Країни НАТО окремо можуть вирішувати, чи давати Україні касетні боєприпаси - Столтенберг

Союзники по НАТО не мають єдиної позиції щодо використання кластерних (касетних) боєприпасів, тож питання про постачання Україні цього різновиду зброї належить до компетенції кожної з країн-союзниць.

Про це заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у Брюсселі на пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це залежить від країн-членів - вирішувати, якого роду зброю надавати Україні. Всі союзники погодилися, що ми маємо продовжувати надавати зброю та боєприпаси Україні і вони, включаючи Німеччину, поставляють різні види зброї у безпрецедентному обсязі. Щодо кластерних боєприпасів - між союзниками існують відмінності (у позиціях): одні підписали Конвенцію про касетні боєприпаси та виступають проти їх поставок в Україну, інші не підписали таку Конвенцію», - сказав керівник НАТО.

Він зауважив, що через такі відмінності у позиціях союзників НАТО як Альянс не має визначеної позиції щодо використання цього виду боєприпасів.

Читайте також: НАТО уважно стежить за розвитком ситуації навколо Запорізької АЕС - Столтенберг

За словами Столтенберга, кластерні боєприпаси вже використовуються на війні в Україні. Однак якщо Росія їх застосовує, щоб атакувати та продовжувати вторгнення, то українцям такі боєприпаси потрібні для захисту від агресора.

«Всі союзники, незалежно від того, чи підписали вони Конвенцію, погодилися з наданням військової допомоги Україні. Але те, який точно тип озброєння або тип боєприпасів буде постачатися в Україну, вирішують країни-союзниці», - підкреслив Столтенберг.

Як повідомлялося, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловилася проти передання Україні касетних боєприпасів, оскільки Німеччина підписала Конвенцію про обмеження такої зброї.

Читайте також: Генсек НАТО: Україна на момент завершення війни має отримати запобіжники від повторення атаки РФ

Конвенція про касетні боєприпаси була вироблена в ході так званого «процесу Осло» і прийнята у травні 2008 року в Дубліні (Ірландія). Цей документ був відкритий до підписання у грудні 2008 року та набув чинності у серпні 2010 року.

США, Росія, Китай, Індія, Бразилія та Ізраїль, які мають на озброєні касетні боєприпаси, не брали участі у розробці Конвенції. Україна також не підписала цей документ.