Пам’яті старшого солдата Євгенія Ролдугіна (позивний «Тунгус»)

У пам’ять про сина батьки доповнили та видали книгу «Час відважних»

Хмельничанин Євгеній Ролдугін із дитинства займався спортом: дзюдо, футболом, панкратіоном та бразильским джиу-джитсу. Він мав звання кандидата в майстри спорту з панкратіону та греплінгу, був неодноразовим призером чемпіонатів України та Чернівецької області, а також володарем пурпурового поясу з бразильського джиу-джитсу, популяризації та розвитку якого присвятив багато часу.

Після закінчення школи Євгеній продовжив навчання на географічному факультеті Чернівецького національного університету, але  буремні події в державі змусили хлопця змінити студентську аудиторію на поле бою.

Євгеній був учасником Революції Гідності, а коли йому виповнилося 19 років, Росія розпочала війну на сході України, тож із серпня 2014 року брав участь в АТО/ООС. У складі добровольчих батальйонів «Свята Марія» та «ОУН» герой воював під Маріуполем, в районі Павлополя та Сартани, в Пісках, Авдіївці, а також у районі шахти "Бутівка".

Батьки Євгенія розповідають, що переконати сина не йти на війну було неможливо, адже він завжди вірив у все, що робив. 

«Ми йому пояснювали, наскільки це може бути серйозно, наскільки йому буде важко після всього цього адаптуватися, але він казав: «Мамо, я не можу сидіти на дивані і дивитися, що відбувається в моїй країні. Я мушу бути там і маю впливати на історію своєї держави. Ти мене народила воїном, чоловіком, тому я маю захищати свою країну, свій будинок і свою родину». От із такими намірами він пішов на війну. Він розумів, куди іде, але вчинити інакше не міг. Йому виповнилося 19 років 15 серпня 2014 року і 1 вересня він уже був у Маріуполі», - пригадує мама добровольця Олена.

У перервах між ротаціями воїн тренувався, брав участь у змаганнях та завершив навчання в університеті, здобувши диплом бакалавра.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Євгеній зв’язався зі своїми бойовими побратимами і поїхав звільняти Київщину в складі добровольчого батальйону «Братство», у якому був командиром взводу. Згодом «Тунгус» отримав поранення, визволяючи село Нова Басань на Чернігівщині.

Після лікування Євгеній пройшов курси з тактичної медицини і приєднався до лав ЗСУ, де проходив службу в 54-й окремій механізованій бригаді ім. гетьмана Івана Мазепи.

На курсах хлопець зустрів дівчину, в яку закохався. Вона мала великий досвід у тактичній медицині, тож це мотивувало військового бути таким, як кохана, і рятувати життя воїнів.

Згодом «Тунгус» воював на Сіверському напрямку і визволяв Харківщину. Герой загинув 11 вересня 2022 року поблизу Білогорівки на Луганщині, рятуючи поранених побратимів.

«Наш Євген Ролдугін, друг «Тунгус». Талановитий спортсмен. Воював під Маріуполем, в Пісках, Авдіівці, Опитне, шахта Бутівка… Мав поранення під Києвом в кінці березня 2022 року. Він командував підрозділом батальйону «Братство» і дуже хоробро вів бій, контролював евакуацію своїх поранених бійців та дав вивести себе з пораненням останнім… Дав Оксані Корчинській слово, що обов’язково пройде курси тактичної медицини і зробив це. Врятував життя кількох своїх побратимів… Вивозив з поля бою вкрай важкого пораненого, коли орки розстріляли санітарний автомобіль нашого «Тунгуса»… «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх». Нестерпний біль…», - повідомив про загибель героя у соцмережах лідер добровольчого батальйону «Братство» Дмитро Корчинський.

Євгенію тепер назавжди 27 років. Його загибель стала великою трагедією для батьків. 

«Я дуже сподівався, але дива не сталося... Замість тисячі слів... Я загинув разом з тобою... Можливо, я ще «воскресну», але ти... Спочивай, синку... Завжди в моєму серці та в моїй пам'яті. Зустрінемось... Колись... Десь там...Слава Героям!...», - написав батько військового Олександр.

У пам’ять про «Тунгуса» його батьки доповнили та видали книгу сина «Час відважних». У ній Євгеній розповідає про покоління добровольців, що пішли захищати Україну в 2014 році.

Євгеній Ролдугін нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», орденом «Лицарський Хрест Добровольця», медаллю батальйону спецпризначення «Свята Марія», почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», бойовою відзнакою добровольчого батальйону ОУН «Віра Сила Честь» та відзнакою Хмельницького міського голови «Воля та Мужність». 24 вересня 2022 року старшому солдату Ролдугіну посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади».

Воїна поховали на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому.

Вічна шана і слава Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Олександр Ролдугін, Централізована бібліотечна система Хмельницької міської ТГ, сайт Vsim.ua