Як недбалість росіян із маркуванням боєприпасів стала проблемою для Кремля, Ірану та Китаю

Значну частину боєприпасів, які Іран поставив рф, становили ті, які в певний час Китай доставив Іранові

Спочатку дещо про ураження малого ракетного корабля (МРК) на повітряній подушці, за нашою класифікацією, ракетного корвета пр. 1239 «Самум», фото якого під час буксирування облетіло майже весь інтернет і спричинило шквал дискусій на тему «було чи не було».

Так ось, таки було. 14-го вересня ракетний корвет пр.1239 зі складу 41-ї бригади ракетних катерів Кримської військово-морської бази (ВМБ) Чорноморського флоту рф під час виконання бойового завдання у визначеному районі був уражений українським малим безекіпажним швидкохідним катером-брандером. Унаслідок цього корабель отримав пошкодження кермового механізму, а також паливного танка (цистерни) лівого борту.

І хоча корабель не втратив ходу, однак самостійно рухатися не міг. Саме тому численні зацікавлені особи спостерігали процес його буксирування на рейді до  пункту базування (ПБ) у Севастополі.

Кораблик потягнули на 13-й судноремзавод ЧФ. І вийде він у море не раніше січня 2024-го року. Принаймні саме такий термін ремонту корабля «намалювали» командуванню Чорноморського флоту представники заводу.

Тепер щодо шашнів між Кремлем та іранськими аятолами. 19–20 вересня нинішнього року Шойгу відвідав Ісламську Республіку Іран (ІРІ). Звісно, не для того, щоб любуватися краєвидами Персії. Приїхали вмовляти іранців постачати для гострих потреб Кремля нові партії БПЛА та боєприпасів.

Зокрема, для цього посланники Кремля зустрілися із президентом ІРІ, міністром оборони та начальником генерального штабу. Окрім того, зустріч провели й представники низки розвідувальних / спеціальних служб двох країн.

Також кремлівська делегація відвідала багато підприємств та компаній, які виробляють цю «гостродефіцитну» для Кремля продукцію. Зокрема, «Qods Aeronautics Industries Company of Revolutionary Guard».

Річ ось у чому. Як відомо, на території Татарстану керівництво рф розгорнуло власні виробничі потужності для виготовлення БПЛА типу «Шахед» у спеціальній економічній зоні «Єлабуга».

Росіяни розраховували, що наприкінці 2025-го року це підприємство вийде на потужність 1000 БПЛА типу «Шахед» на рік. Планували, що вже в першому півріччі 2023-го виробництво цих БПЛА сягне позначки 100 одиниць, а в другому – 170–180 штук. Відповідно в 2024-у, у першому півріччі, було заплановано 220–250, а в другому – 550–600 одиниць.

Але не так сталося, як гадалося. Російська сторона не спромоглася за поточний рік виготовити навіть сотні «Шахедів» (у російській інтерпретації – «Герань-2»). Як виявилося, у росії банально відсутнє обладнання, необхідне для виготовлення двигунів до цих БПЛА, а також елементів їхньої електронно-компонентної бази. Росія свого часу підписала контракт з ІРІ на постачання цих двигунів, але після відкриття власного виробництва в Татарстані росіяни припинили їхню закупівлю в Ірані, сподіваючись створити власний замкнутий цикл виробництва БПЛА. Довбні навіть не підозрювали, що в них у країні немає необхідного для цього промислового обладнання. Як-то кажуть самі росіяни, «писец подкрался незаметно, хоть виден был издалека».

Ось і приїхав Шойгу в Тегеран клянчити або двигуни до «гераней», або самі «шахеди», а при нагоді випросити ще щось корисне для себе. Наприклад, артилерійські боєприпаси калібрів 122-мм та 152-мм.

Що конкретно відповіли перси на нинішні кремлівські прохання, поки що достеменно невідомо. Але є один факт, який свідчить про те, що аятоли явно поставилися досить поблажливо до ниття «оленяра».

Річ у тому, що наприкінці серпня Іран поставив рф чергову партію БПЛА: «Mohajer-6» – 15 одиниць; «Mohajer-10» – 2 одиниці. Причому одночасно з цим на базу в Крим іранці навіть відправили групу фахівців, які мали навчити російський «персонал» користуватися цими «іграшками».

Як відомо, офіційні представники Ірану не втомлюються повторювати тезис про те, що їхня країна не постачала й не поставляє Кремлю боєприпаси, озброєння і військову техніку (ОВТ). Ці заяви явно базуються й були основані раніше на тому, що росіяни зможуть «залегендувати» цю перську допомогу собі.

Наскільки я розумію, завод в Єлабузі й мав відіграти таку ж роль, як за маніпуляції із маркуванням артбоєприпасів. Однак, як з’ясувалося, росіяни виявилися навіть на це нездатними.

«Татарстанський хаб БПЛА» не зміг запрацювати на повну потужність через «технічні причини», а видаляти маркування з артбоєприпасів через або банальні лінощі, або за браком часу росіяни навіть не спробували (і тепер український армійський розвідник на тому чи тому напрямку чітко знає, якими саме боєприпасами оперує російська арта, – власне російськими чи «китайськими»).

Узагалі з цими іранськими боєприпасами стався справжній треш. Річ у тому, що значну частину партії боєприпасів, які поставив рф Іран, становили боєприпаси саме китайського виробництва, які в певний час Китай постачав Іранові.

Перси через свою дурість всунули їх у партію за «російським контрактом», сподіваючись, мабуть, що росіяни все одно повидаляють маркування на них. Наївні, щоб примусити російських військових щось там «додатково обробляти чи видаляти», треба, щоб «земля налетела на небесную ось». І тепер усі вони наче цілковиті бовдури: рф, Іран, а з ними й «товариш Сі»,.. який формально поховав, дякуючи двом попереднім «друзякам», усі свої сподівання на «мирне посередництво».

Костянтин Машовець, координатор групи ІС
Інформаційний спротив