Каховська ГЕС: факти про причетність саме російських окупантів до злочину

Іноземні медіа не вказують на винуватця руйнування Каховської ГЕС.

Натомість пишуть, що автор невідомий. Це викликало нерозуміння в українського суспільства, яке понад 9 років обороняється від нападу Росії. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба обурився, що «публікації деяких ЗМІ про те, що «Київ і Москва звинувачують одне одного» у руйнуванні Каховської дамби. Це ставить факти і пропаганду в один ряд», – зазначив він.

Центр стратегічних комунікацій зібрав усі факти, які свідчать про причетність саме російського окупаційного контингенту до злочину.

1. Контроль за ГЕС здійснювали російські окупаційні війська

Російські війська захопили Нову Каховку і Каховську ГЕС наприкінці лютого 2022 року. Вони взяли в заручники персонал і майже одразу вдалися до втручання у технічну роботу об’єкта: підірвали споруди Північнокримського каналу, щоб подати воду до тимчасово окупованого Криму.

Після захоплення об’єктів ГЕС, окупанти почали розміщати на них командні пункти, зокрема, там був розгорнутий пункт управління Південного військового округу РФ. Загарбники не докладали зусиль для підтримання об’єктів енергетики у належному стані. Вони не давали можливості відремонтувати два гідроагрегати, які вийшли з ладу.

За даними ГУР МО України, ще у квітні 2022 року окупанти замінували Каховську ГЕС. Вже наступного місяці вони почали скидати воду з водосховища, що навіть призвело до підтоплення набережної в сусідньому населеному пункті.

В ході деокупації правобережжя Херсонщини, у серпні минулого року ЗСУ високоточними ударами вивели з ладу міст біля ГЕС, при цьому не пошкодивши греблю та інші об’єкти гідроелектростанції. 5 вересня окупанти відключили Каховську ГЕС, в результаті чого частини Херсонської та Запорізької областей залишилися без електрики.

2. Контроль за дамбою росіяни використовували, щоб завдати шкоди Україні

В лютому 2023 року, зберігаючи контроль над ГЕС, росіяни цілеспрямовано скидали воду з водосховища для того, аби його осушуванням завдати економічних збитків Україні, а також залишити українців без доступу до питної води. Після часткового руйнування та умисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС, Україна щодня втрачала тисячі кубометрів води. Каховське водосховище обміліло на 1,4 м. Українська влада закликала міжнародну спільноту всіма доступними засобами тиснути на РФ, щоб та закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди з метою недопущення екологічної та соціальної катастрофи.

3. Тільки Росія могла фізично розмістити на ГЕС велику кількість вибухівки

Знищення греблі було здійснене шляхом підриву завчасно закладеного росіянами величезного об’єму вибухівки. Обстріли українцями з РСЗВ, якими російська пропаганда намагається пояснити руйнування дамби, неспроможні завдати їй такої шкоди.

4. Україна вже попереджала світ про наміри Росії підірвати дамбу

Восени 2022 року з’явилася інформація про наміри Росії підірвати дамбу Каховської ГЕС, аби завадити літньо-осінній кампанії Сил оборони на півдні України. В цей час окупанти додатково замінували шлюзи та опори Каховської ГЕС. Тоді українська влада привертала максимальну увагу світової спільноти до цієї загрози та її наслідків. Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня звертався до Європейської Ради. Київ пропонував розмістити на об’єкті спостережну місію.

Перед втечею з правого берега Дніпра російські окупанти проводили під виглядом “евакуації” депортацію місцевого населення. При цьому вони залякували людей можливим підривом Каховської ГЕС. Відступаючи, в листопаді загарбники пошкодили греблю, через що рівень води у водосховищі почав падати. Після відступу на лівий берег, росіяни зберегли контроль над основними об’єктами Каховської ГЕС.

5. Навіть самі російські окупанти зізнаються у злочині

Вже навіть самі російські окупанти зізнаються у скоєному. Зокрема, російський солдат Гузенко, що служить в окупаційному контингенті на Херсонщині, підтвердив це і закликав підривати й інші греблі на Дніпрі. 

Про наявність фактів і доказів переміщення росіянами вибухових речовин, використання відповідної техніки для здійснення контрольованого дистанційного вибуху повідомило ГУР МО України. За попередньою інформацією, до руйнування Каховської ГЕС можуть бути причетні військовослужбовці 205-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ (в/ч 74814, пункт постійної дислокації – Будьонівськ Ставропольського краю).

При цьому російська пропаганда розповсюджує версії, що суперечать одна одній.

Росіяни спочатку спростовували факт вибуху, потім перейшли до традиційних звинувачень на адресу України. 

Близько 3-ї ночі, коли на ГЕС пролунали вибухи, голова російської окупаційної адміністрації Нової Каховки Володимир Леонтьєв терміново зробив «спростування». Його заяву про те, що в місті все «тихо і спокійно», оприлюднила федеральна інформагенція «РИА Новости». 

Її процитували понад 150 російських сайтів, Telegram-каналів та пабліків у соцмережах. 

Близько 7-ї ранку, Леонтьєв повідомив про «серію ударів» по Каховській ГЕС, що призвели до «неконтрольованого скиду води». 

Озвучена Пєсковим «версія» стала однією з ключових, але не єдиною. Російські пропагандисти, як зазвичай, «вкинули» в інформаційне поле декілька заяв, які мають одночасно пояснити росіянам, що підрив ГЕС нібито «вигідний українцям», але при цьому завдав шкоду саме Україні, а не російським військовим на окупованій території. Воєнкори, Z-блогери, анонімні Telegram-канали так пояснювали причини «української атаки»:

• відволікання уваги від відсутності успіхів на фронті (варіація: через провал контрнаступу);
• спроба знищення російських укріплень та мінних загороджень напередодні контрнаступу;
• спроба створити проблеми з водою, спровокувати продовольчу кризу та екологічну катастрофу на окупованих територіях, зокрема в Криму;
• спроба заручитися міцнішою підтримкою Заходу, звинувативши Росію у злочинах проти довкілля.

Єдиної версії щодо технічної частини у пропагандистів також немає: Z-блогери з однакою впевненістю писали і про ракетний удар, і про РСЗВ, і про наслідки минулорічних обстрілів «хаймарсами», і свідоме підняття українцями рівня води для додаткового тиску на греблю. 

Серед «заспокійливих» меседжів можна виділити такі:

• російські військові не постраждали, руйнування лише нашкодило позиціям ЗСУ;
• загроза цивільному населенню на окупованих територіях перебільшена, великої евакуації не буде.

Просування другої тези доручили представникам окупаційних адміністрацій, зокрема згаданому вище Леонтьєву і так званому «голові» Херсонської області Володимиру Сальдо. Переможні реляції про успіхи російських військових на тлі затоплення територій видавали воєнкори та одіозний депутат Держдуми Олексій Журавльов.

До розкрутки конспірологічної теорії про те, що вибух на ГЕС ‒  це «нова Буча, яка потрібна Україні для зміцнення підтримки з боку Заходу», долучилися російські топ-пропагандисти та псевдоукраїнські анонімні Telegram-канали. Повідомлення з «аргументами» розмістили «Резидент», «Легитимный», канали Володимира Соловйова, Сергія Мардана та інші пропагандистські ресурси.       

У ситуації із підривом Каховської ГЕС, інформаційна машина Кремля вдалася до звичної тактики, яка відпрацьована на інших злочинах: 

• перекладання відповідальності за власні злочини на Україну;
• одночасне «вкидання» великої кількості «версій» для дезорієнтації аудиторії (у тому числі іноземної);
• переконання росіян у тому, що «все під контролем» і «спецоперація  йде за планом».

Висновок.

Україна завжди послідовно заявляла, що не має наміру руйнувати Каховську ГЕС, оскільки прагне уникнути негативних екологічних та соціально-економічних наслідків. 

Мета України ‒ деокупація територій та відновлення на них нормального життя, відродження зруйнованого окупантами економічного потенціалу країни. 

Водночас Росія всіма своїми діями засвідчила, що не рахується з життям і здоров’ям українців, щоденно вбиваючи їх ракетами, дронами та бомбами.

Росіяни мали явний мотив підірвати греблю ‒ зробити нижню течію Дніпра непрохідною перешкодою для українського контрнаступу. Як було зазначено вище, вони неодноразово помічені як у погрозах, так і в завданні шкоди ГЕС. 

Крім того, окупанти зарекомендували себе як варвари, які при відступі вдаються до тактики «випаленої землі». Тож затоплення населених пунктів Херсонщини і Миколаївщини може свідчити про приготування загарбників до втечі.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки