Головне відкриття «Рамштайну-16»: ми все ще чекаємо сенсацій, а це копітка рутинна робота
Участь президента Зеленського в засіданні справила потрібне враження. Попри політичну кризу у США і терористичний погром в Ізраїлі, паузи у поставках Україні зброї не буде
11 жовтня союзники України провели чергову — шістнадцяту числом зустріч у форматі «Рамштайн», яка цього разу пройшла у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі (Бельгія). У ній взяли участь очільники оборонних відомств із 50 країн світу. До слова, крім міністра оборони Рустема Умєрова нашу державу вперше представляв особисто президент Зеленський. Буквально перед самісіньким початком засідання він поділився у своєму Телеграмі основними очікуваннями.
Їх три. А саме:
1. Системи протиповітряної оборони.
«ППО, оборонний щит... Це не просто слова, а дуже конкретні речі, і ми потребуємо їх у дуже конкретних географічних точках нашої землі, щоб зберегти енергетичну мережу, людей, зерно і маршрути його постачання до Африки, Азії, світу».
2. Далекобійна зброя, зокрема ракети.
«Ми потребуємо цього з основної причини – витіснити Росію з нашої землі».
3. Більше артилерії.
«Контрнаступ – це один напрямок, але потрібно також захищатися, стояти щодня та оборонятися, бо по той бік – Росія, велика армія терористів. Тому є потреба в додатковій артилерії», – додав президент.
Чи були задоволені наші потреби?
В цілому, судячи з обнадійливої реакції президента за підсумками «Рамштайну», все пройшло добре: союзники твердо запевнили, що підтримка України продовжиться і це — головне.
«Обговорили детально і з міністром (оборони США, – Ред.) Остіном, і з усіма міністрами «Рамштайну», з усіма партнерами, командувачами те, що Україні потрібно… Ми порушували питання щодо дуже напруженої ситуації в Ізраїлі і як це може впливати. Авжеж, партнери запевняють, що Україна все одно буде отримувати допомогу, ніхто не кине Україну. Ми віримо нашим партнерам», – підкреслив Глава держави.
У цьому ж ключі мусимо згадати дві важливі новини:
Перша — 7 жовтня видання The Telegraph повідомило, що президент США Джо Байден збирається просити Конгрес про схвалення річного пакета допомоги Україні на 100 млрд доларів.
Друга — 9 жовтня на сторінках The Wall Street Journal з’явилася інформація, що сенатори від обох партій у принципі готові розглянути таку пропозицію, однак розмір пакета наразі обговорюється. Так, сенатор-республіканець Ліндсей Грем запропонував виділити 60-70 млрд доларів, тоді як сенатор-демократ Річард Блюменталь, сказав, що, на його думку, цифра має бути ближчою до 100 млрд доларів. При цьому останній заявив, що готовий піти на компроміс, якщо республіканці запропонують пакет у 60 млрд доларів. Як пише WSJ, пакет допомоги Україні на наступний рік можуть прийняти в період між 16 жовтня, коли Сенат повернеться з канікул, і 17 листопада – датою закінчення терміну дії поточного закону про тимчасові витрати.
«… можна радіти провалу експертів, які пророкували «затьмарення» війни в Україні війною в Ізраїлі. Насправді відбулося навпаки: спрацьовує ефект накопичення, який повинен спровокувати активнішу реакцію Заходу на терористичні зусилля Ірану-РФ», - вважає шеф-редактор «Обозревателя» Орест Сохар.
Втім, повернімося до «Рамштайну».
Яке озброєння отримає Україна
США оголосили про новий пакет допомоги у розмірі 200 млн доларів. До нього увійшли ракети AIM-9 Sidewinder для ППО, боєприпаси для HIMARS, протитанкові ракети TOW, 155-мм і 105-мм снаряди, боєприпаси для стрілецької зброї, фугасні боєприпаси для подолання російських перешкод, обладнання для боротьби з дронами та обладнання для радіоелектронної боротьби. З наданням цього пакета підтримки загальне зобов'язання Америки становитиме 43 мільярди доларів з початку війни.
Велика Британія анонсувала пакет підтримки на загальну вартість близько 123 млн доларів. Він включатиме обладнання, яке допоможе ЗСУ в розмінуванні, обслуговуванні транспортних засобів. Крім того, анонсовано передачу Британією стаціонарної зенітної установки виробництва MSI Defence Systems – Terrahawk Paladin для відбиття атак БпЛА. Це зенітні установки із дистанційним керуванням.
Норвегія оголосила про виділення фінансової допомоги для розмінування. Йдеться про 200 мільйонів норвезьких крон (18,5 млн доларів). Тут же слід згадати про те, що Туреччина, Румунія та Болгарія мають намір у листопаді цього року створити спецпідрозділ для розмінування Чорного моря. Новий підрозділ планується як цілком «мирний» і не передбачає виведення в море жодного нового корабля НАТО.
Данія разом з іншими країнами-учасницями Міжнародного фонду підтримки України (Британією, Норвегією, Нідерландами, Швецією, Литвою, Ісландією) надасть Україні понад 147 млн євро на обслуговування різних систем у безпосередній близькості до лінії фронту. Зокрема, це запчастини, обслуговування техніки для перевезення танків, закупівля засобів для проходження російських ліній оборони (розмінування, наведення мостів та переправ).
Крім того, Данія разом із Бельгією анонсували передачу Україні винищувачів F-16. За словами Остіна, перші літаки можуть прибути в Україну навесні 2024 року.
Канада надасть Україні новий пакет оборонної допомоги на загальну суму близько 19 мільйонів доларів США. Це снаряди калібру 155 мм; димові боєприпаси; протигази; авіаційні бомби і підривники; морські боєприпаси; зимовий одяг та спальні мішки. Як зазначив голова Пентагону Ллойд Остін, підбиваючи підсумки засідання, Канада інвестує близько 500 млн доларів протягом трьох років в українські потужності з виробництва бронетехніки.
Фінляндія оголосила про виділення 19-го пакета військової допомоги Україні. Його вартість становить 95 млн євро, з безпекових причин зміст пакета не оголошують. Загальна вартість комплектів оборонної техніки, поставлених Фінляндією в Україну, наразі становить 1,4 мільярда євро.
Литва незабаром передасть Україні дві системи ППО NASAMS, генератори та спорядження для зими.
Ллойд Остін назвав ще кілька країн, які передадуть допомогу Україні за результатами «Рамштайну»:
- Швеція – пакет допомоги у 200 млн доларів, у тому числі артилерійські боєприпаси.
- Болгарія надасть компоненти, які дозволяють Україні посилити свої системи С-300.
- Франція зобов'язалася надати додаткові установки Ceasar та прискорити їх виробництво.
- Іспанія - додаткові ЗРК Hawk.
Ну і, варто також згадати, що за день до «Рамштайну» надважливо, стало що відомо: Німеччина готує «зимовий пакет» для України загальною вартістю 1 млрд євро для захисту критично важливої інфраструктури, до якого увійдуть:
- системи ППО Patriot та IRIS-T;
- 10 танків Leopard 1A5;
- 2 установки Gepard;
- 20 медичних евакуаційних автомобілів;
- 15 броньовиків.
Україна стане членом НАТО: що ще важливого прозвучало у Брюсселі
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на полях «Рамштайну» заявив, що союзники мають зробити все, щоб Україна вистояла у війні з РФ, саме тому всі члени НАТО погодилися, що Україна стане членом блоку.
Єнс Столтенберг підкреслив, що Путін готується знову використовувати зиму як зброю війни та атакувати енергетичну інфраструктуру. Щоб запобігти цьому, важливо мобілізувати додаткові ресурси для підтримки України у вигляді систем ППО, артилерії та боєприпасів.
Міністр оборони США Ллойд Остін також висловив думку, що цієї зими треба бути готовим до того, що Кремль знову бомбардуватиме міста України, намагаючись зламати український дух та занурити населення у холод та темряву. Проте ніхто не повинен думати, що під час війни час грає на руку російському диктатору. Адже коли Путіну доводиться просити про допомогу в Ірану й Північної Кореї, союзники України залишаються об'єднаними, оскільки кожен розуміє, що війна диктатора є загрозою для безпеки Європи й викликом для НАТО.
«Наша підтримка силам свободи України буде швидкою в будь-яку пору року чи будь-яку бурю», - наголосив Остін.
За результатами "Рамштайну" глава Міноборони Рустем Умєров заявив про створення коаліцій спроможностей для України. Все більше країн роблять власні внески в розвиток союзів.
"В нас є декілька коаліцій, але вони розширюються. В нас є танкова коаліція, коаліція CV90, IT-коаліція, коаліція з розмінування, F-16 коаліція, і коаліція "Future Force", - сказав він.
Міністр розповів, що Україна виступила з ініціативою створити коаліцію з розвитку оборонної індустрії в рамках вже чинних коаліцій. Українська сторона хоче залучити міжнародні оборонні компанії та корпорація до відкриття виробництва в Україні. Такі плани Київ має на цей та наступний рік.
"Це питання нашої національної безпеки і забезпечення озброєнням сил оборони, розвиток технологій, економічна безпека", – зазначив Умєров.
Загалом сьогодні Україна отримала воєнної допомоги майже на пів мільярда доларів. Відповідаючи на запитання журналістів про підготовку ЗСУ до зимового періоду, Умєров заявив, що українська армія має все необхідне для просування на фронті.
"Все, що потрібно нашим збройним силам і силам оборони ми вже маємо зараз. Ми продовжуємо свій контрнаступ. Все, що від нас вимагають Сили оборони, ми забезпечуємо як летально, так і не летально. І в цьому був наш план із партнерами, ще раз пройти зимовий період, на три місяці розпланувати постачання", – сказав міністр.
За його словами, Україна отримала дуже багато зобов'язань від союзників, і деякими заявами українська делегація була приємно вражена. Дещо партнери зможуть доставити вже в жовтні, а інша допомога може бути доставлена з січня 2024 року. Чим саме була вражена українська сторона, пан Умєров не розповів, але наголосив, що всі постачання від союзників надходять вчасно.
Експерти: Зеленський посилив переговорну позицію української команди на «Рамштайні», результати — очікувані, але позитивні
«Очевидно, що рішення президента Зеленського про участь в засіданні формату «Рамштайн» обумовлене не тільки бажанням підтримати нового міністра Умєрова, а й щоб посилити переговорну позицію української команди», - заявив в коментарі «Укрінформу» Павло Лакійчук.
Геополітична обстановка складається не зовсім на користь України. В інформаційному полі російсько-українська війна, не без зусиль наших ворогів, відсувається з центру уваги.
«На фоні внутрішньополітичних баталій у наших партнерів проявляються популістські сили, які ставлять під сумнів доцільність підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно». В таких умовах ми маємо діяти проактивно. Змінювати стратегію і тактику в залежності від зміни обставин. Особиста участь Зеленського в «Рамштайні-16» — це спроба саме такого підходу до плідного співробітництва з нашими партнерами», - каже військовий експерт.
Щодо «Рамштайну» взагалі... Ми все ще чекаємо сенсацій, а це копітка рутинна робота.
«Обговорювалося все те, що й на попередніх зустрічах. «Коаліції по інтересах» стають все складнішими в міру того, як держави-партнери вичерпують запаси для прямих поставок зброї, кожний конкретний випадок потребує індивідуального підходу. Йдеться про боєприпаси, гармати, стрілецьку зброю, танки та бронетранспортери, інженерну техніку, засоби ППО і боєприпаси до них, засоби РЕБ, розвідки, управління».
Зрозуміло, продовжує він, що йшлося і про підготовку наших льотчиків.
«Настав час думати про те, як і які будуть передаватись літаки, а також хто і яке передаватиме озброєння до них», - нагадав Павло Лакійчук.
За словами дипломата Вадима Трюхана, президент Зеленський вчергове довів, що він уміє дивувати: «Його безпосередня участь у 16-му «Рамштайні» відбулася дуже-дуже вчасно, адже фактично Україна діє на упередження, відчувши нерв того, що відбувається у столицях наших ключових партнерів, відчувши, що зараз, після брутального нападу ХАМАСу на Ізраїль, абсолютно змінюється вся геополітична палітра».
Тому президент вирішив діяти за принципом «якщо гора не йде до Магомеда, то...»
«Зеленський вирішив спробувати особисто переконати союзників, що в жодному разі не можна збавляти обертів, не можна допустити паузи. Бо насправді зараз склалася доволі непроста ситуація на фронті, точніше на декількох ділянках. І від того наскільки оперативно ми будемо отримувати зброю і яку саме — залежатиме чи вдасться нам досягнути серйозного успіху до того періоду, коли погодні умови погіршаться», - додав дипломат.
Відтак Україна намагається перехопити ініціативу на дипломатичному фронті та сконцентрувати партнерів навколо ідеї потужної відповіді на дві агресії з боку тандему Росія-Іран: проти нашої держави та проти Ізраїлю.
«Як би це не звучало цинічно, але Україні має використати те, що відбувається зараз на Близькому Сході. Україні треба цим скористатися, дотиснути наших партнерів», - вважає Вадим Трюхан.
Щодо результатів зустрічі можна зробити декілька висновків.
«Перший і ключовий — те, як саме США відреагували на терористичну атаку ХАМАС заставляє задуматися всіх тих, хто досі виступають проти або сумніваються в необхідності членства України в НАТО. Ізраїль - це головний партнер США з-поміж держав, які не є членами НАТО. І той факт, що протягом буквально лічених годин Штати мобілізували цілу авіаносну групу, яка відправилася до берегів Ізраїлю, а також те, що на четвертий день після початку агресії ХАМАСу Ллойд Остін заявив, що у разі необхідності американці навіть можуть взяти участь в сухопутній операції — все це лише підтверджує, що лише ті держави, які перебувають у союзі зі США або на двосторонній основі, або в межах НАТО, можуть претендувати на всю необхідну допомогу, а не лише на підтримку задля виживання», - звертає увагу дипломат.
Відтак Україна, наголошує він, має сконцентруватися на вирішенні ключового — набуття членства в НАТО. А як проміжний варіант — поновити тему отримання статусу головного партнера США з-поміж держав, які не є членами Альянсу.
Другий і дуже обнадійливий висновок — ніякої паузи у поставках зброї Україні через внутрішньополітичну ситуацію у США або через напруження на Близькому Сході не буде: «США не лише підтвердили, що будуть продовжувати підтримку України, а неодноразово вустами двох найвищих військових чиновників - пана Остіна і пана Брауна (новий голова об'єднаного комітету начальників штабів США Чарльз Браун, який замінив на посаді Марка Міллі - Ред.) — підтвердили свою лідируючу роль у забезпеченні оборони України. Відтак можна дещо видихнути та з упевненістю дивитися в завтрашній і післязавтрашній день».
Третій висновок не дуже сприятливий для України.
«Ні США, ні Німеччина, як і раніше, не готові зробити крок у напрямку надання Україні далекобійних ракет. Натомість Остін заявив, що Штати разом з іншими союзниками концентруватимуться на реалізації двох пріоритетів, які озвучив президент Зеленський, а саме: посилення ППО та надання більшої кількості боєприпасів, зокрема артснарядів. Це не до кінця вивірена позиція, бо Зеленський говорив не про два, а саме про три пріоритети. І один з них — якраз далекобійні ракети та інші засоби ураження на далеку відстань», - нагадує пан Трюхан.
Ще один висновок: робота формату «Рамштайн» перейшла у фазу дострокового планування.
«З вуст найвищих військових чиновників США навіть пролунала теза про те, що допомога Україні буде продовжуватися протягом 10 років. Звісно, це не означає, що у Вашингтоні чи Берліні, чи в якійсь іншій західній столиці вважають, що війна триватиме довгими роками, - стверджує експерт. - Це скоріше сигнал воєнному злочинцю №1 Путіну стосовно того, що його мрія про те, що йому вдасться розколоти Захід і добитися зупинки допомоги абсолютно безпідставна. Для України це позитивний сигнал, варто це врахувати в довгостроковому плануванні. Тим не менш, залишається питання стосовно обсягів і якості військової допомоги, яка надається. Тож, як і раніше, пріоритет з пріоритетів для України — запуск власних виробництв, принаймні тих видів зброї та боєзапасів, які ми здатні виробляти самостійно або в співробітництві з державами, які є нашими партнерами».
І останній, п’ятий висновок — усі учасники «Рамштайну» дуже позитивно сприйняли факт приїзду президента Зеленського на засідання особисто.
«Під час пресконференції Остіна та Брауна навіть пролунало, що вони отримали з перших вуст всю необхідну інформацію щодо невідкладних потреб України. Це не означає, що якоїсь інформації їм раніше бракувало, але це означає, що перша особа — це таки перша особа, - наголошує Вадим Трюхан. - Якщо президент особисто бере участь у такому заході, то це означає, що деякі запити дійсно критичні. І відповідно наші партнери їх сприймуть не так, як рядовий запит отриманий через посла або через заступника міністра оборони, або, власне, самого міністра оборони. І це означатиме, що шанси на те, що не лише не буде зупинена допомога, а що вона тільки зростатиме, — великі. І знаково те, що серед тих держав, які або оголосили про чергові пакети допомоги, або оголосять невдовзі, є також і Польща. Буквально нещодавно були навіть побоювання, що Варшава зупинить військову допомогу Україні. Як бачимо — ні».
Своєю чергою, головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков називає участь президента на «Рамштайні» показовою, але не дивною.
Водночас за кадром залишилося важливе питання.
«Це те — якою має бути воєнна стратегія України в кампанії 2024 року в умовах того, що Захід фактично вичерпав довоєнні запаси БК, які готовий був давати, а темпи виробництва поки ще бажають бути кращими. Тому питання досягнення консенсусу щодо воєнної стратегії України на наступний рік... це питання відкрите. При цьому часу не так багато, щоб правильно сформувати очікування і залучити під це підтримку», - резюмував військовий експерт.
Мирослав Ліскович. Київ