Картинки, в яких історія і глибина

Щоб синьо-жовте не ставало червоно-чорним

В цих картинках історія і глибина. Принаймні для мене.

Про маленький клаптик тканини на велкро, що став святинею, яку мовчки передавали з рук в руки, затамувавши подих. І американський побратим тихо сказав «Господи, ніколи не міг подумати, що це реально ось так, що це не красива метафора».

Про янголя, яке в важку мить зневіри і спустошення принесли разом з солодощами. «Ви – Україна».

Про листівку, яка змусила посміхнутися вперше за тривалий проміжок часу.

Про прапор-шеврон, так неочікувано подарований в жахливому місці, яке ми звали тюрмою.

«Я зрозумів, чого вам не вистачає», – сказав нещодавно один з моїх пацієнтів, заглянувши знов у кабінет. І через кілька хвилин приніс цей браслетик. «То нічого, якщо стане червоно-чорний, будете носити, правда?»

Поки я в тилу, моя зброя – уважність, небайдужість і наполегливість.

Я не хочу, аби цей браслет став червоно-чорним. Хоч і прагну повернутися в такий болюче-знайомий і звичний степ. А буде, як буде.

Позивний Мауглі
FB