Китай та російська війна проти України. Динаміка травня 2023

У травні китайська дипломатія продемонструвала надзвичайну активність у сфері російсько-українського врегулювання.

Китайські дипломати мали нагоду засвідчитися у консолідації західних країн (за винятком Угорщини) у засудженні російської агресії та готовності й надалі підтримувати Україну. І це лише підкреслювало міжнародну ізоляцію і безпорадність держав-агресорів – РФ і РБ.

КИТАЙ ТА ЗАХІД: ВАЖКА, АЛЕ ПОТРІБНА КОМУНІКАЦІЯ

Глава канцелярії комісії із закордонних справ Центрального комітету КПК, член Політбюро Ван Ї комунікував з так званим «англосаксонським світом». 8 травня він провів телефонну розмову з радником прем'єр-міністра Великобританії з національної безпеки Тімоті Барроу щодо «кризової ситуації в Україні » (а також довкола Тайваню). 10 та 11 травня у Відні пройшли зустрічі Ван Ї з помічником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном, які тривали сумарно більше восьми годин. Згідно з повідомленням Білого дому, обговорювали серед іншого й тему російську вторгнення в Україну. Обидві сторони описали зустріч як «відверту, предметну та конструктивну».

Міністр іноземних справ Китаю Цінь Ган у першій половині травня відвідав Німеччину, Францію та Норвегію. 9 травня він провів переговори з міністром іноземних справ Німеччини Анналеною Бербок у Берліні, а також із радником канцлера з зовнішньої політики Єнсом Плетнером. Цінь Ган, говорячи про російсько-українську війну, зазначив, що Китай «не буде ні спостерігати за вогнем з іншого берега, ні підливати олії у вогонь». При цьому він повідомив, що Сі Цзіньпін під час державного візиту до Москви наприкінці березня «глибоко обговорив» з Володимиром Путіним «українська кризу» і передав йому заклик Пекіна до мирних переговорів. Одночасно міністр згадав квітневу телефонну розмову Сі Цзіньпіна з Володимиром Зеленським, в ході якої також ішла мова про необхідність початку мирних переговорів та досягнення перемир'я. 10 травня Цінь Ган провів переговори з канцлером Олафом Шольцем, під час яких зазначив: «Необхідно як можна, можливо швидше припинити бойові дії, добиватися політичного врегулювання шляхом діалогу та шукати шляхи для встановлення довгострокового миру та стабільності в Європі».

10 травня Цінь Ган провів переговори у тому числі щодо російсько-українського врегулювання з міністром іноземних справ Франції Катрін Колонн та з радником президента Франції з іноземних справ Е.Боном. 12 травня відбулися зустрічі Цінь Гана з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере, з членами комітету із зовнішньої політики та оборони норвезького парламенту, з міністром іноземних справ Норвегії Аннікен Хюітфельдт. На кожній з них міністр виклав китайське бачення врегулювання війни та побудови нової архітектури європейської безпеки.

15 травня міністр іноземних справ та зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сійярто повідомив, що прямує до Китаю, щоб обговорити план мирного врегулювання війни в Україні, заявивши, що Будапешт підтримує китайський мирний план. Після переговорів із Цінь Ганом П.Сійярто заявив: «У таборі миру ми надаємо велике значення ролі КНР. Ми підтримуємо ваші мирні зусилля. Ми вдячні вам за ваш мирний план і сподіваємось, що він стане основою для дискусій щодо досягнення миру в нашому регіоні». В рамках візиту П.Сійярто також провів переговори з Ван Ї.

23-24 травня міністр іноземних справ Нідерландів Вопці Гукстра провів візит до Пекіна (зазначимо, що 16 травня мали місце телефонні переговори між прем'єрами – Лі Цянем та Марком Рутте, на яких обговорювали й проблеми міжнародної безпеки) для зустрічі з Цінь Ганом, в ході якої підкреслив, що російська агресія в Україні повинна бути припинена та пообіцяв продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. У свою чергу, Цінь Ган заявив: «Зараз набирають сили мирні та раціональні голоси, які виступають за припинення вогню».

23 травня генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі здійснив візит до Пекіна, де провів переговори з Цінь Ганом. За підсумком він подякував китайській стороні за «рішучу підтримку своїх зусиль, спрямованих на створення зони безпеки навколо Запорізької атомної електростанції. 26 травня безпеку ЗАЕС Р.Гроссі обговорив із заступником глави МЗС КНР Ма Чжаосюєм. 30 травня після презентації гендиректором МАГАТЕ на Раді безпеки ООН принципів безпеки навколо ЗАЕС, представник КНР при ООН Ген Шуан заявив, що Китай підтримує зусилля М.Гроссі у цьому напрямі.

31 травня Пекін відвідав радник канцлера Німеччини із зовнішньої політики Єнс Плетнер. Він провів переговори з Цінь Ганом та Ван Ї, серед обговорюваних питань був згадано й « українське».

ЄВРОТУРНЕ СПЕЦПРЕДСТАВНИКА КНР ПО ЄВРАЗІЇ

Центральним елементом китайської дипломатичної активності були переговори в рамках європейського турне Лі Хуея, яке розпочалося з візиту в Україну 16-17 травня.

Українська сторона повідомляла про переговори Лі Хуея в МЗС із міністром іноземних справ Дмитром Кулебою. Останній підкреслив, що Україна не сприймає ніяких «мирних пропозицій», які передбачають втрату територій або заморожування конфлікту. Водночас він відзначив важливість участі Китаю в реалізації «формули миру президента України», Чорноморської зернової ініціативи, забезпеченні ядерної безпеки тощо. Окремо обговорили довгострокову перспективу розвитку двосторонніх відносин і домовилися нарощувати діалог з ключових питань двостороннього та міжнародного порядку денного.

Українська сторона не повідомляла про зустріч Лі Хуея з Президентом. Водночас пресслужба Офісу Президента заявила, що за дорученням Володимира Зеленського, глава ОП Андрій Єрмак провів для китайської делегації на чолі з Лі Хуеєм брифінг з питання безпеки в країні. Зокрема, сам А.Єрмак разом із Д.Кулебою розповіли про десять пунктів формули миру. «Ми зацікавлені в тому, щоб Китай був залучений до реалізації української формули миру», – наголосив А.Єрмак. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов та заступник голови ОП Роман Машовець поінформували про ситуацію на фронті, російських втратах та масованих ракетних атаках Росії на об'єкти української цивільної інфраструктури. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець розповів про українських військовополонених та військові злочини РФ. Радник – уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дарина Герасимчук закликала китайську сторону долучитися до міжнародних зусиль щодо повернення українських дітей додому, яких РФ незаконно вивезла на свою територію. Віце-прем'єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков поінформував про Чорноморську зернову ініціативу. Міністр енергетики Герман Галущенко та нещодавно призначений посол України в КНР Павло Рябікін порушили тему Запорізької АЕС.

В одному зі своїх інтерв'ю українським ЗМІ А.Єрмак повідомив, що брифінг для китайської делегації був схожий на брифінг, проведений для представника президента Бразилії Селсо Аморіми і далі розповів: «Обидва представники нас вислухали, після цього була досить відверта розмова. Обом я чесно сказав, що Україна дуже вдячна за бажання брати участь, за реакцію. Але Україна має свій мирний план, і ми вважаємо справедливим – якщо війна триває на нашій території, то основою врегулювання має бути український план. Президент Володимир Зеленський чітко позначив: в Україні готові їх чути та слухати, тому для цього ми їх запросили взяти участь у Саміті миру». Українською стороною була висловлена також ще одна важлива теза: «Ми проти медіації. Всі ми пам'ятаємо "нормандський формат". Я точно в ньому два роки прожив. Можу сказати, що ось так-от сидіти й дивитися, як ми там на підвищених тонах із росіянами щось там обговорювали, – ну, це все не працює».

Китайська сторона повідомила, що Лі Хуей мав зустріч із В.Зеленським. На ній, за словами речника МЗС КНР Ван Веньбіня, спецпредставник роз'яснив позицію Китаю: «Панацеї від кризи не існує. Усі сторони повинні почати з самих себе, накопичити взаємну довіру та створити умови для припинення бойових дій та для початку мирних переговорів». Було зазначено також, що Китай готовий працювати на основі документа «Позиція Китаю з політичного врегулювання української кризи», шукати загальний знаменник для вирішення «кризи» та додавати зусилля щодо припинення вогню та відновлення миру. Пізніше зустріч із В.Зеленським підтвердив і сам Лі Хуей.

Після України китайська делегація вирушила до Польщі. 19 травня Лі Хуей провів зустріч із заступником міністра іноземних справ Польщі Войчехом Гервелом. Останній позитивно оцінив активізацію діалогу Пекіна з Києвом, і водночас назвав неприйнятними будь-які спроби зрівняти статус Росії – агресора та України – жертви, а також підтримав мирний план В.Зеленського як основу для врегулювання конфлікту. У повідомленні польського МЗС підкреслено: «Польща із занепокоєнням відзначає заяви Пекіна про його неухильне прагнення зміцнювати двосторонні відносини з Росією, державою-агресором. Заступник міністра Гервель висловив надію, що Китай ніколи не визнає анексію незаконно захоплених територій України Росією, як не визнав анексію Криму з 2014 року. Він підкреслив, що будь-яка військова допомога, в тому числі потенційне постачання зброї з Китаю Росії, може призвести до серйозних наслідків для двосторонніх відносин між Європою та Китаєм». Китайський дипломат, у свою чергу, підкреслив, що ситуація в Україні – ні в чиїхось інтересах, але простого рішення війни немає. Спецпредставник заявив про незгоду Китаю з погрозами застосування ядерної зброї, підкресливши важливість, яку його країна надає ядерній безпеці, а також збереженню мандату міжнародних організацій.

23 травня в Парижі Лі Хуей зустрівся з генеральним директором з питань політики та безпеки МЗС Франції Фредеріком Мондолоні, який підкреслив, що «Франція переконана, що Китай може грати конструктивну роль у відновленні справедливого та тривалого миру в Європі відповідно до міжнародного права, зокрема суверенітету та територіальної цілісності України». Зазначалося, що зустріч стала «продовженням поглибленого обміну інформацією» між Францією та Китаєм з приводу агресії Росії проти України. За словами Лі Хуея, Китай та Франція мають «кілька сфер консенсусу» з приводу російсько-української війни.

24 травня у Берліні Лі Хуей провів зустріч зі статс-секретарем МЗС Німеччини Андреасом Міхаелісом. МЗС КНР процитувало такі слова спецпосланця: «Китай підтримує європейські країни в тому, щоб вони почали з першопричин кризи, у пошуку такого шляху, який би упорядковував і першорядне, і другорядне, а також у зусиллях для довгострокової стабільності на європейському континенті». Німецька сторона повідомила, що на переговорах закликала Китай вплинути на Росію, щоб «вона зупинила агресивну війну та повністю вийшла з України». Крім того, А.Міхаеліс просив КНР засудити дії Москви і «не постачати Росії зброю».

25 травня Лі Хуей провів у Брюсселі зустріч із заступником генерального секретаря з політичних питаннь та політичним директором Європейської служби зовнішніх зв'язків Енріке Мором. У заяві європейської сторони зазначалося: «ЄС очікує, що Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, буде грати конструктивну роль… і нагадає (РФ, – ред.) необхідність поважати принципи суверенітету, незалежності та територіальної цілісності… шляхом безумовного виводу усіх сил та військової техніки зі всієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів». Китайська сторона заявила про знаходження на переговорах згоди з багатьох аспектів.

На завершення свого євротурне, 26 травня Лі Хуей зустрівся з міністром іноземних справ РФ Сергієм Лавровим у Москві. Останній висловив вдячність китайській стороні за «зважену позицію щодо української кризи» і навіть «підтвердив прихильність Москви до політико-дипломатичного вирішення конфлікту», але поскаржився на нібито «створені українською стороною та її західними кураторами серйозні перешкоди для відновлення мирних переговорів».

У повідомленні МЗС КНР зазначалося: Лі Хуей пообіцяв, що Китай на основі своєї раніше оприлюдненої позиції з врегулювання «зміцнить обміни та діалог зі всіма сторонами, включаючи РФ, та додасть конкретні зусилля для політичного вирішення української кризи». У Москві Лі Хуей також провів окремі переговори із заступниками міністрів іноземних справ Андрієм Руденком та Михайлом Галузіним.

Європейське турне Лі Хуея могло набути скандального характеру в зв'язку з публікацією The Wall Street Journal, яка, посилаючись на західних чиновників, написала, що китайський спецпредставник озвучив своїм європейським співрозмовникам чіткий сигнал: союзники США у Європі повинні відстоювати свою незалежність та закликати до негайного припинення вогню, залишивши за РФ вже окуповані частини України.

Зазначимо, що українська сторона практично відразу поставилася до публікації The Wall Street Journal зі значною часткою недовіри. Про це, зокрема, свідчив критичний коментар радника голови ОП Михайла Подоляка, у якому китайська сторона навіть не згадувалася. А Д.Кулеба, який знаходився в африканському турне, у відеозверненні, опублікованому в Facebook, повідомив, що зв'язався зі своїми європейськими колегами зі столиць, які відвідав Лі Хуей, і жоден з них не підтвердив інформацію The Wall Street Journal. Д.Кулеба зазначив, що Україна продовжить вести діалог з Китаєм, оскільки це важливий співрозмовник, але підкреслив, що цей діалог вестиметься на основі трьох базових принципів: взаємна повага до територіальної цілісності; ніяких ініціатив, які передбачають територіальні поступки, Україна в принципі не розглядатиме; ніякого замороженого конфлікту.

У свою чергу, прессекретар МЗС Мао Нін також спростувала інформацію The Wall Street Journal, для доказу вона навіть послалася на заяву Д.Кулеби. 2 червня Лі Хуей провів окремий брифінг, присвячений своєму європейському турне, на якому також спростував повідомлення газети. Він констатував, що для знаходження точок дотику між воюючими сторонами існують великі перешкоди: «В даний час сторони можуть, як і раніше, стикатися з багатьма труднощами, коли вони сідають за переговори та обговорюють результати, але важливо, щоб хтось виступив уперед, щоб сприяти консенсусу між всіма сторонами, сформувати найбільший загальний знаменник і поступово накопичувати та створювати умови для остаточного вирішення кризи». Водночас він зазначив, що сторони повністю двері для переговорів не зачинили. За словами спецпредставника, КНР готова розглянути питання про направлення ще однієї делегації для проведення діалогу щодо врегулювання російсько-українського протистояння.

УКРАЇНСЬКІ ПРІОРИТЕТИ

Офіційний Київ достатньо стримано реагував на китайську дипломатичну активність. Великих очікувань немає, але сам факт китайської участі оцінюється позитивно. В.Зеленський в інтерв'ю південнокорейській газеті «Чосон ільбо», відповідаючи на запитання про те, чи може Пекін виступити успішним посередником у війні в Україні, заявив: «Це правда, що Китай не підтримує безпосередньо позицію України. Що стосується висунутої Китаєм мирної ініціативи, то ми вдячні іншим країнам за їхні зусилля, але ми вказували, що основною для нас залишається власна формула миру, власна ініціатива».

Україну більшою мірою турбувало питання військово-технічного співробітництва РФ та КНР. В інтерв'ю італійському телеканалу Rai 1 В.Зеленський згадав деталі з квітневої телефонної розмови з Сі Цзіньпіном: «Я розмовляв з китайським лідером, ми обговорювали важливі питання. Я сказав: ми розраховуємо на те, що Пекін не постачатиме зброю Москві. Сі відповів, що вони не постачатимуть зброю і не будуть підтримувати РФ». А К.Буданов в інтерв'ю японському NHK заявив, що Китай не постачає Росії зброї, однак експортує електронне обладнання, яке може використовуватися для ракет. За його словами, обсяги поставок китайської електроніки – значні. Секретар робочої групи з питання санкцій проти Росії Владислав Васюк в інтерв'ю виданню Semafor повідомив, що українські офіційні особи на зустрічі з Лі Хуеєм повідомили про велику кількість китайської електроніки, виявленої в захопленому чи знищеному в останні місяці російському озброєнні: «Україна підкреслила важливість того, щоб Китай не дозволяв китайським компонентам попадати в Росію».

Крім питань «війни та миру», інші аспекти українсько-китайської взаємодії залишаються на маргінесі.

КИТАЙ ТА ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРИ

Китайсько-російський офіційний діалог підтримувався на інтенсивному рівні. 4 травня в Індії на полях засідання Ради міністрів іноземних справ країн - членів ШОС Цінь Ган провів зустріч із С.Лавровим, за підсумками якої заявив: «Китай і Росія на всіх рівнях підтримують один з одним все більш активні контакти, просувають співробітництво по всіх напрямках» та одночасно пообіцяв: «Китай буде наполегливо сприяти просування мирних переговорів. Ми готові шляхом контактів та координації з Росією внести реальний внесок у політичне врегулювання української кризи».

З 21 по 28 травня у Росії з візитом перебував член політбюро ЦК Компартії КНР, секретар політико-юридичної комісії ЦК КПК Чень Веньцин. Основна заявлена мета – участь у 8-х російсько-китайських консультаціях з громадської безпеки, юстиції та правопорядку та у 11-й міжнародній зустрічі високих представників, що курирують питання безпеки. Російську частина очолював секретар Радбезу РФ Микола Патрушев. За підсумками зустрічі в пресслужбі апарату Радбезу РФ повідомили, що «докладно обговорено російсько-китайські контакти між наглядовими та слідчими органами, по лінії міністерств юстиції, співробітництво спеціальних служб, у тому числі на антитерористичному напрямі». А також «розглянуто перспективи спільних зусиль у правоохоронній сфері з різних напрямків оперативно-службової діяльності. Окрема увага приділена планам взаємодії Росгвардії та Народної збройної поліції Китаю, а також по лінії фінансових розвідок. Крім того, обговорено взаємодію Москви та Пекіна з питань забезпечення міжнародної інформаційної безпеки».

22-24 травня у Китаї з візитом побував прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін. Спочатку він прилетів до Шанхаю, де 23 травня взяв участь у російсько-китайському бізнес-форумі. Показово, що прем'єр Держради КНР Лі Цян не брав участі у форумі, обмежившись вітальної телеграмою, у якій висловив таку тезу: «Китай готовий зміцнювати взаємовигідну співпрацю зі всіма країнами світу, у тому числі з Росією,... для додавання більшої визначеності та імпульсу розвитку світовій економіці».

24 травня М.Мішустін у Пекіні провів переговори з Лі Цяном, після яких було підписано кілька другорядних документів, що свідчить про піарну мету візиту М.Мішустіна. У той же день російського прем'єра прийняв Сі Цзіньпін, який пообіцяв, що «Китай готовий продовжувати взаємодіяти з РФ на основі твердої взаємної підтримки з урахуванням ключових інтересів одне одного». Зокрема, Пекін має намір посилити координацію з Москвою при взаємодії на міжнародних майданчиках – ШОС, БРІКС та «Велика двадцятка». Сі Цзіньпін також позитивно оцінив зусилля обох сторін навколо сполучення проєктів Євразійського економічного союзу та китайської ініціативи «Один пояс – один шлях».

Китайсько-білоруська взаємодія у політичній площині не спостерігалася. Пекіну, що займається великою геополітикою, явно немає про що розмовляти з режимом О.Лукашенка, який знаходиться у міжнародній ізоляції. У цьому контексті на межі із самоприниженням прозвучало 17 травня прохання глави МЗС РБ Сергія Алейника, щоб спецпосланник КНР Лі Хуей в ході свого євротурне «на якомусь етапі» відвідав Мінськ. Прохання китайської стороною почуте не було.

Читайте огляд квітневих подій китайської політики за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України