Житло для військовополонених: як це працюватиме
Миколаївщина стане пілотним регіоном, який запровадить розширену програму пільгових кредитів на житло для військовополонених. Потім її зможуть підхопити й інші області
Британський гімн починається словами «Боже, бережи Короля». А закінчується так: «…і нехай він завжди дає нам привід співати голосно й від щирого серця «Боже, бережи Короля».
На перший погляд, дивно: Король уособлює батьківщину, а невже батьківщину можна любити лише «з приводу», а не безумовно? З іншого боку, все вірно. Ми отримуємо цінні подарунки від коханої дружини або коханого чоловіка, навіть якщо кохаємо її/його безумовно. І такі знаки уваги лише підсилюють почуття.
Наші захисники й захисниці пішли на фронт захищати Україну не з розрахунку, а по волі серця. Та це не означає, що держава їм нічого не винна. Особливо якщо воїн заплатив за неї високу ціну – провів місяці в рашистському полоні.
Медична, психологічна, соціальна реабілітація – це той мінімум, який повинна робити держава для захисників, вирваних з рук окупантів. Я пропоную піти далі й забезпечувати таких людей житлом. Ось моя ідея.
Ще до повномасштабної війни в Україні працювала програма «єОселя». Завдяки ній кадрові військові, що потрапили в полон, могли отримати пільговий кредит на придбання житла. Умови – 3% річних та сплата першого внеску в розмірі 20% від вартості квартири.
Але в нинішніх умовах «єОселя» не вирішує всіх проблем. По-перше, тому що стосується лише професійних військових та залишає «за бортом» мобілізованих захисників. По-друге, тому що навіть 20% від вартості квартири часто є непідйомною сумою для звільненого полоненого та його сім’ї.
Другу проблему будемо вирішувати на рівні нашого регіону. Як голова Миколаївської облради я винесу на сесію проєкт програми, яка передбачатиме погашення першого внеску за квартири в рамках «єОселі» з обласного бюджету. Логічно, що програма стосуватиметься військовополонених, які мешкають саме на Миколаївщині.
Одразу виникає питання: чи є у Миколаївської області гроші на це? Так, гроші є. Обласний бюджет отримує від військовослужбовців, розквартированих на Миколаївщині, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Військові допомагають області – ми, у свою чергу, допоможемо військовим.
До того ж, йдеться не про таку й велику кількість людей. Та й квартири в Миколаєві не коштують як елітні котеджі в Кончі-Заспі.
До речі, ми не селитимемо наших захисників в старі радянські хрущовки чи панельки! Програма діятиме виключно для первинного ринку житла. Тобто кошти підуть на розвиток економіки регіону, оскільки нові квартири будуть купуватися у місцевих забудовників.
Миколаївщина стане першою ластівкою, пілотним регіоном. Сподіваюся, цю програму підхоплять й інші обласні ради. Позитивний приклад вже маємо: програму соціального захисту «Турбота» розпочали в Миколаївській облраді, а зараз її реалізують в декількох регіонах.
Забезпечення житлом – лише один із напрямків нашої роботи з військовополоненими. Ми розробляємо програми реабілітації, допомагаємо родичам полонених, намагаємося усунути бюрократичні перепони, налагоджуємо координацію різних відомств та багато іншого.
Якщо нам все це вдасться (а я в нас вірю), тоді держава, як співають британці, дійсно дасть ще один привід співати про неї. Хоча насправді нам не треба урочистих пісень. Буде достатньо, якщо наші захисники житимуть після перемоги у комфортних умовах.
Принагідно нагадаю, що військовополонені та їхні родичі можуть звертатися з усіма питаннями до Південної філії Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де я є координаторкою. Філія знаходиться в Миколаєві та обслуговує мешканців Миколаївської, Одеської й Херсонської областей.
Ганна Замазєєва, голова Миколаївської обласної ради, член Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, уповноважена Штабу Південного регіону