Пам’яті чемпіона України з боксу, тренера Олександра Чорного

Він перемагав у більшості боксерських поєдинків, але поліг у боротьбі з ворогом

37-річний тренер-викладач з боксу, майстер спорту, чемпіон України з боксу Олександр Чорний із Хмельницького загинув на війні 5 жовтня цього року.

«На превеликий жаль, отримали страшну звістку. Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув майстер спорту з боксу, «авангардівець», тренер боксерського клубу «Аперкот» Чорний Олександр», - повідомила про загибель воїна Федерація боксу Хмельницької області.

Олександр з дитинства займався боксом та брав участь у багатьох чемпіонатах і змаганнях. Його дитяче хобі згодом стало професією, в якій він постійно вдосконалювався та зростав.  Вищу освіту чоловік здобув спочатку за спеціальністю «Фінанси» у Хмельницькому національному університеті, а згодом, повністю пов’язавши своє життя зі спортом, закінчив Львівський державний інститут фізичної культури, де отримав фах «Тренер, викладач фізичного виховання».

Упродовж своєї боксерської кар’єри Олександр провів 117 поєдинків, у 86-ти  з яких здобув перемогу. Знайомі спортсмена пригадують, що його життєвим кредо були слова: «Немає меж досконалості, але я до неї прагну».

За словами волонтерки Анни Ісламової, тренер умів розвивати морально-вольові якості дітей, навчав їх культурі спілкування, як з однолітками, так і з дорослими, мав індивідуальний підхід до вихованців та вдало підбирав для кожного коронну комбінацію та коронний удар.

Після закінчення боксерської кар’єри Олександр Чорний працював тренером у боксерському клубі «Аперкот» у Хмельницькому. На його сторінці в соцмережах багато фото з поєдинків та тренувань. В одному з дописів боксер написав: «Тренер – найкраща робота у світі». Окрім боксу чоловік захоплювався шахами, футболом, бігом на дальні дистанції, а ще любив гори  та підкорив не одну гірську вершину.

Бокс та всі захоплення чоловік залишив на початку 2023 року, коли був мобілізований до лав ЗСУ. У війську він служив у розвідці.

Як пригадує колега воїна Григорій Барбак, після проходження військово-лікарської комісії Олександр ще встиг з’їздити з дітьми на змагання у Червоноград і одразу відбув до військової частини. За кілька днів до загибелі військовий розповідав, що перебуває «на нулі» і бере участь у штурмових діях.

Загибель Олександра Чорного стала непоправною втратою для усіх, хто його знав. Тренер мріяв виховати не одного майстра спорту та олімпійського чемпіона, надихаючи своїм прикладом дітей.

«Ти був Людиною з великої літери. Я знаю, що ти зараз у кращому світі, бо хто як не Ти це заслуговуєш. Ти був для моїх дітей другим батьком, і будь певен, я за це буду завжди вдячний. Я не знав нікого більш чесного та справедливого, надійного та сильного. Ти колись мені обіцяв, що мій син стане майстром спорту і мріяв виховати олімпійського чемпіона, але натомість, відклавши тренерську карʼєру, став на захист нашої Батьківщини», - поділився спогадами про Олександра його знайомий Павло Перебийніс.

Вихованці тренера згадують, що в залі він був вимогливим і навіть суворим, а поза його межами став справжнім другом для багатьох.

«Настанови дітям давав. Вони до нього не йшли, а бігли, настільки він заряджав своїм позитивом. Він завжди був за здоровий спосіб життя, казав, що потрібно ходити, займатися спортом. Знаєте, він їх настільки загартовував, давав їм позитив», - розповіла мама вихованки тренера Вікторія Панчишина.

Друзі пригадують, як усі гуртом збирали кошти на автомобіль для підрозділу Олександра. Його знайомі на своєму весіллі відмовилися від квітів, а попросили гостей, аби вони дарували гроші, які потім передали на транспортний засіб.

«Він був прекрасним другом. Ми дуже багато часу разом проводили. Він тренував мене і мою дружину. Нам його просто нереально буде не вистачати. Це була дуже світла і добра людина. Діти, яких він тренував, обожнювали його. Ми з ним спілкувалися за декілька днів до загибелі і всі разом збирали йому на автомобіль», - поділився товариш полеглого Володимир Чук.

В Олександра Чорного залишилися батьки та сестра. Героя поховали на Алеї слави у Хмельницькому.

Фото:ФБ Олександра Чорного та Наталії Шендери, Суспільне