дії. Фахівець вважає, що регулярні “бавовни” в Севастополі, Саках, Гвардійському, Джанкої свідчать про те, що їх виробництво вже поставлене “на потік”.
“Декілька таких атак росіяни змогли зафільмувати — вони дуже схожі на «Перший Народний комплекс БПЛА» - PD-1 i PD-2, які виробляються приватною компанією UkrSpecSystems разом з волонтерами” - додав Павло Лакійчук.
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь нагадує, що у нас були розробки ще задовго до 2014 року, а після — тим більше. На численних виставках, як от “Зброя і безпека”, яка щорічно проходить у Києві, було представлено різноманітні безпілотники. Звісно, у нас, як в усьому світі, традиціоналізм у сприйнятті БПЛА не дозволяв так різко перейти від традиційної авіації, традиційних підходів Холодної війни, тих же крилатих ракет, до саме розуміння можливостей безпілотних систем. Хоча, дрони-камікадзе існували й раніше. Ізраїль розробляв такі системи, потім Україна разом із Польщею...
“Той же Іран продемонстрував, що насправді країна може й не бути високо технологічно розвинута, ба більше, може знаходитися під санкціями, отримувати якимись обхідними шляхами навіть не закриті технології, а загальнодоступні, втім, створювати системи, які при своїй дешевизні завдавати істотної шкоди противнику. І цей підхід точно буде використаний багатьма країнами, зокрема й Україною, яка, на відміну від того ж Ірану, набагато більш розвинена з точки зору авіакосмічної галузі, а тому точно здатна створити щось ефективне з дальність у 1-2 тисячі кілометрів”, - каже військовий експерт.
Якщо говорити про конкретну номенклатуру, то, за словами пана Самуся, є багато чого перспективного.
“Водночас багато чого, а особливо зараз, розкривати не можна. Але все ж згадаю про, наприклад, “Сокіл-300” від КБ “Луч”, - каже він.
“Сокіл-300” - це потужний ударний український БПЛА, який називають конкурентом “Байрактара”. Маса корисного навантаження, яке може нести цей дрон, становить 300 кг. В залежності від двигуна, крейсерська швидкість — від 150 км/год до 335 км/год, а максимальна — до 580 км/год. Дальність польоту — від 1000 км до 3300 км.
Щодо дронів-камікадзе, то з цим озброєнням також є прогрес. Після 24 лютого Україна шукала альтернативу крилатим ракетам, а ці системи, на думку експертів, вважаються досить ефективними, тому процес значно пришвидшився.
До речі, морські дрони — з тієї ж опери. До широкомасштабного наступу рф в України взагалі не було таких систем, хоча розробки, хай на рівні проектів, але велися.
“Нам потрібно було якось конкурувати з флотом агресора. І от морські дрони — підводні/надводні — вважаються найбільш перспективними, - стверджує пан Самусь. - Зрештою, флот морських дронів обійдеться значно дешевше. Приміром, один корвет — це $400 млн. А тепер уявіть, скільки за таку суму можна дронів зробити”.
Дрони теоретично можуть знищити всю морську міць ворога в Чорному морі, яка оцінюється в десятки мільярдів доларів.
Однак повертаючись до повітряних БПЛА. Крилаті ракети вважаються більш уразливими, ніж безпілотники. Чому? А тому, що БПЛА — нехарактерна ціль. Принаймні, поки що. Але з часом ППО адаптується. Так само, як наша ППО адаптувалося до іранських “Шахедів”. Наприклад, у ніч на 7 грудня Повітряні сили ЗСУ збили над Україною 14 із 14 запущених “Шахедів”. 100% результат!
“Тим не менш, ППО рф виявилися неготовими до загроз такого типу. І поки ми зберігатимемо ефект несподіваності, триматимемо в секреті наші далекобійні можливості — слід чекати “бавовни” в різних куточках рф”, - наголошує Михайло Самусь.
Що стосується далекобійних ракет, то їх ми також можемо виготовляти. Технології відповідні є. Єдине, чого нам всі ці роки не вистачало, так це концентрації ресурсів фінансових, технологічних. А головне — концентрації держави на виготовлення таких систем. Експерти нагадують, що від початку відновлення української незалежності у програмах озброєння завжди був присутній оперативно-тактичний ракетний комплекс.
“Якщо ми навіть згадаємо концепцію 90-х і початку 2000-х років, то в ЗСУ мав бути компонент так званих нестратегічних систем стримування. Тобто це не ядерний, але ракетний комплекс, покликаний завдавати противнику такої шкоди, яка примусить його не починати війну, або завершити уже розпочату, - розповідає директор New Geopolitics Research Network. - Цей компонент нестратегічних сил стримування передбачав створення достатньої кількості з’єднань, втім, як правило, до практичної реалізації не доходило, бо коли рахували вартість цих розробок, то сума сягала кількох мільярдів доларів”.
На той момент це вважалося непідйомною сумою. Пан Самусь каже, що до 2014 року з бюджету виділялося 40 млн гривень на розробки, а на закупівлю — нуль.
“Тому все, що робилося — робилося виключно ентузіастами, як от Олегом Коростильовим, гендиректором КБ “Луч”, який фактично за власні кошти розробив протикорабельні системи, “Нептун”. І коли держава звернула на це увагу й сконцентрувала сили, ресурси, фінанси — одразу все почало працювати”, - наголошує він.
В контексті далекобійних систем можна згадати й інше конструкторське бюро — “Південне”, одним з найвідоміших проектів якого вважається ОТРК “Грім-2” (він же “Сапсан”). Це мобільний комплекс з ракетами, що здатні влучати у наземні цілі на відстані до 280 км. Бойова частина осколково-фугасна чи проникаюча осколково-фугасна — для добре броньованих об'єктів. Попри те, що комплекс має не крилаті, а саме балістичні ракети, які вважаються менш керованими, в “Південному” постійно наголошували, що “Грім-2” є високоточною зброєю.
Інший проект конструкторського бюро — дозвукова крилата ракета “Коршун-2”. Ця розробка за схемою побудови та застосування мала стати аналогом американських крилатих “Томагавк” чи російських “Калібр”. Ракета “Південного” мала розміщуватися на самохідній пусковій установці, втім, могла й базуватися і на кораблях та авіації. Потенційна дальність дії — до 1,5-2 тис. км, тобто “Коршун-2” міг отримати статус стратегічної зброї.
Проте в якому статусі на сьогодні перебувають згадані розробки — невідомо.
“Це секретна інформація — під грифом “Цілком таємно”. З відомого у нас є “Вільха”, яка здатна бити на відстань до 130 км, а також “Нептун” — до 300 км. Втім, це дещо не ті показники. Тобто ні перший, ні другий комплекс не зможуть дотягнутися до тих же стратегічних аеродромів рф, які знаходяться на відстані 700 км від кордону України. Тому потрібно інше озброєння, - акцентує військовий оглядач Олександр Коваленко. - Що про це відомо? Справа в тому, що ми точно не знаємо наскільки об’єкти нашого ВПК були пошкоджені російською агресією. Це не повідомляється. І не повідомлятиметься. Відтак робити якісь висновки щодо того, що ми зараз можемо зробити, на що взагалі здатні — це більше про теорію. Але ствердно можу сказати, що в України на сьогодні з’явилися можливості отримувати величезну кількість технологій від наших міжнародних партнерів, про які ми до 24.02.22 і мріяти не могли”.
Навіть ті відомості, які озвучують представники, наприклад, того ж ДК “Укроборонпром” — це крупинки, з них цілісну картину не складеш.
“В будь-якому разі, і це головне, Україна багато чого може. Технічна і технологічна проектна думка в нас завжди була на дуже високому рівні, ще за радянських часів. Єдине, чого нашим розробникам не вистачало всі ці роки — фінансування, а також технологій, щоб відійти від радянських зразків й інтегрувати західні. Аби наша зброя стала більш сучасною, більш високо технічною і технологічною. Після 24.02.22 в України з’явилася можливість для практичної реалізації далекобійних планів. Водночас у раші з цим сьогодні величезні проблеми” - резюмував Олександр Коваленко.
Мирослав Ліскович. Київ
P.S. Поки писався цей текст стало відомо, що лише упродовж останнього місяця ЗСУ отримали на озброєння 7 (!) зразків безпілотників українського виробництва. Про це заявив міністр оборони Олексій Резніков. Цитуємо: "Раніше армія приймала до експлуатації 1-2 зразки БПЛА на рік. Для порівняння: за останні 30 днів до експлуатації в ЗСУ допущено 7 зразків БПЛА українського виробництва. Зараз на розгляді перебуває ще 19 заявок. Ми плануємо ухвалити рішення по них до кінця року".