На українсько-російському фронті без змін? Це пролог до перемоги!

Майже те саме, що було у Першу cвітову, нова редакція ремарківського «На Західному фронті без змін»

Генерал Залужний написав у своїй колонці, що російсько-українська війна увійшла в позиційну фазу. Іншими словами, він підтвердив уже традиційну оцінку: це те саме, що було у Першу cвітову, нова редакція ремарківського «На Західному фронті без змін». А хіба ні? Стоїть же фронт! Це для тих, хто б’ється в смертельному герці, – там щодня щось відбувається, і через те ллється кров, а для тилу, тим більше для тилу євро-американського – фронт стоїть, мов укопаний.

Ок. Нехай так. Але тоді давайте згадаємо, як точилася і чим закінчилася Перша світова війна. Починаючи з серпня 1914 року німці насідали, а французи з англійцями в основному відбивалися. На Східному фронті німці з австріяками посунули росіян, а в 1918-му, після того, як більшовицький заколот знищив царську імперію, Москві довелося укласти «похабный», як вони його називали, Брестський мир. У результаті де-юре утворилася держава Україна, яка була окупована одразу німцями і ті перетворили її на потужний сировинний ресурс для продовження війни на Заході.

У листопаді 1918-го не французи увійшли до Німеччини – чобіт чужого солдата так і не ступив на землю Рейху – то німці стояли за 100 км від Парижа.

Але раптом таки прилетів Чорний Лебідь. Настала мить, і Німеччина виснажилася – і ресурсно, і морально – революція скинула кайзера Вільгельма, Берлін запросив перемир’я, яке трохи згодом, за дієвої участі США з президентом Вудро Вільсоном на чолі, оформилося в тотальну поразку.

…Паралелі з нинішньою війною України зі своїм смертельним ворогом тут настільки прозорі, що не варто про них писати щось іще. Звісно, нині 2023 рік, а не 1918, і не можна ставити знаку рівності. Але тенденція цілком проглядається. От тільки б ті «санкції» перетворилися на реальну економічну та інформаційну блокаду імперії Зла. Українці їй ще добавлять на фронтах – і впаде, нікуди не дінеться, те прокляте одоробло «ім. царя Івана і генсека Сталіна». Навіть тов. Сі не допоможе.

…А технологічний прорив на війні, про який пише головком Залужний, звісно, теж при нагоді буде.

Сергій Тихий
FB