Аргентина і F-16: три аргументи для Буенос-Айреса

Уроки новітньої війни між Україною та Росією як підказки для аргентинської влади і суспільства

У липні, під час саміту НАТО, Україні пообіцяли надати кілька десятків американських вживаних винищувачів F-16 для захисту неба від російських авіаударів. Ці літаки можуть надійти з Нідерландів, Данії чи Норвегії, бо їх будуть змінювати на дорогі сучасні літаки п’ятого покоління F-35. Водночас зараз в аргентинському уряді та суспільстві розглядається можливість придбання тих самих вживаних F-16 у Данії. Про це пишуть у статті під назвою «Яке рішення дозволить Аргентині зміцнити безпеку, заощадити кошти та припинити геноцид в Україні» для одного з провідних аргентинських видань професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань і виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Укрінформ пропонує переклад цієї публікації, де українські автори акцентують увагу аргентинців на трьох аргументах, які Україна здобула великою ціною у війні з Росією.

Зміцнити безпеку

Наш перший аргумент полягає у важливості зваженого стратегічного бачення загроз для країни.

Мало хто знає, що в 1994 році Україна відмовилася не лише від 1900 ядерних боєголовок, третього у світі арсеналу ядерної зброї. Повітряні сили України мали літаки, здатні нести крилаті ракети: 19 стратегічних бомбардувальників Ту-160, десятки тактичних бомбардувальників Ту-95 та Ту-22М. На додаток Україна мала сотні крилатих ракет дальністю до 2000 км.

До 2006 року за прямим наполяганням США та Росії ці літаки та ракети були знищені. Багато літаків забрали в України в обмін на прощення державного боргу. Україні обіцяли поважати суверенітет і територіальну цілісність. Проте Київ так і не отримав жодних сучасних літаків, щоб захистити себе і стримувати потенційного ворога.

Дуже прикро, але з 24 лютого 2022, Росія використовує Ту-95 і Ту-22М, щоб завдати ракетних ударів по українським містам. Якби Україна не піддавалася на вмовляння і тиск іноземних урядів, а самостійно ухвалювала рішення, ризик агресії був би набагато нижчим. Росія боялася б отримати симетричну збройну відповідь.

Заощадити кошти

Зараз в України, на жаль, немає можливості й часу вибирати. Навіть вживані данські чи голландські F-16 для нас дуже важливі. Проте якби Україна могла повернутися назад у часі, ми б робили ставку на передові технології та на незалежних постачальників. Це наш другий аргумент. Як показала війна, саме перевага в технологіях дає перевагу на полі бою та заощаджує гроші у довгостроковій перспективі.

У вересні 2022 сусідня Польща, остерігаючись агресії Росії, оголосила про закупівлю 48 легких винищувачів FA-50 з Південної Кореї. Перша партія нових літаків прибуде вже цього року. Вони замінять застарілі радянські літаки, які виготовляла і обслуговувала раніше Росія.

Україна ж досі використовує старі радянські винищувачі МіГ-29, чий запас міцності вичерпується і не відновлюється. Те саме чекає і на F-16, які є ровесниками-суперниками радянських літаків. США і НАТО відмовляються від них користь сучасних літаків п’ятого покоління F-35.

Тим часом, обслуговування F-16 для всіх інших користувачів буде коштовним і важким через брак запасних частин, бо промисловість переорієнтується на більш нові зразки. Україну це не лякає, бо вона отримає ці літаки безкоштовно, і вони є витратним матеріалом на полі бою. А от потенційним покупцям цих повітряних систем варто задуматися про баланс витрат і ефективності у разі закупівлі.

Припинити геноцид в Україні

Аргентина як важлива країна Латинської Америки і член «великої двадцятки» є цінним партнером у світі, де низка великих держав прагне зруйнувати безпеку і міжнародне право. Це вже почало змінювати політику Британії, яка може розблокувати постачання F-16 в Аргентину.

Проте ці вживані літаки потрібні Україні зараз на полі бою, щоб звільнити свої окуповані території та врятувати наших людей воєнних злочинів, наших дітей від депортації в Росію. Це ще один, український і емоційний аргумент, з яким ми звертаємося до аргентинського суспільства.

Зараз Аргентина має можливість і час обирати друзів та засоби для свого захисту, спираючись виключно на свої національні інтереси і прагнення миру в регіоні. На нашу думку, якщо Аргентина розгляне інші варіанти, вона не лише отримає новітню зброю, і заощадить кошти на обслуговуванні, а й зможе протидіяти геноциду в Україні.

Олексій Гарань, професор Національного університету Києво-Могилянська Академія

Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи