“Цезар Куніков” пішов на дно: методичне знищення флоту окупантів триває

У критичний момент Україна взяла на озброєння “тактику безпілотних москітів“. І ця тактика показала себе успішною

14 лютого зранку в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів. За даними Генерального штабу, ЗСУ спільно з трьома підрозділами ГУР МО знищили великий десантний корабель окупантів – “Цезар Куніков”. У момент ураження він перебував у територіальних водах України на траверзі Алупки – це велика Ялта. Винуватці “вибухового” інциденту – морські дрони Magura, які нещодавно потопили в озері Донузлав неподалік Євпаторії ракетний катер “Івановець”.

До слова, наші західні партнери, коли дізналися про те, що ми знищили черговий російський військовий корабель, привітали нас, назвавши це “великим досягненням”. Зокрема, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: “Українці змогли завдати важких втрат російському Чорноморському флоту. І це велике досягнення, велика перемога українців”. І з ним неможливо не погодитися, адже наша держава, навіть не маючи великих кораблів, фактично вже знищила 30 відсотків (!) Чорноморського флоту РФ.

Отже розповідаємо, що відомо про ВДК “Цезар Куніков”, його особливості та технічні характеристики, а також – як втрата цього корабля послабила флот окупантів.

Використовувався РФ під час воєн проти Грузії, Сирії та України

“Цезар Куніков“ – це російський десантний корабель, що базувався у Севастополі. Раніше брав участь в операції в Косовому (1999 рік), російсько-грузинській війні (2008 рік), здійснював забезпечення сирійської армії (операція “Сирійський експрес“, 2015 рік).

Цей корабель призначений для перекидання морем військ і вантажів, а також для висадки морського десанту на необладнане узбережжя. Він здатен транспортувати різні види бронетехніки, включно з танками та вивантажувати їх прямо на береговий плацдарм під час десантної операції.

На борту можуть розташовуватися 225 десантників, до 500 тонн техніки і вантажів. Екіпаж корабля – 87 осіб, з яких 8 офіцерів.

Втім, як повідомили у ГУР МО, “більшість екіпажу знищеного сьогодні ВДК загинуло”.

Технічні характеристики судна:

• довжина – 112,5 метра;
• ширина – 15 метрів;
• швидкість – 18 вузлів;
• дальність плавання – 6000 миль;
• водотоннажність – 4080 тонн;
• осадка – 3,7 метра;
• двигуни – 2 дизельних, 2 гвинти.

Озброєння: дві здвоєні 57 мм артилерійські установки АК-725, дві пускові установки реактивної системи залпового вогню “Град-М“, 44 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу “Стріла-2“.

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив“ Олександр Коваленко прокоментував ситуацію наступним чином: “ВДК “Цезар Куніков", з яким сьогодні вранці щось трапилося під Алупкою, належить до ВДК проєкту 775. Введений він був в експлуатацію 1986 року, а побудований у Польщі на верфі “Stocznia Polnocna“ в Гданську“.

Експерт зазначив, що такі кораблі останнім часом використовували переважно як транспорт у логістичних ланцюжках російських окупантів. Як десантний функціонал його використовували для 12 одиниць броньованої техніки та не менш як 340 осіб десанту.

“Тому питання, коли з “ЦК“ трапилося те, що трапилося, він був завантажений і цікаво чим, чи йшов порожняком? Але навіть якщо і йшов порожняком, це все одно – чудово! Адже в Росії жодна верф не може будувати і навіть повноцінно ремонтувати ці кораблі”, – іронізує Олександр Коваленко.

Капітан І рангу, керівник безпекових програм Центру глобалістики ”Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук доповнює: “Великий десантний корабель ”Цезар Куніков”, в народі відомий як “Куня“ чи просто “ЦК“, протягом останніх тридцяти років був головною робочою конячкою командування ЧФ: і в агресії проти Грузїї 2008 року участь він брав, і в “Сирійському експресі“, і в цілому ряді брудних справ російського флоту в Чорному морі і за його межами. “Куніков“ – ВДК 775-го проєкту. Це не такі великі кораблі як, наприклад, старезні десантники 1171 проєкту, але, як виявилося, найбільш оптимальні як для морських десантних операцій, так і для транспортних перевезень в інтересах флоту. Корабель такого типу може взяти на борт роту морської піхоти з технікою – 340 морпіхів з десяток Т-72 або розмістити в твіндеках до 480 тонн вантажу. Це чимало”.

І залишилось їх...

“У лютому 2022 року 197-ма бригада десантних кораблів Чорноморського флоту РФ нараховувала сім десантних кораблів: “три лісовози“ проєкту 1171 “Фільченков“, “Орск“ і “Саратов“ та чотири “крокодили“ – “Куніков“, “Новочеркаськ“, “Азов“ і “Ямал“ 775-го проєкту”, – розповідає Павло Лакійчук.

Станом на лютий 2024-го ЗСУ згадану бригаду скоротили вдвічі – пішли на корм бичкам “Саратов“, “Новочеркаськ“ і “Куніков“.

“Впору командуванню ЧФ розпускати штаб бригади і писати штат дивізіону. Або не писати, бо допоки узгодять з начальством і дивізіону не буде”, – іронізує експерт.

Але це не все – для проведення оперативно-стратегічної морської десантної операції у січні 2022-го в Чорне море зайшли три десантні кораблі Балтійського флоту – ”Калінінград”, ”Мінськ” і “Корольов”. ”Мінську” вже кирдик, ”Калінінград” і “Корольов” ще плавають.

“А з Північного флоту підтягнулися пріснопам'ятний недобиток ”Олєнєгорський горняк” та “Георгій Побєдоносєц” (обидва 775-го проєкту, перший – пошкоджений 4 серпня 2023 року, – ред.), і, важливо, величезне одоробло, новенький "Петр Моргунов" проєкту 11711. ”Пьотр”, після переходу в підводний флот крейсера ”Москва”, виступає в ролі самої ласої мішені для ВМС України. Його росіяни ховають аж у Цемеській бухті. Але з такими темпами нищення Силами оборони України російських десантників йому рано чи пізно доведеться ризикнути вийти в море”, – наголошує пан Лакійчук.

А це – військовий експерт Максим Паламарчук: “Безповоротно знищено щонайменше три ВДК. ”Цезар Куніков” – четвертий. Це не означає, що дев'ять великих десантних кораблів, які залишилися, здатні виконувати завдання. Той же ”Олєнєгорський горняк”, який тримається на воді, був серйозно пошкоджений українським дроном”.

Отже, з тринадцяти великих десантних кораблів, які росіяни зосередили у Чорному морі на початку повномасштабного вторгнення, залишилося дев’ять (п’ять інших – знищено або пошкоджено). А саме:

• "Ямал";
• "Азов";
• "Орск";
• "Николай Фильченков";
• "Петр Моргунов";
• "Королев";
• "Калининград";
•  "Георгий Победоносец".

Втім, не всі вони знаходяться у стані придатності для виконання бойових завдань.

Втрата “Куні” болюча, яка послаблює ворога

“Після потоплення українськими ”Нептунами” крейсера ”Москва” і винищення більшої частини російської морської піхоти під Маріуполем і на півдні України ймовірність проведення ворогом масштабної морської десантної операції значно зменшилася. А в міру ”вибивання” морськими дронами російських десантних кораблів вона прямує до нуля”, – акцентує Павло Лакійчук. 

На цьому ж наголошує інженер-кораблебудівник, військовий експерт Володимир Заблоцький: “Про десант їм (російським окупантам, – ред.) можна забути. Це болюча втрата, бо кораблі замінити нічим, вони такі ВДК не будують, а привезти їх нізвідки”.

Втім, ворог продовжує активно використовувати десантні кораблі в якості транспортних засобів для важливих військових вантажів з Новоросійська до Криму і Азовського моря.

Капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ в 2004 – 2020 роках Андрій Риженко припускає, що “Цезар Куніков” знаходився в Новоросійську і в цей час він здійснював перехід до Севастополя. “Я так розумію, що він щось віз на борту. Можливо, навіть і дрони-камікадзе Shahed, тому що їх запуск здійснюється якраз із Криму: з Чауди, з Балаклави, з Бельбеку. Якраз така доставка нині для них, можливо, сама безпечна – спочатку до Новоросійська, а потім з Новоросійська вже таким чином”, – розповідає пан Риженко.

За його словами, нашій розвідці стало відомо про такий перехід, і була спланована ланка ударних дронів.

Цієї ж версії дотримується пан Заблоцький: “Цезар Куников“ міг перевозити Shahed. Офіційного підтвердження або спростування цієї інформації поки що немає, ця версія перевіряється. Але був сильний вибух і пожежа, що свідчить про те, що на борту були боєприпаси”.

Павло Лакійчук вважає, що в міру нарощування ударів по ворожій логістиці, в тому числі по Керченському мосту, російське командування чим далі, тим більше поставатиме перед дилемою: чи забезпечувати транспортне сполучення з окупованим Кримом з використанням кораблів військового флоту, чи ховати його залишки подалі від районів ураження засобами ЗСУ десь подалі – в східній частині Чорного моря.

“Складне для них протиріччя. А для нас – це ще один крок до звільнення нашого Криму, нашого моря від непроханих “гостей”, – додав капітан І рангу.

То який висновок? А він очевидний: Україна, опинившись фактично без флоту, завдяки своїй винахідливості не просто показує хороший результат у битві за Чорне море, а перемагає.

Станом на сьогодні наші сили оборони вже знищили 25 надводних кораблів і підводний човен ВМФ РФ.

“Кораблі розстрілюють, як куріпок“, – виють російські пабліки, підтверджуючи наш постулат про те, що на окупантів чекає смерть як у відкритому морі, так і біля причальної стінки або в сухому доці. І сьогоднішня успішна відправка на дно БДК “Цезар Куніков“ – ще одне тому підтвердження”, – наголошує військовий оглядач, координатор групи “Інформаційний спротив“ Юрій Карін.

“Російські адмірали, паперові “вбивці авіаносців“, тридцять років експлуатували міфи “холодної війни“, серйозно не готувалися до війни на малому закритому театрі, покладали надію на залишки радянського флоту (мова навіть не про фізично застаріле залізо, а про тактику і технологію). Українці, опинившись без “великого флоту“, начебто зав'язли в дискурсі “флот великого моря чи москітний флот“. Але на мою думку, саме ці напрацювання, в тому числі, дозволили в критичний момент при браку ресурсів взяти на озброєння “тактику безпілотних москітів“. І ця тактика показала себе успішною”, – резюмував Павло Лакійчук.

Мирослав Ліскович. Київ