Пам’яті прикордонника Максима Білецького

Хвилина мовчання

Максим Білецький неймовірно любив Батьківщину.

Коли у 2014 році розпочалася Революція Гідності, йому було лише 14 років. Але підліток рвався туди, де, на його думку, вирішувалася доля країни, де він міг бути корисним. У школі був активною дитиною, займався бальними танцями, грав у шкільних виставах. Уже тоді він був свідомим і не байдужим. «Тому, коли почався Майдан, я так раділа, що Максим ще підліток. Ми дивилися прямі ефіри по телевізору, а він все повторював: «Я б їм за Україну…», – згадує мати загиблого хлопця.

Після закінчення 11 класу Максим хотів вступити до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Мама дуже просила цього не робити. Хлопець тимчасово піддався вмовлянням матері й обрав декілька цивільних вишів, проте патріотизм та внутрішні переконання взяли верх. Після Нового року Максим прийшов і сказав, що йде в прикордонники. Тато його друга – прикордонник, і вони з однокласником вирішили вступати до академії разом.

Максим ретельно готувався до вступу. А перед іспитами зателефонував мамі зі словами: «Я, мабуть, не здам». Це був єдиний раз, коли хлопець піддав сумніву власні сили. Надалі для юнака не буде неможливого. Він стане душею факультету. Братиме участь в усіх можливих заходах. А згодом мамі телефонуватимуть викладачі і дякуватимуть за виховання сина.

У 2021 році Максим зважився на найважливіший вчинок у житті – по закінченню академії хлопець зробив пропозицію коханій Світлані. За рік, в серпні 2022 року, пара пішла під вінець. Всі надії на щасливе спільне життя обірвалися 1 січня 2023 року. Під час виконання бойового завдання у Соледарі Максим загинув. 

За героїзм та мужність, проявлені під час виконання завдань із забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України, Лейтенанту Максиму Білецькому присвоїли чергове військове звання старший лейтенант, посмертно. 

«Я дуже добре знав Максима. Пліч-о-пліч ми виконували бойові завдання в Бахмуті, згодом було прийнято рішення направити лейтенанта Білецького до зведеного загону в Соледар. На той час обстановка на тій ділянці змінювалася кілька разів на день. 

1 січня з 10:50 по 16:00 на позиції прикордонників ішов запеклий бій. В ході артилерійського та мінометного обстрілу, віддав життя наш побратим Максим. Він був гідною людиною, я пишаюся, що мав честь служити з таким офіцером», – зазначив начальник 1 прикордонного загону полковник Олег Бурда на вручені погонів.

Вічна слава і пам’ять Захиснику!

Фото: ДПСУ