Пам’яті захисника Донецького аеропорту Валерія Красняна (позивний «Барс»)
На Схід Валерій пішов прямо з київського Майдану в 2014-му
На Харківщині 24 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання загинув 51-річний Валерій Краснян з позивним «Барс». Чернівецький «кіборг», який з 2014 року брав участь у боях за місто Щастя, Веселу Гору, Металіст, Савур-Могилу та вивозив поранених з-під Іловайська, підірвався на міні.
На Схід Валерій пішов прямо з київського Майдану в 2014-му. Ніхто не кликав його на ім’я, лише називали за позивним - «Барс».
«Це псевдо «приліпилося» до мене ще в армії, де я служив у десантно-штурмовій бригаді. Хлопці жартували, що я, наче барс, всюди пролізу під час розвідки, – розповідав Валерій в одному із інтерв’ю. – Ніколи не думав, що доведеться захищати свою землю від російських окупантів. Коли ворог нападає на твою батьківщину, то обов’язок кожного чоловіка - стати на її захист, віддати свій борг. Хотілося мати свою незалежну державу, свою владу, чесні закони».
Ще у 1996 році Валерій Краснян вступив у громадську організацію «Тризуб» імені Степана Бандери. Там він потоваришував із Дмитром Ярошем. Восени 2014 року записався добровольцем у батальйон «Айдар». Згодом перейшов у Добровольчий український корпус (ДУК), де на той час воювали багато побратимів-патріотів. Там "Барса" призначили командиром 2-ї штурмової роти 5-го батальйону ДУК. Рота воювала в найгарячіших точках – Піски, Донецький аеропорт, шахта «Бутівка».
В експозиції «Наші» Національного музею історії України можна побачити серед інших фігуру чернівецького кіборга "Барса" та його особисті речі. Він стоїть на фоні зруйнованої вежі Донецького аеропорту з прапором, окропленим кров’ю його захисників. В аеропорт "Барс" потрапив під час другої ротації і знаходився там 8 днів і 9 ночей.
«Відступати не можна було. Бо якщо ти прийшов добровольцем, то повинен стояти до кінця. Найстрашніше – це сама війна. Найстрашніше, коли тебе зраджують, коли у людей немає честі, коли не відповідають за свої слова. Донецький аеропорт став переломним для всієї війни», - стверджував "Барс".
Справжнє щастя Валерій пізнав, коли повернувся з війни 2015 року і зустрів чернівецьку волонтерку Наталію. У подружжя народились двійнята. Тоді військовий зізнався, що вперше заплакав, коли взяв їх на руки.
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення росії, Валерій Краснян повернувся з-за кордону і вступив до лав Української добровольчої армії (де очолив «Роту Барса» у рідному 5-му батальйоні), а влітку 2022-го перейшов до 107-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Разом з побратимами він бився за Київ та Харківщину.
«Ніколи ні в кого не було з ним страху. Всі знали, що він першим встане і першим піде», – пригадує його посестра з позивним "Рижа".
"Барса" поховали 27 листопада 2022 року на Алеї Слави Центрального кладовища міста Чернівці. У Героя залишилися дружина, донька та син.
«Мамо, а можна піти в магазин, де продають серця, ми покладемо татові інше серце, і він буде жити», – так питали п’ятирічні двійнята Миколка та Богданка, яким розповіли, що їхній батько загинув на війні.
Перше фото: Докутолока