Відтепер з путіним порядні люди не спілкуватимуться. До чого це призведе?

Міжнародний кримінальний суд, висунувши Путіну обвинувачення у викраденні дітей, творив принципово нову ситуацію на світовій арені

Ордер на арешт путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом, підводить риску під дискусіями щодо ролі та місця Росії і її керівництва у міжнародному співтоваристві. Альтернатива буцімто несправедливому світоустрою, якою намагалася зобразити себе путінська Росія, виявилася альтернативою кримінальних злочинців і пропозицією підтримки злочинів. Українці розуміли це віддавна, міжнародне співтовариство лише зараз підтяглося до усвідомлення та прийняттю цього постулату. Президент Зеленський у своєму відеозверненні, назвав крок МКС «історичним рішенням, з якого почнеться історична відповідальність».

Міжнародний кримінальний суд. Інстанція, яка судить і президентів

Ордер МКС було виписано на підставі заяв, поданих прокуратурою ще 22 лютого, але інформацію оприлюднено на офіційному інтернет-ресурсі МКС тільки вчора. Звинувачення, які висунуто російському автократу та його подільниці, дитячому омбудсмену Марії Львовій-Бєловій, звинувачують владіміра путіна у масовому викраданні українських дітей. Кіднепінг та насильство над дітьми є одним з найбільш огидних злочинів. На такому тлі будь-які розпатякування про геополітичні катастрофи, «мовні утиски», про які так полюбляють розповідати російські пропагандисти-окозамилювачі, відразу виявляються тим, чим вони і є насправді – спробою відбілювання кривавої російської війни проти України та її народу.

Цікавим аспектом є й те, що Міжнародний кримінальний суд виграв своєрідне змагання за те, у чий юрисдикції буде проходити розгляд справи путіна та його поплічників. Адже точилися розмови, про необхідність запровадження Спеціального трибуналу по російських злочинах, а МКС наполягав, що такий процес не потребує створення окремого судового органу і цілком може відбутися в межах з повноважень та можливостей МКС. Навіть якщо Спецтрибунал по Росії буде створений та справу путіна передадуть до його відома, МКС отримав беззаперечний пріоритет: це суд зафіксував, що сукупність фактів дає юридичні підстави підозрювати путіна у скоєнні тяжкого злочину та потребує його арешту.

Люди західної цивілізації уміють поважати суд та судові рішення, і тому оприлюднення інформації про розшук путіна як кіднепера справило неабияке враження на неполітизовану частину західного світу. Реакція політиків та держав на таке рішення тільки формується та формулюється, хоча прецеденти з виписування ордера на арешт діючих керівників держав уже траплялися. Міжнародний кримінальний суд виписував ордери на арешт президента Судану Омара аль-Башира та «лідера лівійської революції» Муаммара Каддафі,

Під час розгляду кримінальної справи помер у нідерландській в’язниці колишній президент Югославії Слободан Мілошевич. Ордер на арешт керівника ядерної держави і постійного члена Ради безпеки ООН видається вперше, але це є потужним сигналом для усіх країн та народів. Коли злочини фіксуються, їх натхненники та виконавці не мають імунітету від судового переслідування лише по факту перебування на якійсь посаді – аж до глави держави.

Міжнародний кримінальний суд як інституцію створено на виконання положень Римського статуту. Його підписали 150 та ратифікували 123 держави світу, які домовилися спільно виступати проти порушення міжнародних правових норм та запобігати злочинам. Розслідування та вироки МКС завжди є не тільки резонансними та такими, що мають суттєвий вплив на загальнопланетну суспільну мораль, але й ніколи не викликають сумнівів у їх справедливості. Прикладом є виправдання, за недостатніми доказами, колишнього президента Кот-д'Івуару Лорана Гбагбо після семи років арешту.

Якщо МКС розпочинає судове розслідування та виписує ордер на затримання ймовірного злочинця, це означає, що його співробітниками зібрано чималу кількість доказів, які свідчать про скоєння злочину. путін та Львова-Бєлова самі визнали свою причетність до викрадання українських дітей, коли у прямому ефірі 16 лютого 2023 року розіграли інтермедію, яка мала б продемонструвати піклування росіян про дітей зі знищених ними самими українських міст та сіл. Під приводом гуманітарної стурбованості росіяни забирають дітей від їхніх батьків та передають на усиновлення у російські сім’ї, вивозять на російську територію українських дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Нічим іншим, як викраденням, це назвати не можна.

У цього злочину є й інший аспект – спроба «росіянізації» українських дітей, по аналогії з германізацією та аріїзацією часів нацизму, коли насильно відібрані та викрадені у захоплених країнах діти передавалися на виховання в «арійські» родини, що призводило до повної втрати дітьми їхньої національної ідентифікації, зв’язку з батьківщиною та справжніми родичами.

Політичні наслідки: дуже погано для пу…

Рішення МКС має і матиме і цілу низку політичних наслідків, як в цілому у міжнародній політиці, так і у низці країн, де росіяни, російська агентура та їхні корисні ідіоти не полишають спроб привернути суспільну думку якщо не на свою користь, то, принаймні, відвернути увагу більшості від війни. Почасти такі спроби знаходять відгук і в американців, і в європейців, адже коли пропутінські спікери кажуть, що війну потрібно припинити, на будь-яких умовах, то чимало хто з пересічних обивателів погоджується. Дійсно, що хорошого у війні й чому б тій далекій Україні не поступитися частиною територій заради її припинення?

Інша справа, коли на увесь світ заявлено, що Росія і її президент крадуть дітей, адже сучасний західний, цивілізований світ збудований на безумовній любові та трепетному відношенні до дитинства. Діти, їх доля, фізичний та психологічний стан охороняються законами, поліцією, соціальними службами, родинами. Люди, які здійснюють не те що злочини, а просто щось недружнє щодо дітей, автоматично викреслюють себе з пристойного суспільства, переміщаючи самих себе в розряд ізгоїв. Власне, це й зробив путін, а МКС - зафіксував.

Трохи історії. У 1932 році західне суспільство слідкувало за трагічними подіями – викраденням сина знаменитого авіатора Чарльза Ліндберга. Дитину, якій не виповнилося й двох років, було викрадено з метою отримати викупу. ЗМІ дали мільйонам читачів та слухачів можливість слідкувати за перебігом цієї драми. Усі сподівалися на щасливий фінал, але викрадач гроші взяв, але дитину вбив. Цей злочин, скоєний проти беззахисної дитини, назавжди перевернув свідомість цивілізованих людей. Якщо ще у 1907 році гумористична новела О. Генрі «Вождь червоношкірих» викликала лише регіт читача на адресу невдалих кіднеперів та навіть певне співчуття до них, то після трагедії з дитиною Чарльза та Енн Ліндбергів навіть натяк на емпатію до злочинців такого штибу стала неможливою.

Згодом вбивцю дитини було виявлено та засуджено до страти.

Реакція: хтось готує кайданки, дехто – примірює їх на себе

Низка західних діячів, які закликають «почути Росію» та згорнути допомогу Україні, відучора повинні зважати на те, що відтепер вони фактично стають якщо не співучасниками, то принаймні адвокатами викрадача дітей. Одна справа заявляти, що ти за мир і проти війни та руйнувань, на будь-яких умовах, зовсім інша – виступити адвокатом держави, яка є організатором масового викрадання дітей. Спроби відбілювання путіна, заклики до врахування російської «точки зору» відтепер прирівнюватимуться до спроб виправдання кримінального злочинця. Контакти з путіним стають токсичними й можуть назавжди зіпсувати політичну кар’єру навіть найпопулярнішого діяча.

Під питанням не лише можливість візитів російського президента до країн, які ратифікували Римський статут та визнають юрисдикцію МКС. Навіть візити до Москви будуть розглядатися як спроби показової декриміналізації злочинця. путін опинився у ситуації, коли його викреслено зі списку тих, з ким варто шукати компромісу та вибудовувати відносини. Водночас це є потужним сигналом до російських, даруйте на слові, «еліт», які все ще мають шанс уникнути від кримінального переслідування, зберегти свої статки та можливість залишитися впливовими гравцями у повоєнній, умиротвореній Росії. Російським «елітам» більш ніж прозоро дали зрозуміти, що їхнє чіпляння за путіна є небезпечним для них з огляду не лише на репутаційні, але й цілком кримінальні ризики.

Те, що світ по-різному зреагував на рішення МКС - не дивно…

Передусім, вельми цікавими є продовження теми від самого МКС. Його генеральний прокурор Карім Ахмад Хан заявив, що МКС й надалі продовжить взаємодію з Росією, і пояснив це тим, що суд розглядає ще декілька справ про злочини. Зокрема, про вбивства російськими військовими мирних мешканців у Бучі. «Ми без вагань подамо нові клопотання про ордери на арешт, коли цього вимагатимуть докази», заявив Карім Ахмад Хан.

А от президент Сербії Алєксандр Вучич вважає, що видача ордера на арешт путіна є способом тиску на країни, які продовжують співробітництво з Росією. Щоправда, сербський президент не сказав ані слова про те, як він ставиться до викрадення дітей росіянами, напевно, вважаючи це незначним, у порівнянні з загрозою порушення дружніх стосунків з Росією.

Очікувано відреагували країни Балтії, які добре знають ціну Росії та її керівництву. Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас вважає, що «З першим ордером на арешт путіна МКС посилає історичний сигнал: усі звірства проти України витікають зі злочинної політики російського керівництва.». Міністр закордонних справ Латвії Ринкевичус у своєму твіті написав «Я вітаю рішення МКС видати ордер на арешт пана путіна з Росії, жодної безкарності для тих, хто порушує міжнародне право».

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ Жозеп Барель заявив, що рішення МКС «є лише початком процесу із притягнення винних до відповідальності» та наголосив: «Безкарності бути не може».

Представник офісу генерального секретаря ООН Антоніу Гуттеріша заявив, що путін, після видачі ордера на його арешт, не став для ООН персоною нон-ґрата і що генсек Організації Об’єднаних Націй «буде говорити з тим, з ким йому потрібно поговорити, щоб вирішити питання, які стоять перед ним». Речник ООН Стефан Дюжаррик не згадав про те, що кількість місць, які можуть стати майданчиком для розмов з путіним, віднині суттєво скоротилася, принаймні, на територію 123 країн, які ратифікували Римський статут.

Серед заяв, що коментують рішення МКС, важливою є заява міністра юстиції Німеччини Марко Бушмана, який охарактеризував видачу ордера як «важливий сигнал рішучості», та додав: «Хто, як путін, розв’язує кровопролитну війну, той повинен відповісти за це у суді».

Буде цікаво дочекатися реакції тієї частини західних інтелектуалів, які обурювалися ствердною відповіддю президента США Джозефа Байдена на запитання, чи вважає він Путіна вбивцею. Коментуючи рішення Міжнародного кримінального суду, пан Байден заявив: «Думаю, це обґрунтовано… Є проблема в тому, що ордер на міжнародному рівні не визнаємо і ми. Проте, на мою думку, це дуже сильний крок»

Керівники держав та релігійні лідери, які продовжуватимуть спроби про щось домовитися з путіним та його поплічниками, відучора лишилися майже усіх аргументів, за виключенням єдиного – у путіна і таких як він є Бомба, а відтак - право сили. Втім, історія людства свідчить, що жодна сила не є нездоланною.

Дмитро Редько, Київ

На фото анонса – зустріч путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової у березні 2022 року, на якій вирішувались питання щодо майбутнього депортованих українських дітей (фото пресслужби президента росії)