Активісти та родичі військовополонених закликають провести обмін «всіх на всіх»
Представники громадських організацій та члени родин військовополонених закликали міжнародні організації та причетних до процесу звільнення військовополонених провести обмін “всіх на всіх”.
Відповідні заяви вони озвучили в Укрінформі на брифінгу “Різдво у полоні: річні підсумки боротьби громадських організацій та членів родин щодо звільнення військовополонених українців”.
Зокрема, дружина військовополоненого, учасниця ГО "Вояцький Визвіл" Нора Сторожук зауважила, що українська армія і весь український народ стали символом незламності, але також в цьому році є "найголовніше розчарування - це дуже слабка і неефективна діяльність деяких міжнародних організацій".
“Ми маємо розуміти, що те, що працювало раніше, не працює в тих умовах, які є зараз. Це стосується не всіх організацій, а конкретно ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, міжнародна система безпеки в широкому значенні має отримати нові повноваження і нові ресурси. Це не стосується людей, які не працюють в цих організаціях, вони роблять все, що можуть, але ми говоримо про правила, засади і принципи, на яких базується їхня діяльність. Саме це не працює так, як треба і це треба терміново змінювати”, - наголосила Сторожук.
Вона висловила сподівання, що найближчим часом відбудеться широка зустріч з представниками Міністерства закордонних справ України, де будуть підійматися питання міжнародного розголосу і тиску на москву щодо умов утримання українців у полоні, відповідності міжнародних конвенцій та якомога швидшого визволення полонених.
“Ми вимагали і будемо вимагати якнайшвидшого обміну за реальною формулою “всіх на всіх”, - підкреслила Сторожук.
Брат цивільного заручника, учасник ГО "Цивільні в полоні" Ілля Гончар зазначив, що представляє інтереси близько 200 родин.
“Наші рідні — мирні люди, які на початок повномасштабного вторгнення не тримали у руках зброї. Це і медсестри, і водії, і викладачі, і охоронці, і підприємці, і навіть пенсіонери. Це люди віком від 18 до 80 років і старші. Це не тільки українці, але й громадяни інших країн, які до вторгнення жили і працювали в Україні”, - розповів Гончар.
За його словами, серед цивільних заручників є ті, кого жорстоко побили чи поранили під час затримання і вони потребують допомоги, “але країна агресор не опікується станом здоров’я цивільних заручників, що б не робили сім’ї полонених, вони не можуть добитися, щоб до їх рідних пустили лікарів чи представників Міжнародного комітету Червоного Хреста та гуманітарних установ, не кажучи вже про те, що багато родин навіть не знають, чи живі досі їх рідні”.
“У ці різдвяні дні ми хочемо звернутися до тих, хто може нас почути. Вельмишановні Папа Римський Франциск, Далай-лама, Всесвятійший Вселенський патріарх, патріарх Константинопольський Варфоломій, архієписком Кентерберійський, предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній, ми, родини цивільних заручників з України, звертаємося до вас і просимо посприяти поверненню наших рідних додому”, - наголосив Гончар.
Дружина військовополоненого, представниця 95 ОДШБ Ірина Латиш розповіла, що її чоловік пішов на фронт з перших днів повномасштабного вторгнення, на Київщині потрапив у російський полон, в якому перебуває вже 300 днів.
“Наразі ми знаємо про перемовини щодо поставок російського аміаку до Азії та Африки через територію України. Я закликаю міжнародну спільноту і всі міжнародні інституції, причетні до обмінів полоненими, знайти рішення для звільнення та обміну всіх на всіх. Спочатку повернення з полону всіх наших полонених, а потім вже російський аміак на світові поля”, - вважає Латиш.
Дружина військовополоненого, представниця військових медиків Маріуполя Світлана Богданенко наголосила, що у російському полоні перебуває “дуже багато військових лікарів, які взагалі не тримали ніякої зброї в руках, окрім шприца чи джгута”.
“Вони рятували життя. Тепер ми звертаємося до всіх міжнародних організацій, благаємо допомогти повернути медиків додому. Вони були в пеклі, вони всі з Маріуполя, це не тільки військові лікарі, є лікарі з госпіталю, цивільні, які теж знаходяться в полоні”, - зауважила Богданенко.
Своєю чергою мати військовополоненого Наталя Кравцова (ГО "Рада дружин та матерів захисників України "Жінки зі сталі") сказала, що зараз тисячі українських сімей, тисячі людей живуть у своєму особистому пеклі, не маючи ніякої інформації щодо долі своїх рідних, які стали на захист України і опинилися в руках ворога або зникли безвісти.
“Наразі більше, ніж 700 бійців Азову знаходяться в полоні росії 8 місяць. Я хочу, щоб всі запам’ятали ці цифри...Я хочу, щоб всі знали, що наша боротьба за них не закінчиться, поки кожен військовополонений чи цивільний не повернеться додому”, - підкреслила Кравцова.
Як повідомлялося, раніше на Софійській площі Києва родичі полонених військовослужбовців провели акцію "Полк Азов: Різдво в полоні".