Пам’яті актора театру Антона Прасоленка
Попри свій молодий вік та акторське покликання він став до зброї і пішов захищати країну від росіян
Антон Прасоленко загинув 30 березня 2023 року внаслідок поранення, яке отримав під Бахмутом, захищаючи Україну.
“Антон - тонка душевна організація. Але він не зміг лишитися осторонь і далі жити в своєму світі, а пішов на війноньку. Знаючи, що він не сильно шарить в цьому, він вчився з нуля. І за рік вийшов на хороший рівень професійності. Але снаряд і уламки не питають, наскільки ти хороший чи не сильно. Антон брав участь у бойових діях на Сході. В самому пеклі, аби потрапити в рай. Сьогодні він помер у шпиталі від отриманих поранень”, - написав у Фейсбуці про друга Андрій Козінчук.
“Прийшов як група підтримки. До мене підходили, питали, чи не на кастинг, а я казав, що ні. Але мені сподобалося, що там відбувалося. І от, пташка мені наспівала, що треба хлопці (а коли вони у театрі не треба?), і у перервах між парами у своєму бурситеті вчу вірші (російськомовні, а треба було україномовні, от так), їду у Гумкорпус. Заходжу до актової зали. Бачу Ірину Віталіївну, говорю «я готовий». «Готовий? От там танцюють, бачиш? Ставай танцюй» От так і опинився у трупі”, - писав він у Фейсбуці.
Його подруга і колега по театру Анна Самозван такими словами згадує Антона: “У мене насправді небагато фото чи відео з театральних часів. Я не люблю знімати щось для соцмереж. Тільки на пам‘ять. Але на кожному відео чи фото, що я знімала в театрі, є Ти.
Десь я записувала відео, як актори танцюють танго на репетиції, і там пройшов Ти. Десь ми чекаємо "Перевтілення", десь ми танцюємо. Усі ми, але всюди є Ти. Наче Всесвіт лишив згадку про Людину, яка поклала твоє тіло на щит задля Перемоги над пекельним ворогом”.
“Найулюбленіша роль? Ну не знаю, напевно, Месія. Кожного разу перестаю стригтися і голитися за місяць-два до вистави, і роблю це одразу після. Скільки часу, моральних сил, фізичних (хрест впав на мене) було вкладено у цю роль!
Це коли усвідомлюєш себе Антоном, тільки коли заходиш за куліси і хочеш пити. Це тремтіння і оніміння після «ти ґвалтував небіжчицю» і під час монологу Девілара, страх під час розп’яття… продовжувати можу безкінечно”, - розповідав про себе Антон.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Театр "Вавилон", Фейсбук-сторінка Антон Прасоленко, Фейсбук-сторінка Андрій Козінчук