Путін демонстративно не гидує Кім Чен Ином: це вплине на Велику війну?
Будь-яка військова допомога окупантам – додаткові складнощі для ЗСУ, але стратегічно це не змінить ситуацію на фронті
Путін не поїхав в Індію на саміт G20, боячись приниження, але зустрівся з лідером КНДР Ким Чен Ином, отримавши ганьбу у квадраті. Про що говорили світові покидьки №1 і №2, які результати їхнього рандеву – це цікавить передусім з того ракурсу, яка від цього реальна загроза Україні й до чого тут Китай? А ще – не можна собі відмовити у задоволенні від усвідомлення факту: єдиний відкритий союзник Путіна – зневажене і ненависне всьому світові північнокорейське опудало – Кім Чен Ин.
Саміт ізгоїв: якого насправді союзника собі знайшов Путін?
Дивлячись на весь цей натхненно створений роспропагандою антураж навколо візиту Ким Чен Ина, який у світі вже встигли назвати «самітом ізгоїв», чомусь одразу на думку спадає старий радянський віршик, який ми дещо видозмінили:
Сегодня праздник у ребят,
Ликуют пионери!
Сегодня в гости к ним приехал,
Ким Ын из КНДРы...
Цікавими враженнями з цього приводу поділився журналіст Роман Цимбалюк у своєму блозі на YouTube: «Візит диктатора КНДР висвітлювався російською пропагандою так, що складалося враження, що це найбільш впливовий політик, який відвідав РФ. А про нібито потужні наслідки цього візиту із захватом розповідав на ефірі у Скабєєвої депутат держдуми Гурульов. (...) Колишній генерал-лейтенант, який полюбляє погрожувати ядерною зброєю, заявив, що після візиту Кім Чен Ина «гегемонія США перебуває під загрозою». Гурульов заявив, що зустріч Путіна та Кім Чен Ина, це «не шах, а мат» американцям. І що тепер США перебуває під загрозою ядерного удару. Тепер нібито у США мають задуматися, чи продовжувати постачання зброї Україні після появи союзу між РФ та КНДР».
Щодо союзу...
Те, що Путін, розв’язавши повномасштабну війну, випав з політичної вищої ліги та спустився далеко навіть уже не в першу – давно відомий факт. Втім, однак, навіть тоталітарні Іран та Білорусь, які вважаються головними союзниками РФ, намагаються зберігати мінімальні ознаки своєї участі в міжнародному праві. Чого не скажеш про КНДР. У лексиконі Кім Чен Ина навіть такого слова немає, чхати він хотів на якісь там права. Натомість Кіму та його кодлі добре відомо, що таке амфетамін (важкий наркотик, хто не знає, - Ред.), фальшиві долари, кіберпіратство тощо, адже все це продукується в КНДР на державному рівні та планово поширюється світом.
КНДР – це країна-злочинець, яка використовує свою присутність на міжнародній арені для того, щоби заробляти валюту будь-якими способами, шкодячи людству всіма відомими способами. От саме такого союзника-друга, нарешті, знайшов собі Путін. Що може сьогодні бути у світі більшою ганьбою для держави та її лідера? Але пересічному росіянину це, схоже, байдуже. І це вже вичерпна характеристика саме для нього – пересічного росіянина.
А тепер про серйозне: чи є загроза від зближення РФ та КНДР?
На думку політичного експерта Андрія Сеньківа, потенційно, результати візиту лідера КНДР до Росії, можуть мати наслідки не лише для російсько-української війни, а й для всього світу.
«По-перше, Північна Корея володіє арсеналом, сумісним із російськими системами (радянськими), і ВПК, що може заповнити порожнечу між виробництвом і темпом використання Росією боєприпасів. Передусім йдеться про артилерійські снаряди та тактичні балістичні ракети. Також, не виключено, що Росія може спробувати модернізувати північнокорейські танки Т-62 до прийнятних стандартів», - каже експерт.
Пхеньян також може підтримати Москву і в кібервійні.
«Зі свого боку, Північна Корея шукає продовольство, паливо та ліки, оскільки запаси були майже повністю вичерпані. Путін дав зрозуміти, що Росія готова допомогти Північній Кореї супутниковими технологіями, що можливо включатимуть технології міжконтинентальних балістичних ракет, та технологіями для атомних підводних човнів», - додав пан Сеньків.
Тож, вважає він, істотна допомога Північної Кореї Росії може вплинути на війну в Україні. До того ж результатом такого співробітництва може стати загальне покращення їхнього військового потенціалу та координації оборонних відомств, що зробить їх більш небезпечними в майбутньому.
«По-друге, Росія і КНДР – це партнери Китаю. А ці три держави, володіючи ядерним арсеналом, прагнуть до територіальної експансії й вони можуть в якийсь момент вирішити почати війни одночасно, - застерігає політолог. - Однак, хоча КНДР вже декілька місяців постачає до Росії деякі види боєприпасів, реальне посилення їхньої співпраці буде визначатися в Москві та Пекіні, а не Пхеньяні».
Втім, не можна заперечувати, що перспектива такої от «дружби» Росії з КНДР уже неабияк напружила Білий Дім. У США вже звучить «сигнал тривоги» і відсторонено спостерігати за розвитком і плодами цієї «дружби» ніхто не збирається. Зокрема, Україна може отримати, нарешті, з-за океану те, чого давно добивається. Ті ж далекобійні ракети, наприклад.
А що Китай? Це – оцінка Євгена Савіська: «Сі Цзіньпін вирішив зіграти у свою гру. Зустріч Путіна та Кіма у Владивостоці відбулася за його негласного благословення. Лідер Китаю вирішив і заробити, і змусити понервувати Вашингтон. Адже майже все, що просив кремлівський диктатор у свого північного-корейського колеги виробляється саме в КНР».
Чи піде Китай, який опікується своїм «нейтралітетом», на постачання зброї РФ з використанням КНДР як хабу? З цього приводу є різні думки. Одні вважають, що ні, адже таку зброю і БК можна вирахувати, а там – і санкції не забаряться. Втім, інші – посилаються на історичний досвід: 40 років тому з КНДР уже робили хаб для радянського та китайського озброєння.
Defence Express: КНДР вже перепродавала зброю від «нейтрального» Китаю
«Існує можливість того, що КНДР стане хабом для передачі до РФ озброєння. Такі випадки вже були в історії й, що цікаво, майже з тими ж учасниками. Ще під час ірано-іракської війни саме КНДР відіграла роль перевалочного пункту, який взяв на себе всі ризики та продавав до Ірану зброю від Китаю та СРСР», - йдеться на сторінках мілітарного видання Defence Express.
Передача радянських боєприпасів до Ірану з боку КНДР було реалізовано ледь не одразу після початку ірано-іракської війни у 1980 році. Після цього почався продаж китайської техніки зі складів КНДР та радянських танків Т-54 та Т-55, а також Т-62 власного ліцензійного виробництва. Активно йшов продаж радянського стрілецького озброєння та мінометів, через КНДР до Ірану СРСР продав і ПЗРК "Стрела-2".
«Вважається, що саме аналогічним шляхом до Ірану потрапили й китайські протикорабельні ракети HY-2 Silkworm, які були копією радянських П-15 «Термит». КНДР також брав пряму участь у постачанні до Ірану понад сотні китайських винищувачів Shenyang J-6 (копії радянського МиГ-19)», - повідомляють журналісти.
Загалом станом на 1985 рік, тобто за три роки до завершення війни, у США оцінювали китайський експорт озброєння до Ірану на 2,5 млрд доларів. При тогочасній ціні «зеленого» – це колосальна сума. Звісно, Китай заперечував постачання до Ірану будь-якого озброєння. Щобільше, офіційно Китай і тоді кожного разу повідомляв, що стійко дотримується нейтралітету. А якщо якась країна перепродає китайське озброєння іншої країни, то Пекін на це ніяким чином не може вплинути.
«І така історична паралель, навіть тотожність заяв Пекіну не додає впевненості у тому, що історія не повториться знову. При цьому оборонно-промисловий комплекс Китаю, а також його запаси озброєння, становлять у рази загрозливіший фактор ніж можливості КНДР», - пише Defence Express.
Яке б озброєння/боєприпаси не отримала РФ від КНДР – глобального впливу на хід війни це не матиме
«У Північній Кореї є велика кількість боєприпасів: старі радянські, власного виробництва та китайські. Вони й раніше передавали радянські снаряди, ракети до «Градів» та міни з мінометами. Найімовірніше, буде такого роду заміщення. Китайці не будуть напряму відправляти свою продукцію в Росію. Вони бояться жорстких санкцій. Тому китайці будуть відновлювати ту кількість боєприпасів у Північній Кореї, яку вона віддасть росіянам, свого та радянського виробництва», - розповідає полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.
На думку військового експерта, Північна Корея може виділити росіянам до 2 мільйонів снарядів протягом року. Передати одразу всі не вийде через логістичні проблеми: «Приблизно 2 мільйони снарядів на рік росіяни виготовляють самостійно. Це приблизно 7 тисяч пострілів за добу. Зараз вони використовують приблизно 15 тисяч снарядів. Якби Північна Корея не поставила їм своє озброєння, то вони пішли б з 15 тисяч до 7 тисяч, працювали б "з коліс», - пояснив пан Світан.
Отже, переконує він, що постачання боєприпасів з КНДР не збільшить кількість снарядів у росіян. Це просто залишить їх на тому ж рівні – приблизно 15 тисяч на добу.
«У Північної Кореї досить-таки широка номенклатура ствольної артилерії, реактивних систем залпового вогню, які за калібром ідентичні російським. Ну й аналогічно з танками. У них широка варіація танків Т-62 власного виробництва зі стволами 115 калібру і 125 калібру. Росії техніка дуже потрібна. Це теж дефіцитний момент» - доповнює попередніх спікерів оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Втім, він також запевняє, що які б види озброєння та боєприпасів не отримала Росія від Кім Чен Ина, суттєвого впливу на ситуацію на фронті це не матиме. Між іншим, у 2010 році КНДР випустила по південнокорейському острову Йонпхен 170 боєприпасів. За даними Reuters, половина з них упала у воду, а близько 20% тих, що долетіли, не розірвалися.
«Йдеться про відстань у більш як 10 тисяч кілометрів… Це пекельна логістика. До того ж у Північній Кореї деградована залізниця: вони не мають можливості вивозити боєприпаси в режимі 24/7. А щоб забезпечити Росії 15-20 тисяч пострілів на добу, вивозити потрібно дуже багато. КНДР фізично не зможе надати їм таку кількість снарядів та боєприпасів. Максимум, на що вони здатні, – ситуативно компенсувати дефіцит. Глобального впливу на хід війни це не матиме» - підсумував військовий експерт.
Мирослав Ліскович. Київ