Мільйон боєприпасів від ЄС для України: це багато чи мало?
Для контрнаступу мільйона снарядів достатньо, але за умови, що ЗСУ отримають їх значно швидше. Наші потреби – 300-500 тис. щомісяця
20 березня у Брюсселі країни-члени ЄС погодили безпрецедентний для Євросоюзу план на 2 мільярди євро для забезпечення нашої держави мільйоном артилерійських снарядів протягом 12 місяців.
«Країни ЄС мають забезпечити негайну доставку Україні великої кількості боєприпасів, серед яких 155-міліметрові артилерійські снаряди з існуючих запасів або замовлень, що чекають. Для компенсації цих витрат буде виділено один мільярд євро з Європейського фонду миру», - повідомив головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель.
Ще один мільярд євро буде виділено для відшкодування витрат на боєприпаси, які країни ЄС спільно купуватимуть для України. Крім того, члени ЄС домовилися про створення комісії з нарощування виробничих потужностей оборонної промисловості.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба привітав рішення ЄС, написавши у своєму Твіттері, що «цей стратегічний крок, який наблизить нашу перемогу».
Які саме країни братимуть в цьому участь?
За інформацією Європейського оборонного агентства, в угоді, наразі, беруть участь 18 європейських держав. Зокрема представники 17 країн-членів ЄС (Австрії, Бельгії, Греції, Естонії, Кіпру, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції), а також Норвегії.
Втім, це не повний список учасників постачання. До угоди точно будуть доєднуватися й інші. Як пояснив Жозеп Боррель, деякі з країн не змогли приєднатися «з практичних причин» або через відсутність у Брюсселі міністрів, уповноважених підписати таку угоду.
«Думаю, що нас буде понад 20 країн-членів, котрі братимуть участь у цьому проекті. Тож цей проект просувається добре, і контракти з промисловістю мають бути укладені до кінця травня», - пояснив шеф європейської дипломатії.
Отже, немає сумніву, що до документа обов’язково приєднаються такі друзі України як Польща, Литва та Латвія. А от хто висловив намір не брати в цьому участі – це Угорщина. Петер Сійярто, міністр закордонних справ цієї країни, заявив, що офіційний Будапешт, як і раніше, не хоче постачати зброю Києву.
«Ми хочемо миру, ми не беремо участі в цій акції. Однак, ми не будемо заважати іншим робити те, що вони хочуть», - заявив угорський міністр.
Ну, дякуємо й на цьому! Втім, маємо два питання, не до Угорщини, звісно, а дещо іншого характеру:
- «Мільйон снарядів» - цього достатньо для контрнаступу? Та що означає «протягом року», адже боєприпаси потрібні нам зараз. Як це вирішується?
- Загалом «мільйон снарядів» - це багато чи мало? Як це взагалі покращить наше становище? Наскільки висока ймовірніть, що ЗСУ, з часом, досягнуть паритету (або близько до цього) по боєприпасах з окупантами?
ЩО ТАКЕ МІЛЬЙОН СНАРЯДІВ ДЛЯ ЗСУ, АБО ЯК РАШИСТИ ПОСТУПОВО ДЕГРАДУЮТЬ
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко «розшифрував» для Укрінформу, чим насправді є 1 мільйон снарядів. Це – 83 тис. пострілів на місяць або 2 750 пострілів на добу.
Багато це чи мало?
По-перше, треба згадати: нещодавно стало відомо, що наразі країни ЄС всього поставили Україні 350 тисяч 155-мм боєприпасів, а тому збільшення цієї кількості ледь не втричі буде суттєвим результатом.
По-друге, на сьогодні ЗСУ в середньому роблять 5 тис. пострілів на добу. Але важливо підкреслити, що 5 тис. пострілів на добу не лише калібром 155 мм, а різною номенклатурою.
«Під цифрою 5 тис. снарядів на добу слід розуміти, що окрім калібру 155 мм використовуються також боєприпаси калібру 152 мм, 125 мм, 122 мм, 105 мм, 82 мм, 60 мм. Тобто йдеться про величезну номенклатуру як артилерійських, так і реактивних снарядів. І це все підпадає під згадану цифру, - розповідає пан Коваленко. - Якщо Україна отримає можливість робити 2 750 пострілів на добу виключно снарядами калібру 155 мм, то загалом отримає значне збільшення кількості пострілів: 2 750 пострілів калібром 155 мм + змішана номенклатура снарядів».
У результаті Україна на рік вперед буде забезпечена поставками тільки від європейських партнерів західним калібром, наприклад 155-мм, які перевищують 50% добового відстрілу БК.
«Але, крім цього, боєприпаси ми продовжимо отримувати не лише від ЄС, а й від США, які нарощують виробництво. Аналогічні поставки здійснює також Австралія, Канада тощо. Відтак якщо ми говоримо про номенклатуру 155 мм, то кількість пострілів на добу цим калібром буде не 2 750, а значно більша», - наголошує оглядач групи «Інформаційний спротив».
Таким чином, сумарно Україна зможе, в перспективі, отримувати більше західного зразка снарядів, ніж отримує зараз, що дозволить нам перевищити добовий настріл із 5 тис. вис./добу до, приблизно, 8-10 тис. вис./добу. Тобто йдеться про планомірне нарощування вогневого потенціалу ЗСУ, при виразній деградації його у російських окупаційних військ.
Зараз рф здійснює десь 10-15 тис. пострілів на добу.
«Нагадаю, що у перші місяці повномасштабного вторгнення в Україну – лютому-квітні минулого року – росіяни здійснювали приблизно 70-80 тис. пострілів на добу. В листопаді 2022-го цей показник вже становив 20 тис. пострілів на добу. А в лютому-березні 2023-го – 10-15 тис. пострілів на добу. Чим це все обумовлено? Ну, причина банальна – дефіцит снарядів, який тільки збільшується», - не розкриває секрету пан Коваленко.
Кількість боєприпасів на складах окупантів зменшується, логістика ефективно не працює…
«Коли повідомляється, що в окупантів спостерігається «снарядний голод» – це дійсно так. Зокрема, якщо порівнювати витрати боєприпасів росіян десь в травні-червні минулого року і сьогодні. На початку окупанти витрачали боєкомплект не жаліючи, сподівалися на швидке придушення українського спротиву. Співвідношення щільності і потужності вогневого впливу тоді сягало 1 до 10 на користь противника, а на окремих ключових ділянках і більше. В наступні місяці це співвідношення значно скоротилося. І не в останню чергу завдяки поставкам нашими партнерами артилерійських і ракетних систем, які відразу почали нищити склади боєприпасів ворога в оперативній глибині. Це стало повною несподіванкою для ворога. Йому довелося на ходу перебудовувати логістичні ланцюжки, але повністю від цього удару противник так і не оклигав», - коментує керівник безпекових програм Центру «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Наші артилеристи продовжують, як висловився експерт, «творчо ламати систему бойового забезпечення ворога, вигадуючи усе нові й нові способи йому дошкулити».
«Отже, нестача снарядів у ворога справді спостерігається, але співвідношення на окремих ділянках все ще 1 до 5 не на нашу користь. Втім, і це досягається переважно тим, що наші артилеристи і спецпризначенці не дають ворогу доставити снаряди до «кінцевого споживача». І цей тиск не можна припиняти ні на день, ні на годину», - акцентує пан Лакійчук.
ВПК росіян на сьогодні не здатен забезпечувати їх тією кількістю боєприпасів для того, щоб вони могли проводити як наступальні, так оборонні дії.
«Приблизно в травні цього року російські загарбники зможуть робити не більше 10 тис. пострілів на добу. А під «не більше» мається на увазі, що може бути навіть і менше, - стверджує Олександр Коваленко. - А приблизно до серпня 2023-го ця кількість вийде на рівень самозабезпечення їх ВПК. А це – близько 4 тис. пострілів на добу. При цьому Україна - за рахунок міжнародних партнерів - лише нарощуватиме можливості для вогневого впливу».
ДЛЯ ОБОРОНИ ТА КОНТРНАСТУПУ: ПОТРЕБИ УКРАЇНИ – 300-500 ТИС. БОЄПРИПАСІВ ЩОМІСЯЦЯ
Льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан каже, що мільйон 155-міліметрових снарядів – це велика кількість, але є нюанси.
«Коли утилізують старі снаряди (а це робиться регулярно. Ред), а на їхнє місце на складах кладуть нові. Оцю утилізацію вони (ЄС, - Ред.) проведуть «по головах росіян». Нам віддадуть снаряди, які мають йти на утилізацію, а за рік відновлять свої запаси. Чи вистачить цього для контрнаступу? Якщо це відбуватиметься за такою схемою, то ЗСУ отримають мільйон снарядів у порівняно короткі терміни», - вважає пан Світан.
Полковник укотре нагадав, що зараз підрозділи використовують близько 5 тисяч артилерійських снарядів на добу. А для наступу, за його словами, потрібно – понад 10 тисяч за добу. А загалом – 300 тисяч в місяць.
«Мільйон снарядів, який використаємо десь за три місяці (в разі використання 10 тисяч за добу, - Ред.), нам вистачить для того, щоб вийти на азовське узбережжя та зачистити Крим. Також цього буде достатньо, якщо ЗСУ вирішать йти по-іншому – зі Сватового на Луганськ, а потім через територію росію – на Таганрог, щоб повністю оточити росіян», - зазначив він.
Втім, інші експерти озвучують дещо більшу цифру наших щомісячних потреб.
«На початку березня міністр оборони України Олексій Резніков звернувся до держав Європейського Союзу з листом, у якому просив про постачання Україні по 250 тисяч артилерійських боєприпасів на місяць. Важливо: 250 тис. тільки від ЄС. За розрахунками, представленими раніше Резніковим, зокрема щодо артилерійських боєприпасів 155-мм калібру, то місячна потреба ЗСУ в умовах бойових дій складає щонайменше 500 тисяч снарядів. Зараз українська армія вистрілює щомісяця понад 100 тисяч снарядів, тобто це десь п’ята частина від потреби, яка б дозволила Силам оборони надійно контролювати лінію фронту та знищувати противника.
Мільйон снарядів 155-мм калібру за рік – це мала частка від потреби нашої армії для стратегічного наступу. Але загалом те, що Європа просинається від «летаргійного сну пацифізму», налаштовуючи свою економіку на військові рейки – це добре. Гуртом, можливо, Захід зможе і допомогти Україні подолати ворога, і посилити свій оборонний щит, який, почасти виявився не таким надійним, як про це говорили. Європа оживає і накачує м’язи», - наголошує Павло Лакійчук.
Військовий експерт Сергій Згурець висловився так: «Один мільйон боєприпасів слід співвідносити з реальними потребами української армії. 500 тис. боєприпасів на місяць є стандартом, який відповідає нашим потребам. Це говорить про те, що потреби української армії будуть задовольнятися з запасів країн-членів НАТО, зокрема, завдяки потужностям США».
А ще – під час війни Україні також вдалося налагодити виробництво боєприпасів. Правда, не калібру 155 мм, а 122 мм та 152 мм для наявних ще радянських артилерійських систем.
Щодо США… Це дійсно одне з головних питань наразі – якою кількістю боєприпасів на місяць зможуть забезпечити ЗСУ американські союзники?
Павло Лакійчук нагадує, що за попередні 12 місяців США надали Україні близько 160 одиниць 155-мм гаубиць і надіслали нам понад мільйон снарядів до них: «Це було непростою задачею: американці збирали боєприпаси по всьому світу – зі складів передового базування в Ізраїлі, Південній Кореї, Німеччині, Кувейті тощо».
Одночасно, Штати, як і європейці, намагаються збільшити виробництво, але це займає місяці: потрібно відкрити та підготувати заводські лінії, найняти робітників.
«По 155-мм боєприпасам до 2022 року США могли виробляти близько 13 тисяч пострілів на місяць. Цьогоріч вони змогли підняти цей показник до 20 тисяч, і сподіваються збільшити його до 50 тисяч снарядів до наступного року. Окрім власного виробництва та запасів, США продовжують шукати додаткові артилерійські снаряди для України в інших країнах», - обнадіює керівник безпекових програм Центру «Стратегія ХХІ».
А ЯКЩО ЦЕ БУДУТЬ НЕ СНАРЯДИ?
Врешті-решт, є ще така думка: якщо на бажану цифру у 300-500 тис. снарядів на місяць вийти таки не вдасться – можемо компенсувати це в інший спосіб. Як саме?
По-перше, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, наявністю авіації – багатоцільових літаків, таких як F-16. Вони можуть завдавати удари по наземних цілях ракетами «повітря – земля».
По-друге, використанням у більшій кількості керованих бомб Joint Direct Attack Munition (JDAM). Йдеться про комплект обладнання на основі технології GPS, що перетворює прості бомби на кориговані. Розробили його для того, щоб розширити сферу використання боєприпасів, покращити їхню точність. Як пише Forbes, наразі українські пілоти МіГ-29 за один виліт використовують чотири некеровані бомби або ракети, щоб знищувати цілі. Якщо їх оснастити новітнім обладнанням JDAM, можна буде знищувати одну ціль однією бомбою.
Ну і, по-третє, використанням далекобійних ракет або, додамо уже від себе, використанням ударних безпілотників. Свіжий приклад – «бавовна» на залізниці в кримському Джанкої, яка призвела до знищення ешелону з російськими крилатими ракетами «Калібр».
Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ