Падіння ворожого Іл-76: які версії та чи були на борту українські полонені?

Укрінформ з’ясовував, що насправді сталося та чому російські заяви пахнуть відвертою брехнею

24 січня у Бєлгородській області РФ розбився літак Іл-76, який використовують для перевезення військової техніки і десанту. Джерела в ЗСУ зазначили, що цей літак перевозив ракети для ЗРК С-300, які загарбники використовують для масованих обстрілів Харківщини та інших прикордонних регіонів України. Натомість в Міноборони РФ стверджують, що в Іл-76 перебували українські військовополонені.

Відтак маємо запитання: по-перше, що саме сталося з літаком, чи було збиття та чи причетні до цього ЗСУ, а по-друге, чи перебували на борту наші військовополонені, хто був серед членів екіпажу?

ПОЛОНЕНІ НА БОРТУ ІЛ-76: Є ПІДСТАВИ ДЛЯ СУМНІВІВ

За інформацією Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, першим про те, що на борту Іл-76 нібито перебували українські військовополонені, яких готували на обмін, повідомив пропагандистський телеграм-канал про авіацію Fighterbomber. Сталося це о 12:08. Однак буквально через три хвилини — о 12:11 — видалив свій допис.

“Втім, уже скоро інші пропагандистські сторінки зорієнтувалися в ситуації та почали активно розганяти інформацію по декількох напрямках, мовляв, “Україна – держава терорист”, “Київ не жаліє власних бійців”, “російські військові льотчики – герої”, тому що, нібито, відвернули падаючий літак від населеного пункту, а також, що був ще один літак з військовополоненими, “врятувавши життя українських бійців на борту”, – пише Стратком.

Через певний час ця брехня заграла новими барвами і вийшла на більш офіційний рівень.

Міноборони РФ почало стверджувати, що в літаку нібито перебували “65 полонених військовослужбовців ЗСУ, яких перевозили на обмін, шестеро членів екіпажу та троє супроводжуючих”. Про “65 полонених” о 14:19 повідомила також топпропагандистка Кремля Симоньян, опублікувавши в Мережі відповідний список. Крім того, російська сторона заявила, що, мовляв, політ Іл-76 був погоджений з Україною.

Як на це зреагувала Україна?

У ГУР Міноборони заявили, що наразі не має достовірної та вичерпної інформації про те, хто та в якій кількості перебував на російському Іл-76. А також підтвердили, що на 24 січня справді планувався обмін полоненими.

“Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну. Російських полонених військовослужбовців було вчасно доставлено на обумовлену точку для обміну, де вони перебували у безпеці”, – повідомили в українській розвідці.

Але...

“Українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось у минулому. (...) Україну не проінформували про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених. Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну. Виходячи з цього, може йтися про сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки нашої держави”, – підкреслили у ГУР МО.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”, піддав сумніву російську версію подій з Іл-76, зазначивши, що замість 74 осіб, про які заявила РФ, на борту літака перебували 6 членів екіпажу. Зокрема, він звернув увагу на те, що на полі, де впав літак, немає ознак розкиданих тіл.

“Викладена російським Міноборони версія про те, що в збитому Іл-76 перебували військовополонені українці, містить у собі цілу низку прогалин. Літак впав у Бєлгородській області близько 11:00, і перше повідомлення, яке з'явилося в інформаційному просторі РФ, стосувалося того, що Іл-76 збило російське ж ППО. Потім, акцент різко змінився – "стрілки перевели" на протиповітряну оборону ЗСУ. Тоді ж Москва заявила, що на борту були українські полонені, яких везли на обмін. Перші кадри, які з'явилися з місця падіння, не демонстрували великої кількості тіл. Згадайте катастрофу МН-17 (в 2014 р. в Донецькій області, коли терористи "ДНР" збили пасажирський літак із 300 людьми на борту, – ред.) – уламками літака і тілами загиблих було всипане все поле”, – нагадує аналітик.

Або з нещодавнього бізнес-джет Пригожина (керівника ПВК "Вагнер"), набагато меншого розміру і з меншою кількістю пасажирів на борту, – перші кадри з місця падіння вже містили рештки пасажирів.

Втім, це не все.

Пан Коваленко стверджує, що перед катастрофою російський Іл-76 не заходив на посадку, а саме злітав з аеропорту Бєлгорода.

“Як можна привезти полонених для обміну в Бєлгород, якщо ти його залишаєш?” - цікавиться експерт.

Російські видання "Медіазона", "Важливі історії" та український OSINT-аналітик "Скринька Пандори" також повідомили, що російський літак летів у напрямку від кордону з Україною, а не до неї. Цього висновку вони дійшли, проаналізувавши кадри падіння літака, поширені у мережі.

“Пізніше на тлі зазначених прогалин російська пропагандистка Симоньян оприлюднила якийсь список. Однак у ньому містилися дані про українців, яких "обміняли" ще 3 січня, – акцентує Олександр Коваленко. – Цікаво, що OSINT-аналітики підтвердили той факт, що літак Іл-76 був RA-78830, летів до Росії через Єгипет, Саудівську Аравію та Іран, в районі Сирії зник з радарів, а потім з'явився в районі Бєлгорода. Дуже дивний маршрут як для доставки полонених українців, хоча, відомо і те, що даний борт активно брав участь в "іранському експресі" (тобто, перевозив дрони-камікадзе “Шахед”, – ред.)”

Нарешті, спеціаліст звертає увагу на заяви Міноборони РФ про те, що на борту 65 полонених українців супроводжували всього три конвоїри. Він підкреслює, що це – критично низька чисельність супроводжуючих, що повністю порушує відповідні статути. І в якості підтвердження посилається на дуже цікавий документ: “Згідно з наказом № 140 від 7 березня 2006 року конвой у росіян здійснюється наступним чином (далі – мовою оригіналу): "Обыкновенный конвой назначается из расчета: два конвоира – на одного-двух конвоируемых; три конвоира – на три-шесть конвоируемых; семь конвоиров – на семь-десять конвоируемых. При усиленном конвое: на одного конвоируемого должно быть три конвоира; на два-четыре конвоируемых – шесть конвоиров; на пять-шесть конвоируемых – восемь конвоиров; на семь-восемь конвоируемых – 10 конвоиров; на 9-10 конвоируемых – 12 конвоиров. Начальником усиленного конвоя назначается сотрудник из числа среднего начальствующего состава". То про яких трьох охоронцях для 65 полонених взагалі заїкається російська пропаганда?”

До слова, дещо про конвой розповів також колишній військовополонений Максим Колесников. За його словами, зазвичай росіяни перестраховуються та надсилають більше охоронців. Наприклад, у його випадку це було 20 охоронців на 50 полонених.

Тоді що перевозив цей літак?

Олександр Коваленко вважає, що вантажем на борту були ЗУР для ЗРК С-300: “Цю версію підтверджує те, що від літака після падіння нічого не залишилося, а частини його фюзеляжу розкидало по полю. Тобто після падіння та удару об землю була ще потужна детонація боєкомплекту”.

На цьому ж акцентує авіаційний експерт Костянтин Криволап: “Ми бачимо на знімках трощу літака, який впав з невеликої висоти, але його розкидало чомусь на 2 км. Таке враження, що там відбулася детонація”.

Що відомо про особи членів екіпажу літака?

За інформацією проєкту “Схеми”, наразі відомо про смерть трьох з шести росіян, які могли бути на борту літака – це 36-річний командир корабля Станіслав Беззубкін, штурман корабля Олексій Високін, 38-річний бортінженер Андрій Пілуєв.

Загибель Беззубкіна підтвердила його дружина Маріка. Їй про загибель чоловіка нібито повідомили у російському Міноборони. За словами жінки, востаннє вона спілкувалась з чоловіком близько 7:30 ранку за московським часом. Тоді він мав вилітати з Москви.

А ось дружина Андрія Пілуєва заявила, що знає про загибель чоловіка, однак офіційно детальної інформації їй ще не надали. Завдяки даним з відкритих джерел відомо, що Пілуєв був нагороджений медаллю “За повернення Криму” та за участь у бойових діях у Сирії.

Що стосується штурмана Олексія Високіна, то його загибель підтвердила його двоюрідна сестра. Вона сказала, що їй про це стало відомо від його батьків.

Окрім цього, співчутливі коментарі з’явились під фото у соцмережах ще одного члена екіпажу Іл-76 – бортового радиста Ігоря Саблінського. Там співчувають щодо його загибелі.

Політ мав обслуговувати бортінженер авіадесантного обладнання Сергій Житєньов. Однак наразі його загибель не вдалося незалежно підтвердити.

Згідно з російськими базами даних, місцем служби п’ятьох членів екіпажу вказано 117-й військово-транспортний авіаційний полк. Ця ж інформація була надана українською розвідкою у березні 2022 року. Тоді вище загадані особи були вказані як ті, “які доставляють зброю та боєприпаси для вбивства мирних громадян України”.

ПАДІННЯ ЛІТАКА: ЯКІ ВЕРСІЇ?

• Версія №1. Іл-76 — збили.          

На сьогодні ця версія серед експертів найбільше обговорюється.

“Швидше за все, літак був дійсно збитий і внаслідок цього зазнав падіння. Це військово-транспортний літак, який задіюється для різних цілей. Він задіюється Росією дуже часто. Іл-76 транспортує штурмовиків для підкріплення своїх військових і штурмових груп на фронті. І використовується для транспортування зброї час від часу. Це те, що теж можна констатувати і про що я готовий зараз сказати, і те, що мені в принципі відомо з різних джерел”, – говорить керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Інше питання – хто до цього причетний?

Генштаб Збройних сил України оприлюднив заяву, в якій прямо не говориться про нашу причетність до збиття Іл-76, втім наголошується, що Україна “продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку”.

Тож, виходячи з цього, пан Мусієнко обережно припустив, що це могли бути дії наших Сил оборони: “Там (у заяві, – ред.) йдеться про те, що Генштаб вважає за потрібне і буде працювати далі для того, щоб знищити ворожі комплекси, ракети, якими обстрілюють Харків, Харківщину, в Харківсько-Бєлгородському регіоні, і в тому числі засоби логістики. Тобто те, що доставляє. Тобто натяк і на військово-транспортну авіацію, яка може такі ракети транспортувати. Це зроблено. Тому я не виключав би, що ці літаки могли бути під прицілом, зрозуміло, а в України є сили і засоби для того, щоб це знищувати”.

Те, що в України є сили і засоби – це правда. Експерт з питань авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України Валерій Романенко каже, що, наприклад, зенітно-ракетний комплекс Patriot цілком міг би здійснити подібну операцію. Але чи причетний до цього Patriot – сумнівається: “Є ще SAMP/T, але це вже на межі можливого для SAMP/T, бо у нього дальність 100 кілометрів. І, як я розумію, цей Іл не летів на п’яти тисячах метрів. Бо тоді би його бачили мало не з Київської області радарами. Він ішов на малій висоті. Тобто SAMP/T відкидається, наші С-300, навіть ПМУ – теж відкидаються, бо це вже або на межі, або за межею. Щодо Patriot – ним можна, але щоби ми Patriot тягали на Бєлгородську область… Я не впевнений. Там немає такої високої активності бойових дій, відповідно, немає активних бойових дій – немає високої активності авіації. Ну навіщо там його розміщувати?”

Отже, виходить, що це росіяни “посадили” літак? Військовий експерт Роман Світан вважає, що, скоріше за все, саме так і було: “У момент, коли був збитий Іл-76, працювала С-300 російська по Харкову. Тому, найімовірніше, це так званий «дружній вогонь», коли Іл-76 потрапив під удар цих ракет”.

Теж саме каже авіаексперт Костянтин Криволап: “Росіяни гатили по цьому літаку, тому що в цей час вони били по Харкову ракетами С-300. Саме в цей час літали наші безпілотники над Бєлгородщиною, які росіяни намагалися збивати. Можливо, у цій панічній атмосфері росіяни й збили цей літак. Ця версія не викликає суперечностей. Єдиним питанням залишається дуже швидка реакція пропагандистів, ніби вони були готові до цього”.

А це – співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов: “11:00 – з’являється інформація про падіння російського літака Іл-76 в Бєлгородській області. Але є декілька нюансів. Перше: після 10:00 у Бєлгородській області було оголошено ракетну небезпеку і відповідно закрито повітряний простір. Це стала практика російської сторони і не тільки російської, коли під час можливої ракетної атаки чи атаки БПЛА російська сторона оголошує план «Ковер». Тобто закриває повітряний простір над аеродромами і не тільки над аеродромами. Йдеться про можливість ураження повітряних суден. І тут виникає питання: якщо оголошено було повітряну тривогу і відповідно ракетну небезпеку, і повітряний простір закритий, яким чином російський Іл-76 опинився в небі над Бєлгородською областю у момент ракетної небезпеки, у момент, коли працюють російські системи ППО? Причому о 10-й годині російська сторона заявляла про те, що системами ППО начебто знищено декілька БПЛА. Тут виключати можливості російської провокації, те, що борт підставляли під удар ППО навмисно, не можна”.

Нарешті, головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов також дотримується версії, що Іл-76 збили росіяни.

“Росія часто сама збиває свої літаки. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, російська ППО збила російський військово-транспортний літак Ан-26 біля села Девіца Воронезької області. 18 липня 2023 року над окупованим Алчевськом Луганської області на відео потрапив момент знищення російською ППО літака Су-34. Усього під час війни зафіксовано понад 10 випадків знищення своїх літаків та гелікоптерів самою російською ППО, деякі з них широко відомі та зафіксовані на відео”, – зазначив пан Бутусов.

• Версія №2. Літак упав через неналежний технічний стан.  

“Якщо ми кажемо про Іл-76, то буквально в вересні місяці була екстрена посадка Іл-76 в Єкатеринбурзі через займання двигуна”, – звертає увагу експерт із авіації Анатолій Храпчинський.

Він каже, що Росія певний час намагається замінити двигуни на цих літаках, хоче поставити двигуни ПС-90, які більш сучасні, але в подальшому продовжує експлуатувати двигуни Д-30: “З огляду на те відео, як він звалюється в повітрі, можна припустити, що була якась проблема з двигуном”.

А Валерій Романенко додав, що 10% Іл-76 було розбито в катастрофах.

“Я вам просто скажу статистику. Було загалом побудовано, якщо не враховувати останню модель, яка випускається в Ульяновську, 957 літаків. З них в аваріях і катастрофах розбито 94 літаки. Тобто машина досить аварійна”, – резюмував авіаексперт.

Мирослав Ліскович. Київ