Пам’яті сержанта, легендарного зенітника Андрія Лінійчука (позивний «Кельт»)

У 25 років він став повним кавалером ордену «За мужність»

Сержант 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрій Лінійчук із позивним «Кельт» загинув 28 квітня під час ворожого обстрілу на сході країни.

Фото: Фейсбук-сторінка Олеся Сінчук

Андрій родом із села Кириївка Любарської громади на Житомирщині. Ще у школі він вирішив, що після здобуття цивільної професії піде в ЗСУ, аби захисти свою країну. Після закінчення бакалаврату на факультеті «Лісове господарство та екологія» у Поліському національному університеті хлопець у 2020 році уклав контракт із 95-ю бригадою. В одному зі своїх інтерв’ю десантник сказав, що пішов після університету в армію, бо відчував обов’язок.

Фото: Фейсбук-сторінка Natalia Glover

«У нас психічно хворий сусід, якому постійно треба на когось нападати, когось від чогось визволяти, визволяти від спокійного життя», - говорив «Кельт».  

Фото: Фейсбук-сторінка Храм Святого Миколая Cibali 

За словами ректора університету Олега Скидана, Андрій Лінійчук був гордістю навчального закладу. Про героя він пригадує так: «Щирий, надійний, відповідальний, наполегливий, відмінник у навчанні та неперевершений ас своєї справи на полі бою. Той, за ким мало би бути майбутнє нашої країни».

Початок повномасштабної війни Андрій зустрів під Горлівкою на позиціях ЗРК «Стріла», у розрахунку якої тоді працював. Під час боїв з російськими військовими чоловік двічі отримував поранення й після лікування щоразу повертався у стрій.

Фото: Фейсбук-сторінка Олеся Сінчук

Андрій пройшов навчання за кордоном та успішно знищував ворожі повітряні цілі, демонструючи свій професіоналізм і відданість справі, якій присвятив життя.

У службі зв’язків із громадськістю 95-ї бригади зазначили, що ім’я сержанта Андрія Лінійчука вже вписане у військову історію не лише України, а й Великої Британії. Саме він був першим, хто здійснив бойове застосування переносного зенітно-ракетного комплексу «Martlet» — модифікації «Starstreak». Чоловік став найрезультативнішим зенітником Збройних Сил України. На його рахунку збиті 16 «Орланів», 1 «Zala» та бойовий вертоліт Ка-52. За бойові заслуги «Кельт» став повним кавалером ордену «За мужність».  

У своєму останньому інтерв’ю десантник, якого боялася російська авіація, розповів про роботу успішно опанованого ним ЗРК і згадав про збитий Ка-52.

«Я з першої ракети влучив у гелікоптер і все нормально вийшло… Після того Ка-52, по якому ми відпрацювали, 10 днів на тому напрямку не було гвинтокрилів. До цього вони заходили по 4-5 разів по 10-12 штук із однієї точки… Тобто було ясно, що вони вже не хочуть тудою залітати, розуміють, що там є той, хто їх чекає, і хто на них полює. Через 10 днів вони почали з’являтися, але набагато далі, просто пролітали і дивилися, чи будуть знову по них працювати», - поділився Андрій.

Загибель Андрія стала великою втратою не лише для його бригади, а й усіх Збройних сил. 

«Андрія нам буде не вистачати. Він став нам братом. Його наполегливість і відповідальність були для нас прикладом, а почуття гумору – розрадою під час бойових виходів. Ми обов’язково помстимося за смерть Андрія», - розповів побратим загиблого Олександр.

Дружина загиблого Анастасія поділилася, що не хотіла знову відпускати на війну Андрія після поранення, але він не міг не повернутися до своїх побратимів. У молодої сім’ї було багато мрій та планів на майбутнє, які в одну мить зруйнувала жорстока війна. На сторінці дружини у соцмережах тепер чорно-біла світлина, на якій вона в обіймах свого коханого.

«Зараз моє серце розривається від болю. І я шукаю хоч одну причину, щоб продовжувати жити. Андрій, я ховаю своє серце разом з тобою. Далеко в землю. Ти мій всесвіт. Я обожнюю твій голос. Мені важко більше не чути цього солодкого голосу. Сонце. Як вони могли не зберегти тебе? Ти будеш продовжуватися в мені. Я буду нести далі твою релігію, твій патріотизм. Твої думки, твої вподобання, твої смаки, твої хобі, погляди. Це все давно стало моїм також. Таких, як ти, вже нема і більше не буде. Ти один такий. Ти ідеальний. Найкращий воїн своєї землі. Вірний син своєї країни…», - написала дружина.

Фото: Суспільне

У рідній Кириївці односельчани зустрічали свого героя квітами і живим коридором.

Фото: Суспільне

Поховали Андрія Лінійчука на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. Ультрас футбольного клубу «Полісся», за який уболівав воїн, проводжали його фаєрами.

Вічна пам'ять Герою!

Перше фото: 95 ОДШБр