Пам’яті гумориста, добровольця Романа Іваненка (позивний «Артист»)

В останню путь його проводили оплесками

Коли розпочалася повномасштабна війна, гуморист, ведучий, актор, учасник команди «Наш Формат» та телевізійного проєкту «Ліга сміху» Роман Іваненко з Кам’янця-Подільського перебував із дружиною в Німеччині, де вони відвідували рідних. Там він одразу прийняв рішення, що повернеться додому.

«На другий день я почав думати, а чому мені тут сидіти, коли вже оголошена загальна мобілізація. Вся родина на мене накинулася, мовляв, будь тут. Минув ще один день і я всім сказав, що ви мене вибачте, але я не можу тут сидіти. Я оголосив збір, аби максимально зібрати те, що поміститься в мою машину. Зрештою назбирав дві повні машини допомоги.  Коли мені казали, що тебе вже не випустять з України, я відповів – то, значить, так має бути. Я не міг інакше…

Ми - та нація, яка розвалила Російську імперію, Радянський Союз і розвалимо Російську Федерацію. Інакше не буде. Росіяни програли 24 лютого тим, що вони прийшли сюди і в них просто немає варіанту, щоб виграти цю війну», - розповідав у своєму останньому інтерв’ю Роман.

Тоді він згадував, що коли повернувся додому, відчув тут бойовий дух і зрозумів, що він на своєму місці. Роман одразу пішов у військкомат, але там йому відмовили. Тому спочатку чоловік займався волонтерством, потім приєднався до лав територіальної оборони, а згодом служив у лавах 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців, де керував відділенням аеророзвідки. На війні Роман мав позивний «Артист».

«Роман Іваненко, Доброволець, Артист, Чорний Запорожець, форматівець, лігосмішник бився за Україну, поки билося серце. Потрапивши в оточення на Вугледарському напрямку, дав бій ворогу поруч із своїми побратимами. Отримав важке поранення, був взятий в полон. Тримався з 24.01.2023 по 28.02.2023. Але від терориста гідної медичної допомоги не отримав. Завдяки штурму ворог з позицій був вибитий. Романа евакуювали на щиті. Світла пам’ять тобі та усім, чиє життя забрав проклятий ворог з РФ», - написав у соцмережах про загибель Романа його кум і капітан команди «Наш Формат» Володимир Черняк. 

Мама Героя Наталія пригадує, що Роман ніколи не служив в армії й не планував пов’язувати свою долю з військовою справою. Та війна внесла свої корективи в його життя.

«Висока порядність, відчуття обов’язку, гідність повернули тебе із-за кордону в Україну. Ти ходив, оббивав пороги військкомату у проханнях відправити на фронт попри те, що мав певні проблеми зі здоров’ям. На численні відмовляння усіх ти ображався і навіть переставав спілкуватись з тими, хто просив тебе не йти. Ти казав, що твій святий обов’язок - бути з Україною, захищати її, зробити так, щоб твій племінник Богданчик не довойовував за тебе. Ти кожній справі, яку робив, віддавався сповна. І на війні ти став достойним солдатом…

«Муся, моя ріднулічка, люблю тебе» тепер назавжди залишаться в твоїх повідомленнях. Більше не почую твого голосу, ти не обіймеш мене, не подаруєш мені свою щиру посмішку, яка була у тебе такою красивою. Ти посміхався навіть тоді, коли тобі було сумно і боляче. Тепер ти посміхаєшся із фото, і тиша…», - згадує про Романа мама.

Після перемоги «Артист» мріяв й надалі смішити та розважати людей та розвивати свій YouTube-канал. Водночас він розумів, що може загинути на війні, бо в одній із розмов із мамою сказав: «Думаєш, я не боюсь? Думаєш, мені не страшно? Страшно всім. А якщо всі злякаються? Хто захистить Україну? Смерть то смерть! Головне, щоб не марно!»

28-річного Романа Іваненка поховали 16 березня у його рідному Кам’янці-Подільському.

«Романе, от і провели ми тебе в останню дорогу. Скільки людей сьогодні прийшло з тобою попрощатися, як палко звучало «Герої не вмирають», якими гучними були останні оплески для тебе... Тебе завжди пам'ятатимуть, твою усмішку, твої жарти, виступи на сцені, слова про війну, твої підбадьорювання бойових побратимів. Не забудемо твого подвигу. Бо Герої не вмирають, поки їхнє ім'я – в нас на устах», - написав у день прощання з «Артистом» міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.

Роман Іваненко нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни», а також посмертно він став почесним громадянином рідного міста.

Вічна слава і шана Герою!

Фото: Фейсбук-сторінки Романа Іваненка, Наталії Іваненко, Андрія Зайця, Михайла Посітка