Важливі резолюції ПАРЄ та Конгресу США: світ впевнений у нашій перемозі
Жодного повернення до статус-кво, без перемоги України й покарання росії за всі скоєні нею воєнні злочини, не буде
Маємо дві важливі новини стосовно російської агресії.
Перша – Конгрес США представив проєкт резолюції про перемогу України у війні. У документі, який отримав двопартійну підтримку, зазначається, що Палата представників:
- підтверджує, що політика Сполучених Штатів полягає в тому, щоб Україна перемогла вторгнення рф і відновила свої міжнародно визнані кордони 1991 року;
- вважає, що мир після Перемоги України, має бути забезпечений шляхом інтеграції України до НАТО та інших євроатлантичних інституцій, що відповідає довгостроковій політиці Сполучених Штатів;
- заявляє, що Сполучені Штати повинні працювати зі своїми союзниками та партнерами, щоб гарантувати:
- виплату росією репарацій Україні;
- допомогу світової спільноти у відновлені України;
- притягнення керівництва рф до відповідальності за війну;
- відновити справедливість для жертв злочинів, скоєних рф під час її вторгнення.
Друга – Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій офіційно визнала ордер на арешт путіна, який 17 березня видав Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Найголовніше з документу:
- уперше згадується термін «геноцид» відносно дій рф в офіційному документі такого рівня;
- зазначається, що згідно з нормами міжнародного права, примусова депортація дітей та дорослих з окупованих територій України – це ознака геноциду, тому всі випадки мають розслідуватись, а всі причетні понести відповідальність;
- ПАРЄ вітає рішення МКС щодо ордеру на арешт путіна, а також визнає причетним до геноциду самопроголошеного президента білорусі лукашенка.
Реакція України на резолюцію ПАРЄ:
Президент Зеленський: «Це перше визнання факту геноциду на рівні міжнародної організації, яка об'єднує 46 країн. Резолюція ПАРЄ допоможе притягти путіна. Депортація українських дітей — це один із цілком продуманих елементів намагання росії стерти ідентичність нашого народу, знищити саму сутність українців. Це свідомий злочин геноциду, скоєний російськими посадовцями. Саме так це має кваліфікуватися і політично, і юридично».
Народний депутат від «Слуги народу» Євгенія Кравчук: «Резолюція ПАРЄ щодо депортації дітей росією стане у пригоді Україні для доведення у міжнародних судах фактів геноциду».
Член української делегації у ПАРЄ, народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко: «Не всі члени ПАРЄ є країнами, які ратифікували Римський статут (Статут по якому виданий арешт путіна, - Ред.). І саме прийняття цієї резолюції розширює коло країн, де путін офіційно вважається підозрюваним у військових злочинах».
Звісно, вище згадані резолюції, як і будь-які інші, ухвалені раніше, мають, скоріше, символічне значення, не зобов’язує жоден з органів влади США чи країн-членів ПАРЄ вживати якихось дій. Втім, і не забороняє це робити. Але важливість цього символізму в іншому.
Ці резолюції – це ще один сигнал як російській федерації, так і Вільному Світу, частиною якого є по праву Україна
І суть цього сигналу така, що жодного повернення до статус-кво, без перемоги України і покарання росії - як держави так і її громадян, не залежно від їхнього статусу, за скоєні воєнні злочини, - не буде. Про це заявив в коментарі Укрінформу дипломат Вадим Трюхан.
«Такі документи дають надію, що наші партнери, і de facto вже союзники, не послаблять свою підтримку і продовжуватимуть надавати зброю і необхідну амуніцію, щоб ЗСУ завдали поразку рашистській армії мародерів, ґвалтівників і терористів», - наголосив дипломат.
На фоні останніх терористичних ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України, в результаті яких вчергове загинули цивільні, в тому числі діти, в Миколаєві, Умані і Дніпрі, така позиція Заходу заслуговує на особливу вдячність.
«Водночас оцінюючи ці політичні кроки наших партнерів, не можна обійтися і без ложки дьогтю. Для кардинальної зміни балансу сил на фронті, Україні потрібні сучасні західні літаки і потужні ударні ракети, а також в рази більша кількість снарядів і ракет для артилерійських і ракетних систем, які вже довели свою ефективність у війні. А от з цим маємо проблеми», - нагадує пан Трюхан.
Складається ситуація, яку можна охарактеризувати як «два в одному». Тобто з одного боку, політично Захід вже дозрів до необхідності доведення справи до логічного завершення, а саме - до поразки росії з усіма наступними наслідками. Водночас на практиці однозначної готовності робити дієві внески в перемогу - не вистачає.
«У Вашингтоні й особливо в ключових європейських столицях ніби очікують, що Україна на жилах принесе світу розгром нацистської росії. Але так не буває. Як не прикро, наш ворог - нацистська росія - прекрасно розуміє, що відбувається у світі. Відтак, відчуваючи свою безкарність, знову і знову атакує Україну, сподіваючись знекровити наш народ, викликати незадоволення владою і добитись, врешті-решт, вигідного собі «договорняка» - паузи для переозброєння, перегрупування і потім повторної масштабної атаки. Залишається лиш сподіватися на те, що Джо Байден особисто, фактично вступивши у передвиборчу компанію, ухвалить історичні рішення щодо довгоочікуваних поставок Україні літаків, ракет, дронів тощо, а також підштовхне наших спільних європейських партнерів до аналогічних дій».
Очевидно, неспроста цими днями в Брюсселі відбудуться наради, ініційовані Вашингтоном, щодо пришвидшення поставок Україні обіцяних раніше боєприпасів.
Міжнародна спільнота впевнена у нашій перемозі
Політичний експерт Євген Савісько каже, що обидві резолюції свідчать про п'ять важливих моментів.
Перший – це впевненість у перемозі України.
«Це визнають і наші союзники, і ті хто ще намагається бути лояльним і до нас, і до раші», - стверджує він.
Другий – почалася підготовка до післявоєнного облаштування світу та формування нової системи міжнародної безпеки.
Третій – Україна стає одним з чільних елементів цієї системи.
Четвертий – США та союзники змусять рашу заплатити нам контрибуцію.
П'ятий – визнається, що росія не є країною ані першого, ані другого світу.
«Максимум третього, якщо не четвертого», - підкреслив пан Савісько.
Якщо уважно проаналізувати санкції, резолюції спрямовані проти рф та її громадян, особливо проти чиновників та олігархів та заяви лідерів цивілізованого світу, то виявиться, що вже оголошено полювання на винних у війні, військових та економічних злочинах.
«Саме полювання. Той, хто першим здасть путіна чи його соратників – отримає індульгенцію, а хто ні – сидітиме в тюрмі, втративши гроші і владу. В світі нарешті зрозуміли, що росія розуміє лише один аргумент – силу, а ще краще заряджену гармату біля скроні. Ніякі інші аргументи на країну вбивць і садистів не діють. Тому наші союзники вживають менше слів, і надають все більше практичної військової, економічної, юридичної та політичної допомоги», - каже Євген Савісько.
Обидві резолюції є важливими і значущими для України
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що знаковість резолюції ПАРЄ у тому, що це вже не просто суб’єктивна позиція українців, які знаходяться в стані війни з рф, і не просто приватна думка окремих фахівців з міжнародного права.
«Це політична позиція і політико-правова оцінка дій росії з боку колективного (міжпарламентського) представницького органу Ради Європи, міжнародної організації, яка опікується якраз питаннями верховенства права, гарантуванням прав і свобод громадян країн, які входять до цієї організації. В цьому контексті нагадую, що Європейський суд з прав людини також входить до структури РЄ», - підкреслив політолог.
Що ще важливо – зміна настроїв в ПАРЄ.
«Ми пам’ятаємо, як до початку нинішньої Великої війни між росією і Україною, керівництво ПАРЄ наче загравало з рф, сприяло поверненню її делегації в цей орган. А зараз дії росії визнаються злочинними. Безумовно, це буде впливати на подальшу політичну і правову оцінку дій росії. Переконаний, що злочинні дії держави-агресорки будуть визнавати геноцидом і в інших поважних міжнародних організаціях, і на різних міжнародних рівнях», - наголошує пан Фесенко.
А проект резолюції про перемогу України в Конгресі важливий як підтвердження двопартійної підтримки нашої держави в США. Важливо і те, що наголошується на такій підтримці, яка має бути спрямована на забезпечення перемоги України у війні проти російського вторгнення.
«Ця резолюція в політичному сенсі важить набагато більше, ніж думки і пропозиції окремих американських політиків і експертів про необхідність припинення війни між росією і Україною. Також це і політичний сигнал Білому Дому, що підтримка України з боку США має бути більш ефективною і масштабною», - переконує Володимир Фесенко.
Українське питання залишається в пріоритетах американської політики
Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов зосередився на проєкті резолюції Палати представників США: «Це – важливий та своєчасний рамковий документ для формування американської позиції щодо формату закінчення війни в Україні. Останнім часом невелика частина американських політиків, переважно з "трампістської групи", робить заяви з приводу можливого компромісу з росією, зокрема допускає заморожування бойових дій з фіксацією лінії зіткнення».
В американській пресі періодично з’являються публікації про наявність різних планів мирного врегулювання, зокрема тих, що суперечать національним інтересам України.
«У таких умовах поява офіційного документа у Конгресі має продемонструвати політичну позицію американського істеблішменту. Документ деталізований і здебільшого збігається з формулою українського президента Володимира Зеленського "10 кроків до миру". Його ключові положення — відновлення міжнародно визнаних кордонів 1991 року, виплата репарацій на відновлення України, притягнення до відповідальності керівництва росії за розв’язану агресію. Як гарантія післявоєнної безпеки прямо називається членство в НАТО», - звертає увагу політолог.
Останній пункт особливо важливий напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, на якому Україна очікує на важливі для себе рішення.
«Проєкт резолюції поданий членами Конгресу від обох партій – і це чергова демонстрація двопартійного консенсусу щодо підтримки України. Подібні документи є наслідком комплексної дипломатичної роботи та політики "одного голосу" у міжнародних справах. У розробці та презентації проєкту брали участь і посол України в США Оксана Маркарова, і третій президент України Віктор Ющенко та багато інших представників нашої країни. Тепер на нас чекає наступний етап – реакція на проєкт від ключових американських політиків і його розгляд в офіційних органах Конгресу. Українське питання залишається в пріоритетах американської політики, і тепер важливо правильно його супроводжувати в умовах президентських виборів, що наближаються», - резюмує Ігор Попов.
Мирослав Ліскович. Київ