Пам’яті цивільного пілота, екоактивіста і піхотинця Геннадія Ковшика

Учасник харківського Євромайдану не міг стояти осторонь, коли 2014-го росія напала на Україну

«Війна забирає від нас найкращих» - так одноголосно кажуть друзі загиблого харків’янина Геннадія Ковшика.

«Напевно, всі харківські майданівці пам’ятають його. Чудову людину, справжнього патріота і одного з активістів ще з часів «Зеленого фронту» (громадської організації, що народилася в боротьбі проти вирубки Лісопарку в місті, - ред.). Учасник Революції Гідності з перших днів», - розповідає один з координаторів харківського Євромайдану, Володимир Чистилін.  

Геннадій Ковшик - пілот цивільної авіації на пенсії, приватний підприємець, почесний донор, а ще - принципово україномовний патріот. Енергійний, світлий і життєлюбний. Люблячий чоловік, батько і дідусь.

Геннадія завжди було видно на різноманітних заходах у Харкові - на велосипеді чи без нього, але завжди з прапором України, згадують друзі.

Він був одним із тих харків’ян, які у 2010 році відчайдушно протестували проти вирубки дерев у центрі міста. Тоді міська рада вирішила прокласти 4-рядну дорогу від вул. Сумської до вул. Новгородської. У зв'язку з цим мали знести сотні дерев. Дії влади, яку тоді очолював мер Геннадій Кернес, викликали спротив громадськості. Протистояння тривало 20 діб. Люди захищали дерева тілами, терпіли побиття. Після всеукраїнського розголосу були організовані “громадські слухання”: насправді до зали змогли потрапити та взяти участь у голосуванні вкрай мало захисників парка, тож зрештою міська влада перемогла, завдяки силі та адміністративному ресурсу.

Після Революції Гідності Геннадій Ковшик відправився на фронт у 2015-му. Зрозумівши, що воювати за спеціальністю пілота не вийде, у 50 років пішов до піхоти.

Він був військовослужбовцем 92-ої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. В її складі захищав Щастя, Авдіївку. Служив аж до літа 2021 року.

З початком широкомасштабної війни Геннадій повернувся в армію, служив у Харкові, а потім - у Донецькій області. Загинув 12 лютого на Донеччині під час евакуації поранених. Прощання із ним відбулося 16 лютого. Поховали Геннадія Ковшика на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова.

Вічна пам'ять Геннадію і всім нашим загиблим воїнам.