Пам’яті загиблого захисника Тараса Савчука (позивний «Вовкулака»)

Він ніколи не говорив про людей погано, а своїх побратимів знайомив із мудрістю стоїків

Тарас Савчук (позивний “Вовкулака”) загинув 22 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка Донецької області. Воїну було 29 років.

Народився Тарас у місті Золочів Львівської області. Після здобуття освіти у Львові працював в ІТ-компанії Abto Software. На шлях захисту країни та національної ідеї став задовго до 2022 року. Він був активним учасником подій Революції Гідності, а у 2014 році долучився до лав Збройних Сил України та захищав Батьківщину на сході: служив у 54-му та 131-му окремих розвідувальних батальйонах.

Фото: Фейсбук-сторінка Тараса Савчука

У лютому 2022 року, від початку повномасштабного російського вторгнення, Тарас разом із побратимами вкотре стали на захист України. Захисник був у складі 8-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обороняв Київщину, Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Луганську та Донецьку області.

Колеги Тараса з ІТ-компанії Abto Software зазначають, що він завжди був упевненим, але скромним, уважним, спокійним, але веселим та товариським. Дехто згадує, що воїн часто заявляв про готовність захищати державу в разі потреби. 

Фото: Фейсбук-сторінка Тараса Савчука

“Завжди було відчуття, що для Тараса війна не закінчувалась, навіть коли він був цивільним. Ще позаминулої весни та літа він питав, як виглядатиме співпраця, коли йому потрібно буде повертатись на фронт. Тоді це здавалось не на часі і трохи дивно. Але, очевидно, що Тарас краще відчував загрозу”, - каже колега Наталя. 

“Коли Тарас прийшов у компанію, він одразу нас попередив: якщо буде потрібно — піде на фронт. Це було за рік до війни. Ми тоді так здивувалися: "Про що він говорить? Наче наразі ніяких великих загроз немає“. А потім почалась повномасштабна війна і він одразу пішов", - додала колега Ксенія.

Фото: Фейсбук-сторінка Тараса Савчука

Савчук завжди був активним, мав широкий світогляд, що давало йому перевагу у кар’єрному зростанні. За словами усіх близьких та колег, Тарас був вихованою та дуже цікавою людиною.  

“Тарас — неймовірно розумна та світла людина. Він цікавився військовою історією, астрофотографією, любив походи в гори. Минулого року захопився мототуризмом. Також займався науково-дослідницькою діяльністю. Війна забирає найкращих. І це те, чого ми ніколи не зможемо пробачити росіянам навіть за сотні років. Нам бракуватиме тебе, друже. Дякуємо за твій подвиг”, - поділилися у компанії Abto Software.

Сестра загиблого, Марта, підкреслила, що він був опорою для усієї сім'ї, навіть коли його не було поруч. 

Фото: Фейсбук-сторінка Olha Hrytsiuk

“Останні роки рідко бував вдома, але навіть на відстані був підтримкою і опорою, ти був механізмом нашої сім’ї! Ти сіяв спокій і добро всюди... Ти б не стояв осторонь, коли прийшли на нашу землю, будь-хто, але не ти... Багато хто каже, що я втратила брата, єдиного, рідного, але ти зі мною, ти у моєму серці і в серцях всіх, хто тебе знав, назавжди! Спи спокійно, братику, ти був найдостойнішою людиною з усіх, кого я знаю”, - написала дівчина. 

Друзі полеглого героя присвятили його низку дописів. Кожен зазначає, яким патріотом був Савчук. 

“Ми багато чого обговорювали - від стосунків та книжок, до зачісок СС, він ніколи не говорив про людей погано, а своїх побратимів перед відбоєм знайомив із мудрістю стоїків. Ти був амбасадором Львова, фланерства і смачної кави, чоловічої витримки і манер, усіх земних чеснот. Завжди в ідеальній формі і з блиском в очах”, - такими спогадами поділилася близька подруга військового, Ольга Грицюк.

На Різдво, 25 грудня, у рідному місті тіло Героя люди зустрічали на колінах, віддаючи шану.

Фото: zolochiv.net

Вічний спочинок захисник України знайшов на Алеї Слави у рідному місті.

У Тараса Савчука залишилися батьки, сестра та дівчина. 

Зараз рідні збирають підписи для присвоєння захиснику звання Героя України (посмертно). Підписати петицію можна тут. 

Вічна Слава та пам'ять полеглому Герою!

Перше фото: Фейсбук-сторінка Тараса Савчука