Пам’яті чемпіона України з кікбоксингу, бійця «Азова» Олексія Яніна (позивний «Індіанець»)
Тіло загиблого Героя рідні не змогли поховати
Олексій Янін народився у Запоріжжі. З дитинства займався боксом, а у 21-річному віці захопився тайським боксом. Завдяки своїй наполегливості Олексій став чемпіоном України з кікбоксингу та чемпіоном світу з бойових мистецтв «муай-тай».
«Чесно кажучи, в такому віці не починають опановувати професійний спорт. І, безумовно, людина вже складена фізично, фізіологічно. Йому було складно, не було такого, що Олексій прийшов і прямо от все – ні. Він йшов важкий такий шлях, він хлопець впертий, настирливий, з характером. І він, напевно, років за три-чотири став давати результати», - згадує про чоловіка керівник спортивного клубу «Скорпіон» Сергій Рябухін.
Коли у 2014 році Росія розпочала війну проти України, Олексій залишив спортивну кар’єру і пішов захищати Батьківщину. Згодом чоловік підписав контракт із окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії «Азов».
Востаннє Олексій бачився зі своєю сім’єю у лютому 2022 року, коли приїхав до Хмельницького у відпустку, щоб відсвяткувати день народження сина. Дружина Тамара сподівалася, що наступного року після закінчення контракту її чоловік вже постійно буде вдома, утім, цього не сталося. 23 лютого Олексій вирушив потягом до Маріуполя й уже наступного дня став до оборони міста. Спілкуючись з дружиною, він повторював, що обов’язково повернеться.
Під час бойових дій Олексій отримав важке поранення ноги, лікувався у шпиталі.
Загинув військовий 7 квітня 2022 року.
«Мені сьогодні подзвонили з патронатної служби, сказали, що мій чоловік загинув. Я не повірю, поки не побачу його в труні. Але сльози чомусь самі котяться…», - повідомила у соцмережах про загибель Олексія дружина.
За словами жінки, Олексій разом із побратимами перепливали човном, наповненим боєприпасами, від «Азовсталі» на протилежний берег. Ворог випустив по них дві протитанкові ракети й після вибуху той човен із бійцями ніби розчинився у воді. Тіло Героя рідні так і не змогли поховати.
«Ти був для мене найкращим зі всіх чоловіків. Мій воїн. Мій азовець. Мій кращий з кращих. І ти навіть пішов красиво… і безболісно для себе. І я тепер розумію, що і відносно безболісно для мене. Ти так любив воду, річку, море – і вода тебе прийняла. Ти розчинився в своїй стихії, і нічого від тебе не лишилося, ані клаптика. Тільки твій одяг, медалі зі змагань, твої улюблені футболки, особисті речі і син… Ти навіть тут подбав про мене і позбавив мене від втрат свідомості на похованні, від криків і ридань, від втрати здорового глузду, бо це би все точно зі мною було, якби я тебе ховала. А так… Дякую тобі. Пишаюся тобою просто страшенно. Нереально горда тим, що саме я була твоєю єдиною дружиною. Що саме в мене залишився по тобі єдиний твій нащадок – син Назарій Янін… Я обіцяю, обіцяю бути щасливою і робити щасливим сина, бо саме такими ти хотів нас бачити, і боровся за це…», - поділилася Тамара.
У пам’ять про чоловіка і тата його рідним залишився куб із фото Олексія Яніна на Алеї Героїв у центрі Хмельницького. Сім’я часто туди приходить, а маленький син обіймає світлину батька. Мама пояснює йому, що тата відправили на небо для виконання бойового завдання.
Тамара Яніна опублікувала зворушливе відео, на якому син підбігає до фотографії Олексія і каже: «Привіт, тато, ми так давно не приходили».
У 2020 році до Дня добровольця Олексій Янін отримав від міськради Хмельницького сертифікат на квартиру. Уже посмертно він став почесним громадянином Хмельницької міської територіальної громади та кавалером ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Тамара Яніна