Що насправді ховається за «гігантським виробництвом» танків у Росії
Можливо, для когось це стане відкриттям, але сьогодні виробництва танків у РФ практично немає
Ви запитаєте: то звідки тоді статті в дуже розумних виданнях про зростання виробництва танків у РФ на 560% та збільшення їхньої кількості у російських окупаційних військ? Усе просто – справа у формулюванні. Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
СКІЛЬКИ АРМІЯ ОКУПАНТІВ ОТРИМАЛА ТАНКІВ ДО ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
Почну огляд “виробництва” танків у РФ із 2019 року. Чому саме з нього? Тому що саме того року було встановлено довоєнний рекорд поставок у війська країни-агресорки танків різних модифікацій. Тобто цей показник можна умовно вважати еталонним, лакмусовим папірцем потужностей танкового ВПК Росії умовно-мирного часу.
Отже, 2019 року російська армія отримала:
Т-72 – 217;
Т-80 – 217.
Разом – 434.
Зверну увагу на дві дуже важливі обставини у цих рекордних показниках. Серед переданих танків були в основному модернізовані машини з числа знятих зі зберігання або діючих, які умовно називали у звітності “новими”. На особливу увагу заслуговували машини, виведені з консервації (зберігання) і передані у війська після ремонту навіть без модернізації.
Такі машини отримали багато підрозділів російської армії. Наприклад, окрема танкова рота 155-ї бригади морської піхоти, сформована у 2019 р., отримала на укомплектування 10 танків Т-80БВ, знятих зі зберігання. Аналогічно танковий батальйон 39-ї ОМСБр зі складу 68-го армійського корпусу.
Другий момент – у 2019 році російським військам практично не поставляли танки модифікацій Т-90!
У 2020 р. російські війська отримали:
Т-90 – 40;
Т-72 – 240;
Т-80 – 20.
Разом – 300.
При цьому близько 120 танків Т-72 були знятими зі зберігання, пройшли ремонт, але не модернізацію, і в результаті були передані для комплектування чотирьох нових танкових батальйонів зі складу 127-ї та 150-ї МСД.
Інформація про передачу в російські війська танків у 2021 році була вкрай обмежена у зв’язку з підготовкою РОВ до повномасштабного вторгнення в Україну, але відомо, що протягом року росармія отримала:
Т-72 – 90;
Т-80 – 80.
Разом – щонайменше 170.
Тож у піковий 2019 рік російський ВПК видавав близько 36 танків на місяць, причому не нових, а знятих із консервації, у кращому разі модернізованих. А тепер переходимо до детальнішого розбору категорій.
КАТЕГОРІЇ ВПК РОСІЇ
На сьогодні російський військово-промисловий комплекс можна умовно поділити на три категорії, а саме: виробництво, відновлення та модернізацію.
Такий поділ стосується будь-якої галузі, а категорії “відновлення” і “модернізація” займають практично 90% усього російського ВПК. Але про все поступово.
Виробництво – створення нового продукту з нуля. Тобто у нашому випадку це танк, який збирається з нуля та повноцінно є новим. До таких може належати виробництво танків Т-90, яке в повному циклі все ще збереглося на Уралвагонзаводі, але є скоріше дрібносерійним складанням.
Повноцінний танк Т-90 з нуля УВЗ здатний випускати у кількості меншій від ротного комплекту на місяць. Тобто одиниці на місяць – від трьох до шести залежно від цілої низки факторів. За райдужних обставин, із постачанням всіх комплектуючих, річне виробництво Т-90 може бути в межах 60-70 одиниць. Але такого ніколи не було.
Відновлення – зняття танка з консервації, ремонт, доведення до боєздатного стану. У цю ж категорію входить також техніка, що приходить із зони бойових дій і потребує ремонту через технічну поломку або бойові пошкодження.
На сьогодні відновленням займаються три основні російські підприємства, а саме добре нам знайомий Уралвагонзавод, Омськтрансмаш та 103-й бронетанковий ремонтний завод (Чита).
Через УВЗ проходять танки Т-72 і Т-90, через Омськтрансмаш – Т-80, а через 103-й БТРЗ – переважно Т-62.
При цьому якщо говорити про УВЗ, то практично всі лінії завантажені саме відновленням основних бойових танків, а не їхнім виробництвом. Зумовлено це тим, що на потужностях цього підприємства можна відновити на місяць від двох до чотирьох ротних комплектів Т-72 – залежно від стану та обсягу необхідних робіт. Виробництво декількох одиниць танків займає місяць і більше, при цьому виробництво Т-72 практично не здійснюється з 1997 року.
На Омськтрансмаші також немає виробництва Т-80 – йде виключно відновлення та модернізація. Потужності заводу залежно від низки факторів дозволяють видавати в місяць від одного до двох ротних комплектів Т-80. Але частіше один або неповні два. Проте практично всі модернізовані до рівня “БВМ”.
Модернізація – поліпшення показників відновлених танків.
Практично на всіх підприємствах танки після відновлення проходять процес модернізації, рідко коли буває по-іншому. І в основному це може стосуватися Т-62 й Т-54/55, дуже рідко – Т-72 й Т-80.
На показники відновлення та модернізації також впливає стан танків. І варто зазначити, що для Т-72 й Т-80 зразків, придатних до швидкого та безпроблемного відновлення, стає дедалі менше. На складах і центрах зберігання, після двох років знімання з консервації, залишаються менш придатні до реанімації машини. А це впливає на темпи компенсації втрат і щомісячних норм.
Із танками Т-90 набагато простіше. Їх нещодавно виводили на зберігання, і їм приділяють мінімум уваги у питаннях відновлення, більше модернізації до версії “М” – він же “Прорив”. Хоча навіть зараз нерідко можна побачити в зоні бойових дій танки Т-90А й Т-90С, що свідчить про поспішне відправлення ОБТ і не завжди достатній час на модернізацію.
Найпростіше з Т-62 й Т-54/55. Це механіка, відновлення якої – процес набагато спрощеніший, ніж Т-72/80. Модернізацію також максимально спрощено.
Загалом у перспективі Т-62 і Т-54/55 можуть стати основними бойовими танками для російських окупаційних військ.
ПІДСУМКИ
Спочатку відзначу, що у Росії немає повноцінного серійного виробництва танків. Основна частина процесів – це не виробництво, а відновлення, модернізація.
У середині 2023-го Дмитро Медведєв у проміжку між системними запоями заявив, що російська армія у 2023 році отримає 1600 танків, або 133 танки на місяць. І загалом ці цифри цілком відповідають російським потужностям – але не виробничим, а ремонтним. Тобто насправді йдеться про відновлення та модернізацію.
Відповідно до низки повідомлень з того боку, відновлення ОБТ в останні місяці наростили за рахунок зниження уваги до модернізації танків Т-72 і Т-80, а також завдяки виправленню дрібних механічних дефектів. Це дозволило відправляти до зони БД більше одиниць на місяць, але їх доводять уже в рембатах кустарно всіма підручними засобами.
Тобто за рахунок зниження якості ОБТ, що передаються, вирішується питання кількості, яка доходить до 200 одиниць. Але в результаті низька якість цієї техніки створює безліч проблем російським окупаційним військам і підвищує можливість її знищення, тоді як запаси не безмежні (як і їхня якість).
Уроборос російського танкобудування. Точніше, танковідновлення.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач