Пам’яті офіцера, журналіста, організатора фестивалю OldCarLand Володимира Мукана
Йому двічі відмовляли у військкоматі, та за третім разом військові дали добро
29 квітня під Бахмутом загинув уродженець Черкас, 35-річний молодший лейтенант Володимир Мукан — колишній редактор рубрики “авто” в “Газеті по-українськи” та журналі “Країна”, організатор фестивалю ретро-автомобілів. Офіцера не дочекалися батьки, дружина й два малолітніх сина.
“Володимир закінчив черкаську школу №34, потім вивчав філологію у Київському університеті Шевченка. Мав науковий ступінь кандидата філологічних наук. До початку повномасштабного вторгнення працював журналістом у різних ЗМІ: «Gazeta.ua», «Країна», Znaj.ua, «Мейнстрім». Був піарником у компаніях «Екокарз», «Електрокарз», СК «ПЗУ Україна». Одночасно викладав в Університеті державної фіскальної служби України в Ірпіні Київської області”, — розповів міський голова Черкас Анатолій Бондаренко у день поховання Героя.
24 лютого, одразу як евакуював до Черкас сім'ю з Петропавлівської Борщагівки біля Києва, Володимир пішов у військомат проситися до армії.
“Мій дід воював у Другу світову, мій батько був в Афганістані. Я не міг залишитися вдома, бо що скажу синам, коли вони запитають, де ти був під час війни? Тішуся, що єдиний із родини я захищаю не СРСР, а свою батьківщину — Україну”, — казав.
Двічі йому відмовляли — в армії не служив, військової спеціальності не має. Але чоловік був впертий і наполегливий — за третім разом військові здалися. Дали годину на збори, а коли вклався — зарахували до черкаського батальйону територіальної оборони.
“Я навіть не вмів розбирати автомат і сусід по казармі 22-річний хлопець провів для мене перший лікнеп”, — розповідав.
“Моє життя на мир і війну розірвав нічний рейд на БМП до Попасної. Я вперше був на Донбасі — вразила красота цієї землі, україномовні вивіски на магазинах. Тоді ж вирішив, що воюватиму з цими виродками за кожен метр української землі”, — казав Володимир.
Там він вивів формулу запаху війни — стверджував, що вона пахне потом, тютюновим димом і сечею. Розповідав, що загострюються всі відчуття — особливо слух і зір. Під час перерви між боями легко міг заснути просто на бетонній підлозі. У Попасній пережив смерть побратимів, яких витягував з поля бою під вогнем ворога.
Спочатку був стрільцем у батальйоні черкаської територіальної борони. Потім служив в експериментальному підрозділі тероборони.
У квітні 2022 року Володимир Мукан уже захищав Попасну на Луганщині.
“Найстрашніше, що бачив у Попасній — атаку автоматників на наші позиції. Щоби не потрапити під снайпера, я весь час уявляв, як виглядаю із того боку. Найприємніше — повернення в тил, коли ти почуваєшся справжнім чоловіком, який пройшов усі випробування й не здався й не запанікував”, — згадував він.
Згодом Володя воював на Харківщині. Кілька разів приїздив у рідні Черкаси. Під час кожної зустрічі незмінно посміхався — інколи мені здавалося, що він взагалі не здатний сердитися чи ображатися.
“Володя був одним із двох абсолютно безконфліктних людей у редакції. І при цьому мав величезне коло спілкування. Купив телефон на 2 тисячі абонентів і вимушений був замінити, бо знайомі не вміщалися в телефонну книгу”, — згадує Мукана редактор “Газети по-українськи” Роман Запорожченко.
На жаль, самому Мукану прожити ці десятиріччя не судилося.
“Розмовляв із Вовою за день до смерті, — згадує колишній журналіст “Української правди”, а нині воїн ЗСУ Ельдар Сарахман. Кажу: не треба туди лізти, ти своє навоював. Але він був упертим відчайдухом”.
Прощання із захисником відбулося у Черкасах. Провести в останню путь військового зібралися рідні, друзі, побратими та колеги на площі Слави.
Фото Суспільне Черкаси
В Україні та за кордоном Володимира Мукана добре знали як організатора та ідейного натхненника фестивалю старих авто OldCarLand.
Тепер друзі хочуть, щоби фестиваль отримав його ім'я.
Світла пам'ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Volodymyr Mukan