Пам’яті військової медикині Наталії Депи з позивним «Вітамінка»
На початку вторгнення Наталка закрила свій косметологічний салон і за батьком та братом пішла добровольцем до лав ЗСУ
Наталія Депа народилася у Львові у 1992 році. Зі слів рідних, з раннього дитинства дівчинка була «енерджайзер». Завжди привітна, усміхнена, при першій потребі бігла на допомогу та дуже любила тварин.
Лідерські якості почали проявлятися у Наталки ще в садочку. Гарно вчилася в школі, успішно склала ЗНО та вступила на бюджет у Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. Отримавши спеціальність ветеринара, була хірургом й рятувала чотирилапих. Згодом здобула другу вищу освіту — лікаря-косметолога та відкрила свій власний косметичний центр.
«В дочки були дійсно золоті руки, щоби потрапити до неї на прийом, люди їхали не лише з інших міст, а й з-за кордону. Вона постійно опановувала щось нове у своїй галузі, придбала дороге та передове обладнання. Наталка сама була красивою, такими ж любила робити й інших людей. А ще заряджала всіх навколо своєю позитивною енергетикою», - розповідав журналістам батько Роман Депа.
Активна патріотична позиція була закладена дівчині на генетичному рівні. Ще під час Революції гідності, будучи студенткою, у гарнізонному храмі Петра і Павла Наталія займалася волонтеркою (сортувала медикаменти, які передавали на Київ). Часто з батьком та молодшим братом їздила на військово-патріотичні вишколи і поглиблено вивчала бойову медицину.
На початку повномасштабного вторгнення Наталка закрила свій успішний косметологічний салон і за батьком та братом Іваном пішла добровольцем до лав ЗСУ.
«Я записався у новостворену 125-ту бригаду територіальної оборони Львова. Син закінчив Хмельницьку академію прикордонних військ і також поповнив лави цієї бригади. Якось сказав Наталі, що на фронті катастрофічно бракує медиків, а вона мені: «Тату, я піду!» Так донька стала бойовим медиком батальйону, отримала позивний «Вітамінка»», - розповів Роман Депа.
Свій бойовий шлях дівчина розпочала в Харківській області. Далі був захист Сумщини, Донеччини. У складі 218 окремого батальйону рятувала оборонців у Бахмуті, Часовому Яру, Костянтинівці. Була керівником фельдшерського пункту. Рятувала, і витягувала найважчих поранених. Підтримувала і підбадьорювала. «… Не смій мені псувати показник. Усіх «300» я довезла й тебе довезу, щоб ти мені жив…», - казала важкопораненим.
Окрім побратимів на фронті Вітамінка рятувала котиків та собак, організувавши тісну співпрацю із волонтерами. А після війни мріяла відкрити клініку для тварин. Але ворог, який прийшов на нашу землю і вбиває українців, не дав можливості здійснитися мріям дівчини…
Наталія Депа загинула 9 липня, виконуючи бойове завдання, на Бахмутському напрямку.
«Я і досі не знаю, як загинула моя донька. Мені не розповіли тих страшних обставин. Навіть обійняти її востаннє не змогла. Труну так і не відкрили. Це така трагедія, ніби серце вирвали. Нічого страшнішого немає. Я дуже вдячна своїй дитині, що вона була в моєму житті», — каже мама Тетяна Депа.
«Ти навчилась бороти страх та паніку, я завжди гордився своїми дітьми... дякую Господу Богу, що ТИ була в моєму житті моя донечко..», - писав батько.
Прощались з Наталею у Львові 13 липня у гарнізонному храмі Петра і Павла, саме там, де ще студенткою вона волонтерила. В той день місто Лева провело в останню путь ще п’ятеро Героїв.
«Зараз дощить, Львів сумує, як і ми. У боротьбі за нашу незалежність Наталія Депа віддала найцінніше - своє життя. Світла і добра дівчина, яка завжди була на позитиві, вміла підтримати і допомогти. Відважна і розумна, амбітна і перспективна. Саме такою я запамʼятаю Тебе, моя красуня», - написала в день похорону подруга Олена Кушнір.
Разом із речами Наталки додому привезли кошенят, яких врятувала медик. На фронті кішка принесла їх просто у руки дівчини. Кицю батьки назвали Вітамінкою, в пам'ять про Наталку, котикові дали ім’я Док. Тепер - це їх розрада, адже син Іван продовжує боронити кордони держави у складі Державної прикордонної служби України.
24 липня друзі зареєстрували петицію з проханням присвоїти молодшому сержанту Депі Наталії Романівні звання Героя України (посмертно). Збір підписів триває.
«Добра, талановита та світла людина, віддана та з хоробрим серцем посестра. Все, за що бралася, виконувала досконало. За нею всі сумують, рідні, друзі та побратими. Слава Україні! Героям слава!», - зазначається в петиції.
Фото з ФБ Романа Депи та Наталії Депи