Україні потрібен єдиний протокол повернення українських дітей, депортованих до РФ - експерти
Україні потрібен єдиний механізм повернення українських дітей, яких було депортовано до Росії.
Про це сказала експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська на пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
"Росія чинить спротив у процесі повернення. Щоб вберегти дітей від повторної травматизації, потрібно створити єдиний механізм повернення українських дітей", – зазначила експертка.
За її словами, цей механізм повинен розпочатися з ухвалення резолюції Генеральної асамблеї ООН, яка закріпить зобов’язання РФ, України і держав-сторін Женевських конвенцій щодо повернення українських дітей. "Зобов’язання репатріювати без жодних зволікань цивільних осіб, яких було так звано евакуйовано, – це зобов’язання, передбачене міжнародним гуманітарним правом", – сказала вона.
Рашевська нагадала, що згідно з даними порталу "Діти війни", кількість депортованих або примусово переміщених до Росії українських дітей становить понад 19 тис. Україні вдалося повернути лише 386 дітей.
Також є дуже важливим унормувати питання, що стосуються проживання, документів, медичної допомоги, реабілітації, наголосила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. "На мій погляд, дуже важливим було б напрацювання міжсекторальне такого протоколу дій. Тому що, коли дитина перетинає кордон України і повертається на нашу територію, зараз це робиться силами громадських організацій, волонтерів. А насправді перше питання, яке виникає, – де ті діти, часто разом із батьками, будуть жити? Бо дуже часто вони з окупованих територій. Крім того, це питання документів, медичної допомоги, реабілітації. Це все дуже важливо, щоб саме уряд міг унормувати", – пояснила Луньова.
Своєю чергою, аналітик Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк повідомила, що також є великі проблеми і з поверненням дорослих людей, бо переважно тих, кого депортували з України, не розміщували у найближчих до кордону регіонах. Їх намагалися якнайшвидше розподілити по суб’єктах РФ, і переважно у найбільш віддалених. "Російські волонтери зазначали, що, наприклад, на вокзал у Таганрозі приїжджали поїзди, які відправлялися в інші регіони, і на момент відправлення поїзда часто навіть персонал вокзалу і російські волонтери не знали, куди поїде поїзд. У людей не було жодного вибору", – сказала вона.
Крім того, ці люди не лише постраждали від злочину депортації, переважно у них не було фінансових ресурсів і документів, щоб забезпечити собі виїзд хоча б до третьої країни. У них також не було і можливості фінансово забезпечити себе. Тобто, щоб мати будь-яку роботу на території РФ, потрібно контактувати з російськими правоохоронцями, а люди не хотіли цього робити. Тобто, ситуація з цими людьми дуже складна, додала вона.
Як повідомлялося, в межах реалізації затвердженого Президентом Володимиром Зеленським плану дій Bring Kids Back UA почалася інформкампанія "Знаєш – скажи!", що спрямована на мотивування людей, які проживають на території Росії, протидіяти примусовій депортації українських дітей і сприяти їх поверненню на Батьківщину.
За офіційними даними, Росія від початку повномасштабного вторгнення депортувала близько 20 тис. українських дітей, однак реальна їх кількість може бути в рази вищою.